Гарантія якості та радіаційна безпека як частина діагностичного процесу

Щорічно в Україні проходить «Національний конгрес з міжнародною участю «Радіологія в Україні», який організовує Асоціація радіологів України. На сьогоднішній день для професіоналів в медицині, робота яких пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання – це один з небагатьох майданчиків для зустрічі та обміну досвідом. Уже багато років є доброю традицією створення в рамках Конгресу окремої секції «Технології радіологічної візуалізації. Гарантія якості та радіаційна безпека», що присвячена новим методам візуалізації, обґрунтуванню необхідності проведення контроля якості та актуальним питанням радіаційної безпеки в Україні. Якісно проведене дослідження з мінімальним дозовим навантаженням дозволяє бути в виграші як лікарям, так і пацієнтам, тому в роботі секції активну участь приймають як інженери, так і практикуючі лікарі.

Основними питаннями, що хвилюють фахівців в галузі радіаційної безпеки та медичної фізики, є впровадження нових методик проведення досліджень, відсутність контролю за зношуванням обладнання, недостатня законодавча і технічна база для проведення контролю якості діагностичних та терапевтичних апаратів, а також труднощі обліку доз пацієнтів.

Наприклад, розроблені Інститутом медичної радіології ім. С.П. Григор’єва діагностичні референтні рівні для контролю променевого навантаження на пацієнтів при різних діагностичних процедурах не можуть функціонувати в повній мірі. Про це в своїй доповіді розповіла керівник Центральної лабораторії радіаційної безпеки та дозиметрії медичного опромінення, кандидат біологічних наук Лариса Стадник. Основною причиною відсутності повноцінного контролю за дозою пацієнтів є неможливість вимірювання вихідної дози на більшості апаратів через брак відповідної апаратури, законодавчої бази, а також кваліфікованого персоналу, в обов’язки якого входитимуть виміри, контроль та регулювання дозоформуючих параметрів апаратів. Потрібно створювати загальнонаціональну систему контролю якості рентген-апаратів, частиною якої буде вимірювання дози пацієнтів.

В ході денного засідання секції кілька доповідей було присвячено розширенню можливостей рентгенографічних апаратів за рахунок використання методу томосинтезу. Це метод отримання зображення шляхом виконання декількох рентген-знімків, зроблених на задану глибину з фіксованим відстанню між ними. Отримана таким чином інформація оцифровується і обробляється, формуючи підсумкове зображення. Метод займає проміжне положення по діагностичним можливостям між рентгенографией і комп’ютерною томографією, використовується для діагностики будь-якої патології, що доступна для рентгенологічного виявлення, але в ряді випадків його ефективність не перевищує звичайну рентгенографію.

За заявою співробітників компанії «Телеоптик», які займаються постачанням такого роду апаратів в клініки України, інформативність і роздільна здатність при томосинтезі можуть бути порівняні з дослідженнями на комп’ютерному томографі. Керівник відділу сервісу і виробництва Сергій Балашов стверджує, що доза при дослідженні на комп’ютерному томографі мінімум в десять разів вище, ніж при аналогічному з використанням методу томосинтезу: «Оцінка дози проводиться розрахунковим методом на підставі зарубіжних публікацій, методичних вказівок Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор’єва з урахуванням встановлених режимів. На жаль, комп’ютерні томографи, що працюють в Україні не проходять контроль якості дозоформуючих параметрів, тому навіть в стандартних режимах доза на них може бути дуже високою». (апаратний розрахунок дози на пацієнта при комп’ютерній томографії враховує параметри проведення дослідження – такі як струм, напруга, час тощо; при належному сервісному обслуговуванні апарату доза рахується досить точно, – прим. авт.)

Кандидат медичних наук, лікар-рентгенолог Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Раад Таммо, скептично коментує серію доповідей про перспективи використання цього методу: «Все-таки томосинтез призначений для дуже специфічних досліджень і не підходить для масового використання в поліклініках. При низькій інформативності цього методу в порівнянні з неіонізуючими дослідженнями, такими як МРТ та УЗД, доза для пацієнта буде істотно більше, ніж при звичайній рентгенографії. Діапазон досліджень, які дозволяє проводити комп’ютерна томографія незрівнянно ширший можливостей використання методу томосинтезу. Установка томографічної приставки за гроші, порівняні з покупкою комп’ютерного томографа, не вирішить проблеми відсутності комп’ютерного томографа. Томосинтез дуже ефективний в мамографії (обстеження молочної залози – прим. авт.), бо жоден з доступних методів діагностики не може змагатися з ним по інформативності, але для нормальної роботи рентген-кабінету це марна трата грошей».

Завершальною у роботі секції стала доповідь Президента Асоціації медичних фізиків України Руслана Зелінського про необхідність загальної державної політики в сфері радіаційної безпеки в медицині для забезпечення якості в радіодіагностиці і радіотерапіі. На його думку, з якою погодилися всі учасники, необхідно ретельно адаптовувати розроблені МАГАТЕ і ЄС документи з урахуванням українських реалій, створювати систему сертифікації технічного персоналу, розробляти чіткі інструкції, методики і протоколи для проведення контролю якості в діагностиці та терапії, стандарти для вимірювальних приладів, щоб мати можливість прямо впливати на якість проведення процедур з використанням джерел іонізуючого випромінювання.

Редакція Uatom.org