А Б В Г Д Е Ж З І К Л М Н О П Р С У Ф Я

A

аварія – порушення експлуатації АС, за якого стався вихід радіоактивних речовин і/або іонізуючих випромінювань у кількості, що перевищує визначені проектом межі безпечної експлуатації; аварія характеризується початковою подією, шляхами протікання і наслідками;[12]

аварійна ситуація – стан АС, що характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації, що не перейшов в аварію;[12]

аварійне опромінювання – непередбачене підвищення опромінення персоналу та(або) населення внаслідок радіаційної аварії;[14]

аварійний захист – сукупність засобів контролю, управління і впливу на реактивність, призначена для швидкого переведення активної зони реактора в підкритичний стан і тривалого підтримування її в підкритичному стані;[13]

аварія радіаційна – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;[6]

аварія ядерна – аварія, пов’язана з пошкодженням тепловиділяючих елементів (далі – твели), яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок: порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні; утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання твелів; порушення тепловідведення від твелів;[12]

адміністрація АС – керівники й інші посадові особи АС, які наділені в установленому порядку правами та на яких покладені обов’язки та відповідальність за забезпечення безпеки під час будівництва, уведення в експлуатацію, експлуатації і зняття з експлуатації АС;[12]

активна зона – частина РУ, у якій розміщені ядерне паливо, уповільнювач, поглинач, теплоносій, засоби впливу на реактивність і елементи конструкцій, призначені для здійснення керованої ланцюгової реакції поділу і передачі енергії теплоносію;[12]

активна система (елемент) – система (елемент), функціонування якої залежить від іншої системи (елементу);[12]

альфа-випромінювання – корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-часток (ядер гелію), що випромінюються при радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях, перетвореннях;[14]

атомна станція – виробничо-технологічний комплекс, спроектований для виробництва енергії з використанням ядерної установки (установок), розташований в межах визначеної проектом території та укомплектований необхідним персоналом;[12]

Б

безпека АС – властивість не перевищувати встановлені межі радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації АС, порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях, а також обмежувати радіаційний вплив при запроектних аваріях;[12]

бета-випромінювання – корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних часток (наприклад, нейтронів); Характеризується граничною енергією спектру Е, чи середньою енергією спектру;[14]

В

важка аварія – запроектна аварія, при якій відбувається важке пошкодження активної зони;[12]

важке пошкодження активної зони – пошкодження, при якому перевищена максимальна проектна межа пошкодження тепловиділяючих елементів;[12]

введення в експлуатацію – процес, під час якого системи й елементи енергоблоку АС починають функціонувати і який включає передпускові налагоджувальні роботи, фізичний та енергетичний пуски, дослідно-промислову експлуатацію; Завершується процес прийманням АС у промислову експлуатацію;[12]

використання ядерної енергії – це сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;[6]

високозбагачений уран (ВЗУ) – уран з вмістом ізотопу 235U 20% або більше; ВЗУ розглядається як спеціальний матеріал, що розщеплюється і матеріал прямого використання;[15]

вихідна (початкова) подія – порушення роботи (відмова) системи (елемента) АС або помилка персоналу, а також зовнішні чи внутрішні впливи, які призводять до порушення нормальної експлуатації, або меж і/або умов безпечної експлуатації; Початкова подія включає всі залежні відмови, які є її наслідком;[12]

вихідний матеріал – уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки;[6]

внутрішнє опромінення – опромінювання тіла людини (її окремих органів та тканин) від джерел іонізуючих випромінювань, що знаходяться в самому тілі;[14]

внутрішні впливи – впливи, що виникають на об’єкті (енергоблоці) унаслідок пожеж, затоплень, високоенергетичних впливів (ударні хвилі, літаючі предмети, хлестання трубопроводів, впливів потоків тощо) і змін параметрів середовища (тиску, температури, хімічної активності тощо);[12]

внутрішня самозахищеність реакторної установки – властивість забезпечувати безпеку на основі природних зворотних зв’язків і процесів;[12]

втручання – такий вид людської діяльності, що завжди спрямований на зниження та відвернення неконтрольованого та непередбачуваного опромінення або імовірності опромінення в ситуаціях: аварійного опромінення (гострого, короткочасного або хронічного); хронічного опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження; інших ситуаціях тимчасового опромінення, визначених регулюючим органом, як таких, що вимагають втручання;[14]

Г

гамма-випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі < 0,1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною (див; гальмівне випромінювання), анігіляції електронно-позитронних пар, тощо;[14]

герметичне огородження реакторної установки – сукупність елементів будівельних та інших конструкцій, які захищають простір навколо реакторної установки і систем, що працюють під тиском першого контуру і перешкоджають поширенню радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище в кількості, що перевищує встановлені межі;[12]

глибокоешелонований фізичний захист – принцип, що використовується для проектування систем фізичного захисту, у відповідності з якою правопорушнику для досягнення своєї мети необхідно послідовно подолати чи обійти численні подібні або різні перешкоди;[2]

Д

детерміністичний аналіз безпеки – аналіз безпеки енергоблоку, при визначених експлуатаційних станах, вихідних подіях, аварійних умовах і шляхах перебігу аварії, і співставлення його результатів з проектними межами;[12]

джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;[6]

диверсія – будь-які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання у процесі їх використання, зберігання або перевезення та радіоактивних відходів у процесі поводження з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин;[10]

діяльність у сфері використання ядерної енергії – діяльність, у процесі якої використовуються додаткові джерела іонізуючого випромінювання, дія зазначеного випромінювання поширюється на додаткові групи людей або змінюється система напрямів випромінювання від існуючих джерел, у зв’язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються;[7]

договір про відшкодування ядерної шкоди – договір, що укладається між особою, якій заподіяно ядерну шкоду, оператором, відповідальним за її заподіяння, та страховиком (іншим фінансовим гарантом) про відшкодування оператором ядерної шкоди;[11]

допустима концентрація в питній воді – допустимий рівень, що обмежує питому об’ємну активність радіонукліду у питній воді, який забезпечує неперевищення ліміту дози у всіх вікових групах населення при безпосередньому надходженні окремого радіонукліду з питною водою;[14]

допустима концентрація в повітрі – допустимий рівень, що обмежує питому об’ємну активність радіонукліду у повітрі і забезпечує неперевищення ліміту дози у всіх вікових групах при безпосередньому інгаляційному надходженні окремого радіонукліду, для якого він встановлений;[14]

допустима потужність дози – допустимий рівень усередненої за рік потужності еквівалентної дози на все тіло при зовнішньому опроміненні; Чисельно дорівнює відношенню ліміту дози до часу опромінення протягом календарного року;[14]

допустиме надходження через органи дихання – річне надходження радіонукліду через органи дихання (допустимий рівень), що забезпечує неперевищення ліміту дози в усіх вікових групах при безпосередньому інгаляційному надходженні окремого радіонукліду для якого він встановлений;[14]

допустимий рівень – похідний норматив для надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік, усереднених за рік потужності еквівалентної дози, концентрації радіонуклідів в повітрі, питній воді та раціоні, щільності потоку часток і т;п;, розрахований для референтних умов опромінення із значень лімітів доз;[14]

дослідницький ядерний реактор – ядерний реактор, який застосовується головним чином з метою генерації та використання нейтронного потоку та іонізуючих випромінювань для досліджень та інших цілей, включаючи експериментальні установки, пов’язані з реактором, установки по зберіганню, обробці і переробці радіоактивних матеріалів, які знаходяться на тому же самій майданчику і мають безпосереднє відношення до безпечної експлуатації дослідницького реактора;[15]

Е

експлуатаційний персонал АС – персонал, що здійснює експлуатацію АС;[12]

експлуатація – діяльність, що спрямована на досягнення безпечним способом мети, для якої була побудована АС, уключаючи роботу на потужності, пуски, зупинки, випробування, технічне обслуговування, ремонти, перевантаження ядерного палива, інспектування під час експлуатації та іншу пов’язану з цим діяльність;[12]

експлуатуюча організація (оператор) – це призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов’язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує ядерну та радіаційну безпеку і несе відповідальність за ядерну шкоду;[7]

енергоблок АС – частина АС, що виконує функцію АС у визначеному проектом об’ємі;[12]

етапи життєвого циклу сховища для захоронення радіоактивних відходів – вибір майданчика, проектування, будівництво, експлуатація, закриття;[7]

етапи життєвого циклу ядерної установки – вибір майданчика, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, зняття з експлуатації;[7]

ефективна доза опромінення – розрахункова доза опромінення людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я у цілому;[9]

Ж

життєвий цикл ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів – сукупність взаємопов’язаних процесів поступових змін стану установки або сховища, починаючи з вибору майданчика для їх розміщення і закінчуючи поверненням майданчика до загальногосподарського використання;[7]

З

запроектна аварія – аварія, викликана початковими подіями, що не враховуються для проектних аварій, або така, що супроводжується додатковими в порівнянні з проектними аваріями відмовами систем безпеки або помилками персоналу;[12]

захищеність ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання – відповідність рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання законодавству;[10]

збагачений уран – уран, що містить кількість урану-235 в процентному вираженні за масою більше 0,72%;[15]

збіднений уран – уран, що містить меншу в процентному вираженні кількість урану-235 за масою в порівнянні з природним ураном;[15]

зняття з експлуатації енергоблоку АС – етап життєвого циклу ядерної установки, який починається після завершення вироблення енергії та обумовлений закінченням призначеного строку експлуатації або рішенням про дострокове припинення експлуатації енергоблоку;[12]

зовнішнє опромінення – опромінення тіла людини джерелами іонізуючих випромінювань, які знаходяться поза тілом;[14]

зовнішні впливи – характерні для майданчика АС впливи природного або технічного походження;[12]

зона аварії – територія, яка в залежності від масштабів аварії вимагає планування та проведення певних заходів, пов’язаних з цією подією; межі зони аварії у кожному конкретному випадку визначаються державними регулюючими органами (органами Державної влади України);[14]

зона контрольована – територія, на якій передбачено посилений дозиметричний контроль;[14]

зона спостереження – територія, на якій можливий вплив радіоактивних скидів і викидів АС і на якій здійснюється радіаційний моніторинг вимірювання потужності поглинутої дози, визначення вмісту радіонуклідів у об’єктах навколишнього природного середовища, продуктах харчування тощо;[12]

І

імовірнісний аналіз безпеки – метод кількісної і якісної оцінки, що використовується для аналізу імовірності виникнення та шляхів розвитку аварій, а також для визначення частоти пошкодження активної зони реактора, граничного аварійного викиду та оцінки радіаційного впливу на населення;[12]

К

квота ліміту дози – доля ліміту ефективної дози для, що виділена для режиму нормальної експлуатації окремого індустріального джерела;[14]

консервативний підхід – підхід, відповідно до якого для параметрів і характеристик конструкцій, систем і елементів АС приймаються значення і межі, які явно призводять до більш несприятливих результатів;[12]

контроль дозиметричний (радіаційно-дозиметричний) – система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ;[14]

критерії безпеки – установлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки критерії, відповідно до яких обґрунтовується безпека АС;[12]

культура захищеності – характеристика діяльності організацій та поведінки окремих осіб, яка свідчить, що захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання приділяється увага з урахуванням значущості такої захищеності для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;[10]

культура безпеки – набір правил і особливостей діяльності організацій та окремих осіб, який встановлює, що проблемам безпеки АС як таким, що мають вищий пріоритет, приділяється увага, визначена їх значущістю;[12]

Л

ліміт дози – основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб вiд усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності; в НРБУ-97 встановлені ліміт ефективної дози та ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення;[14]

ліцензія експлуатуючої організації – відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право експлуатуючої організації самостійно чи із залученням підрядних організацій здійснювати весь комплекс робіт та операцій, пов’язаних з визначеним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;[7]

ліцензія у сфері використання ядерної енергії – відповідно оформлений документ, виданий уповноваженим органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що підтверджує право заявника на здійснення певних видів діяльності за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;[7]

М

медичне опромінення – це опромінення пацієнтів внаслідок медичних обстежень чи лікування, а також добровольців;[14]

міжнародне перевезення ядерного матеріалу – перевезення партії ядерного матеріалу будь-якими транспортними засобами, які направляються за межі території держави, звідки походить вантаж, починаючи з його відправлення з установки відправника в цій державі і закінчуючи прибуттям на установку отримувача у державі кінцевого призначення;[2]

моніторинг – збір первинної інформації (вимірювання потужності поглинутої в повітрі дози, визначення вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах харчування, воді та ін;) з метою подальшого використання цієї інформації для контролю радіаційно-гігієнічного та контролю дозиметричного;[14]

моніторинг аварійний – моніторинг, що здійснюється з метою забезпечення інформацією, необхідною для прийняття рішення про втручання та визначення форми, масштабу і тривалості втручання;[14]

Н

низькозбагачений уран (НЗУ) – уран, що містить менше 20% ізотопу 235U; НЗУ розглядається як спеціальний матеріал, що розщеплюється і матеріал непрямого використання;[15]

нормальна експлуатація – експлуатація АС у визначених проектом експлуатаційних межах і умовах;[12]

О

об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами – споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами;[6]

опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини;[9]

орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки – центральний орган виконавчої влади, спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України здійснювати державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки;[7]

основна дозова межа опромінення – максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, встановлений цим Законом, перевищення якого вимагає застосування заходів щодо захисту людини;[9]

П

пасивна система (елемент) – система (елемент), функціонування якої пов’язане тільки з подією, що спричинила її роботу, і не залежить від роботи іншої активної системи (елемента); за конструктивними ознаками пасивні системи (елементи) поділяються на пасивні системи (елементи) з механічними рухомими частинами (наприклад, зворотні клапани) і пасивні системи (елементи) без механічних рухомих частин (наприклад, трубопроводи, ємності);[12]

перевезення – діяльність, пов’язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок;[6]

період напіврозпаду – інтервал часу, протягом якого число ядер даного радiонуклiду зменшується вдвічі;[14]

періодична переоцінка безпеки – оцінка безпеки енергоблоку АС, що виконується через установлені інтервали часу для врахування впливу старіння, проведених модернізацій, досвіду експлуатації, зміни вимог нормативно-правових актів і характеристик розташування майданчика АС, з метою підтвердження можливості продовження безпечної експлуатації енергоблоку;[12]

поводження з радіоактивними відходами – всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;[6]

порушення нормальної експлуатації АС – порушення в роботі АС, за якого сталося відхилення від установлених експлуатаційних меж і умов, яке не призвело до аварійної ситуації;[12]

принцип виправданості – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала пов’язаний з цією діяльністю сумарний збиток для суспільства чи людини;[14]

принцип неперевищення – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає обмеження рівнів опромінення, пов’язаних з вибраною людською діяльністю;[14]

принцип оптимізації – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності не тільки перевищувала пов’язаний з нею збиток, але й була максимальною;[14]

природний радіаційний фон – опромінення, зумовлене космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах біосфери;[9]

природний уран – уран (який може бути хімічно виділений), що містить природну суміш ізотопів урану (приблизно 99,28% урану-238 і 0,72% урану-235 за масою);[15]

проектна аварія – аварія, для якої проектом визначені вихідні події, кінцеві стани та передбачені системи безпеки, що забезпечують обмеження її радіаційних наслідків у межах, встановлених правилами та нормами з ядерної та радіаційної безпеки;[6]

проектна загроза – властивості та характеристики потенційних правопорушників, дії яких можуть бути спрямовані на вчинення диверсії, крадіжки або будь-яке інше неправомірне вилучення радіоактивних матеріалів, для протидії яким створюється система фізичного захисту;[10]

Р

радіаційна аварія (аварія) – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;[6]

радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, установлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;[12]

радіаційний захист – сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки;[6]

радіоактивне забруднення – наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природний вміст в навколишньому середовищі та/чи у тілі людини;[14]

радіоактивні відходи – матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається;[8]

радіоактивні матеріали – будь-які матеріали, що містять радіонукліди, в яких питома активність, а також сумарна активність у разі їх перевезення перевищують межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;[7]

радіоактивність – самочинне перетворення атомних ядер в ядра інших елементів; супроводжується іонізуючим випромінюванням; відомо чотири типи радіоактивності: альфа-розпад, бета-розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна радіоактивність;[14]

радіонуклід – радіоактивні атоми з даним масовим числом i атомним номером; радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами;[14]

реакторна установка – установка та пов’язані з нею системи, важливі для безпеки, під час експлуатації яких відбувається керована ланцюгова ядерна реакція поділу для отримання кінцевого продукту (потоку нейтронів, електроенергії, радіоактивних ізотопів);[7]

рекомендований рівень медичного опромінення – величина дози, потужності дози чи радіоактивності, що встановлюється Міністерством охорони здоров’я України для типових рентгенологічних та радіологічних діагностичних і терапевтичних процедур з урахуванням кращого світового та вітчизняного технічного та методичного рівня;[14]

рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 10 5 10 2 нм; випромінюється при гальмуванні швидких електронів в речовині (безперервний спектр), та при переходах електронів з зовнішніх електронних оболонок атому на внутрішні (лінійчатий спектр); джерела – рентгенівська трубка, деякі радіоактивні ізотопи, прискорювачі та накопичувачі електронів (синхротронне випромінювання);[14]

рівень аварійної готовності – визначений у встановленому порядку ступінь готовності персоналу, адміністрації АС і посадових осіб ЕО, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів, що залучаються, а також необхідних технічних засобів для забезпечення дій щодо захисту персоналу і населення у разі аварії на АС;[12]

С

санітарно-захисна зона – територія навколо АС, де рівень опромінення людей може перевищувати квоту ліміту дози встановлених для населення; у санітарно-захисній зоні забороняється проживання населення, установлюються обмеження на виробничу діяльність, яка не стосується до АС, а також здійснюється радіаційний контроль;[12]

система фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання – сукупність організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, що здійснюються з метою створення умов, спрямованих на мінімізацію можливості вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів та зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї;[10]

системи (елементи) безпеки – системи (елементи), призначені для виконання функцій безпеки; Системи (елементи) безпеки за характером виконуваних ними функцій поділяються на захисні, локалізуючі, забезпечуючі та керівні;[12]

системи (елементи) нормальної експлуатації – системи (елементи), призначені для здійснення нормальної експлуатації;[12]

системи (елементи), важливі для безпеки – системи (елементи) безпеки, а також системи (елементи) нормальної експлуатації, відмови яких з урахуванням відмови активного або пасивного елемента системи безпеки, що має механічні рухомі частини, чи однієї, незалежної від цієї відмови помилки персоналу, можуть призвести до аварії;[12]

спеціальний розщеплювальний матеріал – плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин;[6]

суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії (суб’єкт діяльності) – юридична особа (підприємство, установа або організація будь-якої форми господарювання) або фізична особа, яка здійснює чи заявила про намір здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом установлені вимоги обов’язкового ліцензування, сертифікації або реєстрації;[7]

сховище радіоактивних відходів – споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів;[8]

У

управління аварією – дії, спрямовані на запобігання розвитку проектних аварій в запроектні та на обмеження наслідків запроектних аварій; з цією метою використовуються будь-які наявні в робочому стані технічні засоби, призначені для нормальної експлуатації і забезпечення безпеки в разі проектних аварій, а також засоби, спеціально призначені для обмеження наслідків запроектних аварій;[12]

установка для поводження з відпрацьованим паливом – означає будь-яку установку чи об’єкт, основним призначенням яких є поводження з відпрацьованим паливом;[3]

установка для поводження з радіоактивними відходами – означає будь-яку установку чи об’єкт, основним призначенням яких є поводження з радіоактивними відходами, включаючи ядерну установку, яка перебуває в процесі зняття з експлуатації, лише в тому випадку, якщо вона визначена, в якості установки для поводження з радіоактивними відходами;[3]

Ф

фізичний бар’єр – фізична перешкода, яка запобігає поширенню радіоактивних речовин та/або забезпечує захист від іонізуючого випромінювання;[12]

фізичний захист – діяльність у сфері використання ядерної енергії, спрямована на забезпечення захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та на зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї;[10]

фізичний пуск – етап уведення АС в експлуатацію, що включає завантаження реактора ядерним паливом, досягнення критичного стану і виконання необхідних фізичних експериментів на рівні потужності, відповідно до якої тепловідведення від активної зони здійснюється за рахунок природних процесів;[12]

функція безпеки – конкретна мета, яка повинна бути досягнута для забезпечення безпеки;[12]

Я

ядерна підкритична установка – об’єкт, призначений для поводження з ядерними матеріалами та розташований в межах визначеної проектом території, конструкція та технічні характеристики якого унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації; до ядерних підкритичних установок належать: підкритичні збірки, джерела нейтронів, засновані на підкритичній збірці, керованій лінійним прискорювачем електронів або протонів, та інші установки, конструкція та технічні характеристики яких унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації;[6]

ядерна безпека – дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку;[6]

ядерна установка – означає для кожної будь-яку наземну цивільну атомну станцію, що знаходиться під її юрисдикцією, включаючи такі сховища та установки для обробки і переробки радіоактивних матеріалів, які знаходяться на тому ж майданчику і безпосередньо пов’язані з експлуатацією даної атомної станції; така станція перестає бути ядерною установкою, коли всі ядерні тепловипромінюючі елементи остаточно видаляються з активної зони реактора і безпечно складуються відповідно до затверджених регламентів, а з регулюючим органом узгоджена програма зняття з експлуатації;[1]

ядерна шкода – втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення;[6]

ядерне паливо – здатний до поділу ядерний матеріал у вигляді спеціально виготовлених елементів, що призначений для завантаження в активну зону реактора атомної електростанції або дослідницького реактора;[15]

ядерний інцидент – будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди;[6]

ядерний матеріал – ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії;[6]

ядернонебезпечні роботи – роботи, які можуть призвести до ядерної аварії.[12]

Базові українські закони, нормативно-правові акти з ядерної та радіаційної безпеки, а також міжнародні глосарії

Конвенції:

1. Конвенція про ядерну безпеку. Україна підписала Конвенцію 20.09.1994. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку” від 17.12.1997 № 736/97-ВР. Дата набуття чинності для України – 07.07.1998.

2. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу. Україна підписала Конвенцію 05.08.1993. Постанова Верховної Ради України “Про участь України у Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року” від 05.05.1993 № 3182-XII. Дата набуття чинності для України 08.07.2005; Закон України “Про ратифікацію Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу” від 3 вересня 2008 року № 356-VI.

3. Об’єднана Конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (далі – Об’єднана Конвенція). Україна підписала Конвенцію 05.09.1997. Закон України “Про ратифікацію Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами” від 20.04.2000 № 1688-ІІІ. Дата набуття чинності для України 18.06.2001.

4. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію. Україна підписала Конвенцію 24.09.1986р. Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про ратифікацію Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію” від 30.12.1986 № 3339-XI. Дата набуття чинності для України – 24.01.1987.

5. Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації. Україна підписала Конвенцію 26.09.1986р. Указ Президії ВРУ УРСР «Про ратифікацію Конвенції про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації» від 30.12.1986р.

Закони України

6. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995 р. № 39

7. Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” від 11.01.2000 р. № 1370

8. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30.06.1995 р. № 255

9. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” від 14.01.1998 р. № 15

10. Закон України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання” від 19.10.2000 р. № 2064

11. Закон України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13.12.2001 № 2893-III

Нормативно-правові акти з ядерної та радіаційної безпеки:

12. Загальні положення безпеки атомних станцій, НП 306.2.141-2008

13. Правила ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском, НП 306.2.145-2008

14. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

Міжнародні глосарії термінів:

15. Глоссарий МАГАТЭ по вопросам безопасности; терминология, используемая в области ядерной безопасности и радиационной защиты, издание 2007 года