Як там в Феофанії? Візит бельгійских експертів до Всеукраїнського центру радіохірургії

Що краще: боятися невідомого чи дізнатися про це більше? Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС – лікарня, що в свідомості громадян історично обросла легендами та міфами. На ділі ж – квітами, деревами і сучасними будівлями, об’єднаними дбайливими руками в композицію, що тішить око. Міфи народжуються за відсутності знань і достовірної інформації – легше уявити перше коло пекла там, де ти ніколи не був. Так само відбувається і з радіацією: важко усвідомити дію того, що ти не можеш відчувати, але що абсолютно точно існує і може тобі нашкодити.

Те, що радіація приносить користь у повсякденному житті, ми чомусь згадуємо вкрай рідко. Створення радіоактивних препаратів в найбільш міфологізованій клініці України – це, якщо задуматися, дуже символічно і звучить лякаюче. Якби не існувало правил, строго дотримуючись яких можна працювати з такою небезпечною матерією, як радіоізотопи. Чи все в Клінічній лікарні «Феофанія» ДУС (далі – Феофанія) відбувається відповідно до затверджених вимог, йдемо перевіряти разом із спеціалістами Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (далі – ДНТЦ ЯРБ) Тетяною Литвинською, Ярославом Бєловим, Дмитром Бєлих та бельгійскими експертами – завідуючою радіаційною безпекою з Л’єзького університету Вера Пирле та керівником відділу в Інституті радіоелементів Грегори Делекю. Візит відбувається в рамках угоди про співробітництво між ДНТЦ ЯРБ та Бельгійським Інститутом радіоелементів.

«Як тут красиво та тихо!» – милуються експерти, коли ми заходимо на територію Феофанії. Насправді це перше, що вражає, якщо ти все ж таки потрапляєш до цієї лікарні. Вона розташована в лісі, жодної вивіски або вказівника з дороги, що саме тут є Феофанія – немає. Тільки гугл-карти, або докладна інструкція від того, хто вже тут бував. Нова триповерхова будівля – Всеукраїнський центр радіохірургії (далі – ВЦРХ), що містить як виробництво радіофармпрепаратів, так і діагностичне обладнання для ПЕТ-КТ, а також лікувальні терапевтичні апарати-прискорювачі. На вході нас зустрічає привітний хлопець із чудовою англійською – провідний інженер-радіофізик та за сумісництвом відповідальний за радіаційну безпеку Борис Бондар. Він і буде нашим провідником в чарівний світ появи на світ радіоізотопів. Вирішуємо, що спочатку експерти з Бельгії розкажуть, як влаштовані подібні центри в Бельгії та як саме налаштована в них система радіаційного захисту.

У затишному та сучасно обладнаному конференц-залі збирається персонал Центру, що має відношення до виробництва фармпрепаратів. Лекція займає хвилин двадцять. Експертка Вера Пирле розповідає, що всі інциденти та аварії, які трапляються при виробництві та використанні радіофармпрепаратів оцінюються за міжнародною шкалою ядерних подій – INES (так само, як і в атомній енергетиці). Здивування викликає той факт, що у них прийнято, навіть вигідно для іміджу лікарні, ділитися своїми «проколами» та нещасними випадками із схожими організаціями. «Таким чином набагато простіше запобігти повторенню таких самих випадків як у себе, так і в інших подібних центрах», – пояснює Вера Пирле. В Україні ж поки що все, що із будь-якої причини виходить за рамки стандартної процедури, вважається великою таємницею, яку можна довірити виключно Держатомрегулюванню.

Розповідаючи про захист в бункері циклотрона, Вера Пирле каже, що для такого типу циклотрона, як в Феофанії, є достатнім захист стіни у 45 см бетону. Борис Бондар відмічає, що в Україні діють стандарти розрахунку захисту, які вимагають використовувати коефіцієнт «2» для параметрів розрахунку, що значно збільшує вихідні параметри стаціонарного захисту приміщення від іонізуючого випромінювання. Як результат, товщина стіни приміщення з циклотроном в Феофанії – 70 см. Також цікавим є факт, що в Бельгії експерт з радіаційного захисту сам обирає який саме річний ліміт дози враховувати при розрахунку: як для персоналу (20 мЗв), або як для пересічних громадян (1 мЗв).

Лекція-презентація закінчується, і ми рушаємо на перший поверх, безпосередньо в камеру циклотрону. На щастя, у відділі виробництва ВЦРХ вже декілька днів триває технологічна перерва, тож всі ми можемо безпечно роздивлятися системи захисту та будівлю циклотрону. Все, що розповідають фахівці Феофанії – про обов`язкові дозиметричні заходи, блокування дверей, засоби захисту та поводження із відходами, експерти сприймають дуже схвально. Далі – вентиляційна кімната, що облаштована поруч із циклотроном. Туди надходить повітря із бункера циклотрона і кімнати виробництва радіофармпрепарату та перевіряється на питому активність нуклідів – чи не перевищує цей рівень норму, що встановлена законодавством.

Експерти з Бельгії бачать таку систему вперше. Детально розпитують про типи фільтрів та матеріал детекторів. Також дивує експертів наявність автоматизованої спецканалізації для людей, що проходять ПЕТ-КТ обстеження. Спецканалізація розташована в підвалі та складається з трьох основних та одного резервного баків, в яких добу витримується все, що потрапило із туалетів діагностичного відділення, а потім зливається в загальну каналізаційну систему.

«Чи є у вас терапія відкритими радіонуклідами?», – запитує експерт. «Ні, тільки діагностика», – «Дивно, в Бельгії такі системи влаштовують тільки у радіотерапевтичних відділеннях із відкритими джерелами. Але ж у вас тільки фтор-18. Це зовсім не обов’язково, але чудово» (фтор-18 – короткоживучий ізотоп, його активність зменшується вдвічі вже через півтори години, до того ж активності, що використовуються в діагностиці дуже малі). Радіаційний захист на понаднормовому для Європи рівні – є чим пишатися.

Всі дані із різних підсистем радіаційного контролю: з відділу виробництва, бункера циклотрона, вентиляційної кімнати, кімнати спецканалізації та відділення проведення діагностики з використанням радіофармпрепаратів поступають до відділу Радіаційного захисту і дозиметричного контроля на третьому поверсі будівлі ВЦРХ. Інженерами відділу ведеться постійний контроль показників, і у випадку перевищення лімітів активності чи потужності дози випромінювання, вони матимуть змогу своєчасно зреагувати. Повний набір приладової бази та індивідуальних дозиметрів дозволяє контролювати безпечність будь-якого процесу як для пацієнтів, так і для персоналу.

Для персоналу, що працює із радіофармпрепаратами, окрім звичайних дозиметрів, з яких зчитуються показання один раз на квартал (ТЛД), передбачені прямопоказуючі, що дозволяють вчасно зреагувати на високу потужність еквівалентної дози на робочому місці, а також дозиметри-кільця, що дають змогу контролювати еквівалентну дозу персоналу для кистей рук. Фахівець Феофанії показує результати дослідження, яке він робив: порівняння накопиченої персоналом дози за рік, виміряних за допомогою прямопоказуючих дозиметрів та ТЛД. Вони виявилися подібними, якщо не враховувати звичайну для таких вимірювань похибку.

«Скільки в Україні ПЕТ-КТ відділень?» – «Чотири, здається, я не впевнений. Всі в Києві. А скільки в Бельгії?» – «О, дуже багато, майже в кожній лікарні, це дуже розповсюджена процедура».

Оглянувши установу та поділившись спільними проблемами, що існують в радіаційному захисті в будь-якій країні (наприклад, великий об’єм паперової роботи), ми рушаємо в ДНТЦ ЯРБ для продовження роботи за планом.

Медична радіаційна безпека в Україні тривалий час була першою з кінця в черзі, на що втрачати гроші та приділяти увагу. В останні роки ситуація змінюється на краще дуже швидко та кардинально. «А чи багато в Україні державних лікарень, що схожі на Феофанію?» – розпитують гості з Бельгії. Звичайно, що такий рівень доступний не кожному закладу охорони здоров’я. Але насправді, багато можна робити і без залучення капіталу – як мінімум старанно дотримуватись правил, норм та стандартів з радіаційної безпеки.

Редакція Uatom.org