Міжнародна діяльність

Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї масового знищення засновано 27 червня 2002 року у місті Кананаскіс (Канада) спільним рішенням країн Великої вісімки (G-8): США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади та Росії.

Термін дії цієї ініціативи спочатку був розрахований до 2012 року. Основна мета полягала у сприянні роззброєння Російської Федерації та інших пострадянських держав. Крім того, Група Восьми зобов’язалася працювати у партнерстві на двосторонній та багатосторонній основі для започаткування, координації та імплементації проектів у галузі нерозповсюдження, протидії тероризму та фізичної ядерної безпеки.

З урахуванням масштабу діяльності було прийнято рішення створити механізм для щорічного огляду стану реалізації проектів. Відтоді в рамках ініціативи почали проводити по два засідання в рік під керівництвом країни-президента. Щороку країна-президент, яка приймала на своїй території членів Глобального партнерства, змінювалась у такому порядку: Франція, США, Великобританія, Росія, Німеччина, Японія, Італія та Канада.

У 2003 році до Глобального партнерства долучилися Нідерланди, Норвегія, Польща, Швейцарія, Швеція та Фінляндія. В 2004 році в якості донорів членами Глобального партнерства стали Австралія, Бельгія, Данія, Ірландія, Чехія, Південна Корея та Нова Зеландія.

У вересні 2004 року – Україну визнано членом Глобального партнерства в якості країни-одержувача сприяння.

В період з 2002 по 2012 роки в рамках Глобального партнерства Росія одержала близько 2,4 млрд. доларів на знищення хімічної зброї та утилізацію списаних атомних підводних човнів. З 198 атомних човнів – 196 утилізовано. Кошти були виділені не лише на знищення човнів, а й на поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, що утворюються в процесі утилізації. Фінансувалася також реабілітація колишніх берегових технічних баз РФ.

У 2011 році на саміті Групи Восьми в Довілі (Франція) було прийнято рішення про продовження мандату Глобального партнерства після 2012 року. Найбільш перспективними напрямами визначено ядерну, радіаційну, хімічну та біологічну безпеку; сприяння виконання третіми державами резолюції Ради Безпеки ООН 1540.

Починаючи з 2009 року у рамках Глобального партнерства в Україні успішно реалізується проект «Зняття з експлуатації опромінювальних установок та забезпечення безпечного зберігання джерел іонізуючого випромінювання». Фінансування проекту здійснюється Федеральним міністерством Німеччини з екології, захисту довкілля та безпеки реакторів (BMU). Головні виконавці робіт – Державна корпорація «Українське державне об’єднання «Радон» та Українське державне виробниче підприємство «Ізотоп». В результаті проведених робіт – зібрано 17 865 відпрацьованих ДІВ загальною активністю 1,57 петабекерель з підприємств у різних регіонах України. Наразі всі ці ДІВ розміщені на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами державного об’єднання «Радон».

Крім того, в рамках Глобального партнерства Україні надається технічна допомога США, спрямована на підвищення безпеки відпрацьованих ДІВ шляхом реалізації проекту «Покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні».

Важливим результатом реалізації цих двох проектів є те, що наразі в Україні здійснена розрядка усіх потужних опромінювальних установок наукових закладів, які довгий час не використовувалися.

У 2014 році після Революції Гідності Україну визначено географічним пріоритетом для співпраці в рамках Глобального партнерства. Після анексії Криму 24 березня 2014 року Росія була піддана нищівній критиці з боку учасників Глобального партнерства, зокрема країн Великої Сімки (США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади).

Зовсім скоро Група Восьми припинила своє існування. Запланована на червень 2014 року зустріч Великої Вісімки (G-8) у Сочі (Росія) так і не відбулася, натомість була проведена зустріч в новому форматі Великої сімки (G-7) у Брюсселі (Королівство Бельгія). Країни Великої Сімки ухвалили декларацію, в якій підтримали суверенітет України та її територіальну цілісність.

G7 створювалась як неформальний форум, тому у неї немає адміністративної структури, на відміну від інших міжнародних організацій, таких як ООН чи Світовий Банк. Також Група Семи не має постійного секретаріату та кабінетів для учасників.

На черговому засіданні 2014 року в Мюнхені (Німеччина) Україною було представлено близько 90 проектів в рамках Глобального партнерства за трьома напрямами: хімічної, біологічної та фізичної ядерної безпеки.

Усвідомлюючи роль України у забезпеченні глобальної системи фізичної ядерної безпеки, у 2016 році за ініціативи представника Норвезького агентства радіаційної безпеки Інгара Амундсена у рамках Глобального партнерства було засновано Групу з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки. Перше засідання Групи відбулося у Осло (Норвегія) у жовтні 2016 року та підтвердило, що проведення таких зустрічей є дуже важливим для налагодження плідної співпраці між країнами-донорами й українською стороною.

Друге засідання Групи відбулося у Києві у жовтні 2017 року. В рамках заходу було прийняте рішення засідання Групи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки проводити щороку. Приймаюча сторона мінятиметься через рік: Україна – країна-донор. Третє засідання Групи відбудеться в жовтні 2018 року у місті Стокгольм (Швеція).

На даний час проекти за напрямом фізичної ядерної безпеки в рамках ініціативи в Україні реалізуються: Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Державною інспекцією ядерного регулювання, Державним науково-технічним центром з ядерної  та радіаційної безпеки, Державним агентством України з управління зоною відчуження, державною корпорацією «Українське державне об’єднання «Радон», Українським державним виробничим підприємством «Ізотоп», державним підприємством НАЕК «Енергоатом», Державною прикордонною службою України, Національною гвардією України та ін.

Позитивний досвід з налагодження співпраці між країнами-донорами в рамках допомоги Україні, був відмічений також на останньому засіданні Глобального партнерства, котре відбулося в Оттаві (Канада) в період з 1 по 2 лютого 2018 року. Заключне засідання 2018 року заплановане на листопад місяць поточного року в Оттаві.

Найбільш актуальні новини про заходи в рамках Глобального партнерства, читайте нижче.