Обізнаність українців щодо Чорнобильської катастрофи: результати онлайн-опитування Uatom.org

У день річниці Чорнобильської катастрофи, 26 квітня, редакція вебсайту Uatom.org ініціювала онлайн-опитування з метою оцінки рівня загальної обізнаності населення, виявлення інформаційних прогалин та визначення тем, що потребують ширшого висвітлення. Опитування охоплювало запитання, присвячені подіям Чорнобильської катастрофи, її наслідкам, а також сучасним загрозам під час війни в Україні, та тривало впродовж одного місяця. 

Згідно з результатами опитування, 32,4% респондентів вважають рівень своєї обізнаності щодо Чорнобильської катастрофи достатнім. Водночас 62,7% учасників зазначили, що мають лише часткове уявлення про події та наслідки трагедії. Ще 2% опитаних повідомили про майже повну відсутність знань із цієї тематики, тоді як 2,9% не змогли визначити рівень своєї обізнаності. 

Найвищий рівень поінформованості спостерігається щодо наслідків катастрофи для здоров’я людей (79,4%) та замовчування правди владою (77,5%). На третьому місці – пізня евакуація населення (65,7%), що свідчить про зосередженість уваги громадськості на безпосередніх загрозах для людей та реакції влади на надзвичайну ситуацію. Варто відзначити, що жоден з учасників не обрав варіант «Жоден з наведених», що свідчить про наявність принаймні базового рівня обізнаності серед усіх учасників. 

Щодо джерел інформації, більшість респондентів зазначили, що дізналися про Чорнобильську катастрофу з телебачення та документальних фільмів – 72,5% опитаних зазначили цей канал як основне джерело знань. На другому місці – шкільна програма, яку згадали 57,8% учасників. Третім за популярністю джерелом стали книги та статті (40,2%), а також соціальні мережі та платформи на зразок YouTube (35,3%), що відображає сучасні тенденції споживання інформації, особливо серед молоді. 

Загальний рівень поінформованості українського суспільства щодо Чорнобильської катастрофи більшість респондентів (53,9%) оцінює як середній. Водночас 21,6% учасників опитування вважають його низьким, а лише 12,7% респондентів оцінили його як високий. 

Оцінюючи безпечність Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ), 53,9% респондентів вважають ЧЗВ переважно безпечною, проте відзначають наявність ризиків, пов’язаних із радіаційною небезпекою. Ще 24,5% оцінюють територію як небезпечну, а 13,7% учасників опитування зазначили, що їм складно дати відповідь на це питання. Окремо 6,9% респондентів звернули увагу на потенційні ризики, пов’язані з можливим обваленням будівель Прип’яті.  

Результати опитування демонструють, що найбільш відомим серед респондентів є факт тримання в заручниках зміни персоналу ЧАЕС під час окупації, про що повідомили 78,4% учасників. На другому місці за рівнем поінформованості перетворення об’єктів ЧАЕС на тимчасові військові бази окупантів (62,7%). Значна кількість респондентів також обізнані щодо локального зростання рівня радіації через перебування окупантів у «Рудому лісі» (54,9%), завданої матеріальної шкоди (54,9%) та мінування територій ЧЗВ (52,9%). 

Про удар російського ударного безпілотника по Новому безпечному конфайнменту ЧАЕС та подальшу пожежу, яка спричинила суттєві руйнування (лютий 2025 року), детально обізнана майже половина респондентів (49%), а майже така ж кількість (46,1%) опитаних чула про подію, але не в деталях. Це може свідчити про широке охоплення події в інформаційному полі, але водночас – на нестачу глибокого розуміння ситуації серед частини аудиторії. 

На запитання, звідки саме респонденти дізналися про цей інцидент, найбільше відповідей стосувалося Telegram-каналів (68%). Це свідчить про домінуючу роль месенджерів як джерела оперативної інформації. Також 46% респондентів дізналися про подію через соціальні мережі. 

Щодо ставлення до атомної енергетики, понад половина респондентів (51%) повідомили, що воно не змінилося і залишається позитивним. Натомість 18,6% опитаних почали відчувати більше тривожності, що призвело до формування негативного ставлення до атомної енергетики та потреби в пошуку альтернатив. Ще 14,7% респондентів виявили зростання інтересу до теми ядерної енергетики, водночас сформувавши більш позитивне ставлення. 13,7% учасників зізналися, що не замислювались над цим питанням, а лише 1% респондентів зазначили, що їхнє ставлення залишалося негативним, і вони наполягають на необхідності повної відмови від атомної енергетики. 

Результати також свідчать про високий рівень емоційної включеності: 

• 28,4% опитаних зазначили, що тема не викликає тривоги або страху. 
• Водночас 27,5% респондентів відповіли, що ця тема іноді викликає тривожні емоції, але рідко. 
• 24,5% зазначили, що періодично відчувають тривогу. 
• 19,6% учасників повідомили, що відчувають страх або тривогу щоразу, коли чують про Чорнобиль. 

Серед аспектів, які викликають найбільше занепокоєння в умовах війни, респонденти найчастіше називали: 

• Аварія на Запорізькій АЕС, яка знаходиться під окупацією рф, – 67,6%; 
• Можливість нових інцидентів через війну – 61,8%; 
• Викид радіації через воєнні дії російської армії та мінування територій – 54,9%; 
• Повторення «Чорнобильської» катастрофи на діючих АЕС України – 47,1%. 

Також занепокоєння викликають: 

• Стан об’єкта «Укриття» через удар російським дроном – 26,5%; 
• Пожежі у ЧЗВ – 24,5%; 
• Недостатній контроль з боку держави – 21,6%; 
• Соціальна несправедливість щодо ліквідаторів– 17,6%; 
• Відсутність зрозумілої інформації про ЧАЕС та ЧЗВ – 14,7%; 
• Втрата джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на тимчасово окупованих територіях – 13,7%. 

Нарешті, респондентам було поставлено запитання: «Яку інформацію про Чорнобильську катастрофу вам було б цікаво отримувати від журналістів або офіційних джерел?». Респонденти мали змогу обрати кілька варіантів відповідей. Результати свідчать про значну зацікавленість аудиторії в історичному, аналітичному та безпековому аспектах теми. Найбільший інтерес виявлено до наступних тем: 

• Історичні факти та маловідомі епізоди – 62,7%; 
• Актуальні загрози, пов’язані з війною (окупація, удари, розграбування) – 55,9%; 
• Сучасний стан об’єкта «Укриття» і Чорнобильської зони – 52,9%; 
• Моніторинг радіаційного фону – 47,1%. 

Водночас респонденти проявляють інтерес до особистих історій ліквідаторів (44,1%) і впливу катастрофи на здоров’я (38,2%). Меншою мірою учасників опитування цікавлять культурний аспект висвітлення теми (28,4%) та туристичний потенціал зони відчуження (23,5%). 

Редакція вебсайту Uatom.org дякує своїм читачам за участь в онлайн-опитуванні. Отримані результати стануть цінним орієнтиром для формування тематичних пріоритетів та підготовки майбутніх публікацій, спрямованих на підвищення рівня обізнаності щодо подій Чорнобильської катастрофи, її наслідків, а також сучасних загроз, спричинених війною в Україні. 

Редакція вебсайту Uatom.org