Перспективи розвитку атомної енергетики: Агентство з ядерної енергії опублікувало звіт

Агентство з ядерної енергії (Nuclear Energy Agency, NEA) опублікувало звіт «Перспективи розвитку атомної енергетики: глобальна встановлена потужність до 2050 року та у подальшому» (Nuclear Energy Outlook: Global Installed Capacity to 2050 and Beyond, NEO).

Документ аналізує поточний стан та перспективи ядерних проєктів у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і поза її межами. Головний фокус дослідження – довгострокова експлуатація діючих реакторів, масштабне будівництво нових об’єктів та розгортання малих модульних реакторів (ММР).

У звіті визначено кілька нещодавніх політичних та економічних чинників, які стимулюють розвиток нових проєктів:

• Повномасштабне вторгнення рф в Україні у 2022 році змусило багато країн визнати залежність від імпорту російського викопного палива (особливо природного газу) головною стратегічною вразливістю. Ця залежність створює прямі ризики не лише для стабільності енергопостачання, а й для національної безпеки та економіки.
• Атомна енергетика отримала нове визнання у боротьбі зі зміною клімату. Підписана 38 країнами під час COP28 Декларація про потроєння ядерних потужностей до 2050 року підтверджує, що для досягнення нульових викидів ядерна енергія є незамінною. Вона забезпечує стабільну низьковуглецеву генерацію, яка доповнює змінні відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та підтримує надійність мереж.
• Попит від індустрії штучного інтелекту та центрів обробки даних (ЦОД). З 2024 року такі компанії як Microsoft, Google, Meta та Amazon, розпочали активну співпрацю з розробниками ядерних проєктів, укладаючи договори купівлі-продажу електроенергії (PPA) та інвестуючи в акціонерний капітал. Інші енергоємні галузі, такі як хімічна промисловість, також розглядають атомну енергетику як джерело низьковуглецевого тепла та електроенергії. Ці тенденції можуть суттєво вплинути на майбутні бізнес-моделі фінансування нових ядерних проєктів.

За оцінками звіту NEO, світовий попит на електроенергію може зрости майже на 50% до 2040 року і подвоїтися до 2050 року завдяки економічному зростанню, електрифікації, цифровізації та промисловому розвитку.

Хоча потужності ВДЕ продовжуватимуть швидко розширюватися, висока частка змінної генерації збільшує потребу в балансуванні та базових потужностях. Дослідження NEA демонструють, що в умовах жорстких вуглецевих обмежень енергетичні системи, які покладаються виключно на ВДЕ, можуть зіткнутися з різким зростанням системних витрат. Атомна енергетика допомагає стримувати це здорожчання, оскільки забезпечує диспетчеризовану генерацію і зменшує потребу у резервних потужностях та системах накопичення енергії.

Довгострокова експлуатація існуючого парку ядерних реакторів залишається ключовим фактором сприяння досягненню глобальних цілей щодо ядерних потужностей. Більшість реакторів у країнах ОЕСР були побудовані в 1970-х і 1980-х роках, і до 2040 року вони досягнуть кінця дії своїх початкових ліцензій. Продовження терміну експлуатації до 60, а все частіше і до 80 років, дозволить зберегти надійні низьковуглецеві потужності, підтримати енергетичну безпеку та уникнути необхідності термінової заміни великих обсягів базової генерації. Для більшості проєктів реакторів модернізація та технічне обслуговування можуть забезпечити подальшу експлуатацію без фундаментальних технічних перешкод. Як наслідок, довгострокова експлуатація є найдешевшим з доступних джерел чистої електроенергії.

Однак понад 50 ГВт ядерних потужностей в країнах ОЕСР ще не отримали ліцензій на роботу після 2040 року. Рішення урядів у найближчій перспективі визначать, чи буде глобальна ядерна галузь скорочуватися, чи зростати. Натомість у країнах, що не входять до ОЕСР, реактори здебільшого новіші, тому масове виведення з експлуатації там не очікується.

Агентство з ядерної енергії відзначає чіткі короткострокові перспективи для ММР завдяки зрушенням у фінансуванні, ліцензуванні та виборі майданчиків:

• Державно-приватні партнерства є основою фінансування ММР. Станом на початок 2025 року у проєкти ММР у світі було залучено понад 15,4 млрд доларів США, при цьому державні кошти доповнювалися приватними інвестиціями від великих корпорацій.
• Нормативно-правова база адаптується і регулятори все активніше співпрацюють з розробниками ММР. Понад 50 проєктів ММР перебувають на стадії попереднього ліцензування.
• Для ММР з’являються нові бізнес-моделі та партнерства. У світі ведеться близько 85 активних обговорень між власниками майданчиків та розробниками ММР, половину з яких ініціюють енергетичні компанії, а іншу половину – промислові підприємства та університети.

Критичними викликами для масштабного та швидкого розгортання ММР залишаються розвиток ланцюгів постачання та доступність палива. Деякі першопрохідці отримують доступ до обмежених постачань високопробного низькозбагаченого урану HALEU через урядові програми, а завдяки співпраці між університетами, ядерними лабораторіями та інжиніринговими компаніями починають з’являтися перші потужності в ланцюгах постачання палива. Проте понад 50% ММР, що розробляються, планують використовувати паливо на основі HALEU, комерційне постачання якого в країнах ОЕСР поки що відсутнє.

У звіті ключовими ринками для ММР залишаються:

• заміна вугільних електростанцій для постачання електроенергії в мережу;
• заміна когенераційних установок на викопному паливі у промисловості, включно з виробництвом водню;
• заміна дизельних генераторів на віддалених гірничодобувних підприємствах;
• забезпечення централізованого теплопостачання;
• надання рішень для автономного (позамережевого) енергопостачання.

За інформацією Агентства з ядерної енергії