Чорнобильська катастрофа: 40 років памʼяті та відповідальності

26 квітня 1986 року – день, коли сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття, що змінила хід історії і продемонструвала довгострокові наслідки для суспільства та довкілля, навчила світ цінувати те, що здавалося непорушним. Досвід ліквідації аварії підтвердив вирішальну роль професійної відповідальності та готовності різних фахівців діяти в умовах надзвичайної загрози.

Ми з вдячністю згадуємо енергетиків, пожежників, військовослужбовців, медиків, науковців, будівельників, водіїв – усіх, хто без вагань став на боротьбу з невидимою смертельною загрозою. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та відповідальності перед людством. Ми низько схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя і здоров’я, врятував світ від ще більшої катастрофи.

Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС в ніч на 26 квітня 1986 року зруйнував не лише реактор – він оголив глибокі проблеми тодішньої системи: технологічну недосконалість, управлінську безвідповідальність, злочинну практику приховування правди.

Через 40 років, Чорнобиль знову постає як тривожне нагадування: загроза ядерній безпеці не зникла. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну ядерні об’єкти стали інструментами тиску та шантажу. Окремим підтвердженням цього є пошкодження Арки Нового Безпечного Конфайменту над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС внаслідок влучання російського БпЛА. Відновлення проєктних функцій НБК потребує міжнародної підтримки і спільної відповідальності.

Сьогодні головне залишається незмінним – забезпечити безпеку ядерних обʼєктів, захистити світ від нових загроз і не допустити повторення катастрофи.

Редакція вебсайту Uatom.org

На фото: зведення каскадної стінки, вид з півночі, кінець серпня-вересень 1986. Фото надано ДНТЦ ЯРБ з особистих архівів Миколи Штейнберга