Навколо світу: як комунікувати з дітьми та юнацтвом про ядерну і радіаційну безпеку

У багатьох країнах світу дедалі більшої популярності набувають освітні ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності дітей та школярів у сфері ядерної та радіаційної безпеки (ЯРБ). Їхня мета – у доступній формі пояснити, що таке радіація, її значення для природи і біологічної еволюції, зокрема для досліджень, діагностики і лікування, а також як правильно поводитися в умовах потенційної небезпеки, а також розвінчати поширені страхи й міфи, пов’язані з ядерними технологіями.

Досвід навчання дітей основам ЯРБ охоплює різні підходи, залежно від країни, рівня розвитку ядерної енергетики та потенційних радіаційних загроз. Найчастіше навчання дітей ядерній та радіаційній безпеці інтегрується в шкільну програму з фізики, у містах поблизу атомних електростанцій та ядерних об’єктів проводять додаткові уроки з надзвичайних ситуацій, а енергетичні компанії організовують просвітницькі проєкти.

Для того, щоб допомогти учням краще зрозуміти складні поняття ЯРБ та ухвалювати правильні рішення в ситуації радіаційної небезпеки розробники пропонують:

• Гейм-уроки: інтеграція елементів гри в навчальний процес, таких як бали, рівні та нагороди, підвищує мотивацію учнів до вивчення теми;
• Віртуальна реальність (VR): створення VR-сценаріїв, де учні можуть віртуально відвідати ядерну станцію або пройти тренування з евакуації під час радіаційної загрози, забезпечує глибоке занурення в тему;
• Доповнена реальність (AR): використання AR-додатків для візуалізації радіаційних процесів або моделювання наслідків аварій допомагає учням краще зрозуміти абстрактні поняття;
• Мобільні застосунки: розробка застосунків з інтерактивними тестами, порадами та симуляціями дій у надзвичайних ситуаціях дозволяє учням навчатися в зручному для них форматі.

У підсумку, завдяки небанальній подачі, діти мають уявлення про культуру безпеки, підвищується загальна обізнаність  – діти вчаться розуміти переваги та ризики використання ядерних технологій. Після навчання в ігровій формі діти знають, як реагувати на надзвичайні ситуації та як поводитися у разі загроз. Постійна робота в цій сфері стимулює цікавість до STEM-професій.

У цій статті розглянуто найуспішніші кейси освітніх ініціатив у сфері ЯРБ, реалізовані в різних країнах, що сприяли зростанню обізнаності та зацікавленості дітей і молоді.

Збери свою АЕС

Компанія LEGO, один із найбільших виробників іграшок у світі, запровадив проєкт LEGO Ideas, до якого неодноразово подавали проєкти атомних електростанцій та ядерних реакторів. Наприклад, фізик-реакторник Вінсент Ламіран з Лабораторії реакторної фізики та поведінки систем Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) у Швейцарії розробив з деталей LEGO інтерактивну модель реактора CROCUS, щоб навчати студентів фізичного й ядерно-інженерного напрямів експериментам з реактором та виявленню радіації. Іграшкова модель складається з основних компонентів: корпус реактора, активна зона реактора з паливом, поглинаючі стрижні і системи охолодження, детектори тощо. Корпус і активна зона реактора знімається для можливості більш детального вивчення, відтворення процесу завантаження і розвантаження ядерного палива, управління рухомими елементами, такими як запобіжні пристрої або поглинаючі стрижні.

Такий підхід дозволяє візуалізувати складні технічні процеси, сприяє активному залученню у навчальний процес та знижує бар’єр сприйняття складної теми, робить навчання цікавішим і менш абстрактним, а також дозволяє безпечно відпрацювати базові навички поводження з ядерними установками.

Світові освітні кейси з питань ЯРБ для дітей та юнацтва

Австралія

Австралійська організація ядерної науки і технологій (ANSTO) залучає учнів до науки, технологій, інженерії та математики (STEM) , зокрема зосереджується на покращенні розуміння ядерної науки і технологій та підвищенні інтересу молоді до професій в ядерній енергетиці.

У серпні 2018 року ANSTO представила застосунок віртуальної реальності, щоб залучити учнів, вчителів, а також громадськість до екскурсії австралійським багатоцільовим реактором OPAL і дослідити науку через віртуальне моделювання атомних взаємодій. Застосунок став надзвичайно популярним серед школярів і студентів і доступний для безкоштовного завантаження в App Store і Google Play. Apple також включила його до переліку найкращих освітніх додатків з моменту запуску. Віртуальна реальність здатна ефективно демонструвати невидимий світ атомів і дає розуміння переваг багатоцільового реактора OPAL.

Бельгія

У Бельгії, завдяки співпраці між Бельгійським національним агентством з радіоактивних відходів та збагачених матеріалів, що розщеплюються (ONDRAF/NIRAS) і Бельгійським центром ядерних досліджень (SCK CEN), розробили рольову гру для учнів віком від 16 років «Відповідальні за захоронення» (англ. The Disposal Mayors). Під час гри учні обговорюють можливе будівництво геологічного сховища у своєму муніципалітеті та виклики, повʼязані з цим питанням.

Гра відбувається у групах від 12 до 25 осіб. Гру можна проводити без технічних знань, адже вона зосереджена на соціально-політичному аспекті. Учасники грають різні ролі: мерів, депутатів місцевих рад, представників громадськості, екологічних активістів, учених тощо. Під час гри вони мають обговорити всі аспекти, пов’язані з проєктом геологічного сховища: чи є такий проєкт достатньо безпечним? Чи існують альтернативи захороненню? Чи довіряє громадськість такій ініціативі? Які соціальні та економічні вигоди це може дати? Хто покриває витрати?

У період з квітня 2019 по березень 2020 року у гру зіграли майже 1000 учнів. Розроблена гра сприяла формуванню критичного мислення та дебатної культури серед учнів, залученню молоді до соціально значущих тем, пов’язаних із ядерною безпекою і управлінням радіоактивними відходами.

Велика Британія

У Великій Британії вже понад 20 років існує Програма амбасадорів STEM (STEM Ambassadors Programme), яка фінансується за підтримки уряду та партнерів промислової галузі. Це національна ініціатива, яка залучає фахівців із STEM-галузей до популяризації цих напрямів серед молоді.

Амбасадори STEM – фахівці, дослідники, студенти та викладачі – на волонтерських засадах діляться своїм досвідом із молоддю. Понад 80% шкіл у Великій Британії хоча б раз взаємодіяли з амбасадорами. Вони відвідують школи, університети, молодіжні центри, проводять майстер-класи, лекції, STEM-дні, конкурси, хакатони, а також підтримують навчальні проєкти, позашкільні заходи, кар’єрні ярмарки.

Таким чином, вони демонструють реальні приклади успішної кар’єри в STEM, допомагають школярам розвивати практичні знання та навички, зменшують гендерні та соціальні бар’єри – стимулюють участь дівчат, учнів з малозабезпечених родин і меншин у STEM.

Програма амбасадорів STEM у Великій Британії віднесла учнів віком від 11 до 18 років до категорії, для якої життєво важливим є навчання з питань ядерної та радіаційної безпеки. Амбасадори розробили інтерактивну карткову гру «RAD Ratings», яка знайомить учнів з принципами радіоактивного розпаду, екранування та використання радіоактивних ізотопів. На кожній з 30 карток міститься зображення радіонуклідів, які широко застосовують в ядерній енергетиці, протонне і нейтронне число, період напіврозпаду, вартість, виникнення, використання та потенційний вплив на навколишнє середовище. Гру можна проводити у два способи – вікторина або змагання між учасниками з використанням інформації на картках. Гра доступна всім, хто володіє англійською: на сайті можна безоплатно завантажувати картки і опис гри.

Інститут ядерних досліджень Далтона при Університеті Манчестера пропонує низку онлайн-інструментів та ігор для вивчення ядерної енергетики: 

• Симулятор ядерного реактора, де учні пробують себе в ролі оператора реактора;
• Карткова гра «Звідки приходить твоя сила» з порівнянням джерел енергії та їхній вплив на навколишнє середовище;
• Паперова гра-складанка, яку діти можуть використовувати для вивчення понять через випадкові запитання про ядерну енергію;
• Мобільний додаток з доповненою реальністю.

За допомогою мобільного додатку користувачі можуть навести камеру смартфона на персонажа, щоб переглянути інформаційне відео з поясненням його ролі у системі геологічного захоронення. Яскраві герої додатку уособлюють ключові аспекти поводження з радіоактивними відходами:

• Роккі (Rocky) представляє гірську породу, яка є основним захистом у геологічному сховищі;
• Рей (Ray) – це гамма-випромінювання, що є одним із типів радіації, пов’язаних з радіоактивними матеріалами. Персонаж допомагає пояснити природу випромінювання та способи захисту;
• Роб (ROB) уособлює технології та роботизовані системи, що використовуються для безпечного поводження з радіоактивними відходами;
• Транспортник (Shell) представляє логістику та транспортування відходів – ключову частину процесу, пов’язану з безпечним перевезенням до місць зберігання чи захоронення.

Як бачимо, у Великій Британії успішно реалізовуються освітні проєкти для учнів та молоді, що може слугувати прикладом для інших країн, зокрема для розробки національних стратегій STEM-освіти.

Іспанія

В Іспанії активно впроваджуються інноваційні освітні ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності дітей та молоді з питань ядерної та радіаційної безпеки. Ці програми поєднують сучасні технології, геймифікацію та міждисциплінарний підхід для ефективного навчання.

«Escape Box» – це освітня ініціатива, розроблена іспанською компанією ENRESA, що спеціалізується на управлінні радіоактивними відходами. Ця інноваційна гра має на меті ознайомити учнів старших класів із процесами поводження з радіоактивними відходами у cховищі дуже низькоактивних, низькоактивних та середньоактивних радіоактивних відходів El Cabril, що розташоване в провінції Кордова, Іспанія.

«Escape Box» – це інтерактивна гра у квест-кімнаті (escape room), яка поєднує елементи квесту та навчання. Під час гри учасники мають вирішити низку завдань щодо поводження з радіоактивними відходами, щоб «відкрити» всі замочки та досягти мети. Гра починається з презентації діяльності ENRESA, сховища El Cabril та концепції захоронення радіоактивних відходів. Після цього учні мають 45 хвилин, щоб кондиціонувати відходи та розмістити їх у відповідному сховищі для захоронення. Для цього їм потрібно відкрити п’ять ящиків за допомогою кодів або ключів та інструкцій, які вони отримують, відповідаючи на запитання, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами.

Під час пандемії COVID-19, коли фізичні візити були обмежені, ENRESA розробила онлайн-версію гри «Escape Box», що дозволяє учням дистанційно ознайомитися з процесами поводження з радіоактивними відходами та пройти квест.

Проєкт MadPIX, ініційований MediPix Collaboration Європейської організації з ядерних досліджень (CERN), надає школам у Мадриді спеціальні детектори MiniPIX Edu для вивчення радіації. Учні можуть вимірювати рівень природної радіоактивності, проводити дослідження та обмінюватися даними через хмару. Цей проєкт сприяє розвитку наукової грамотності та практичних навичок серед школярів.

В Іспанії також функціонує організація «Jóvenes Nucleares» («Ядерна молодь»), основна мета якої – сприяти передачі знань та досвіду між старшим та молодшим поколіннями фахівців ядерного сектору, поширювати знання про ядерну енергетику та технології використання іонізуючого випромінювання, заохочувати спілкування та дискусії щодо ядерної енергії та застосування іонізуючого випромінювання, сприяти залученню молодих фахівців до роботи в цьому секторі.

Фахівцями організації розроблено низку освітніх ігор для дітей:

• Radiomon: гра у стилі Pokémon, де учні вивчають радіацію та радіоізотопи через збирання та дослідження віртуальних об’єктів.
• Nuclear Operator: онлайн-гра, що дозволяє учням спробувати себе в ролі оператора ядерної установки, виконуючи завдання та приймаючи рішення щодо безпеки.
• Soles Rojos: інтерактивна книга-гра, де учні обирають власний шлях у вивченні ядерної енергетики, приймаючи рішення, що впливають на розвиток сюжету.

Іспанський досвід демонструє інноваційний підхід до формування ядерної та радіаційної обізнаності серед дітей та молоді, акцентуючи увагу на інтерактивності та технологічності. Поєднуючи теоретичні знання з практичним досвідом, учні залучаються до вирішення реалістичних завдань, моделювання сценаріїв та досліджень у сфері радіаційної безпеки. Освітні інструменти не лише підвищують зацікавленість учнів, але й формують критичне мислення, відповідальне ставлення до безпеки та стимулюють інтерес до STEM-напрямів.

Канада

Канадська комісія з ядерної безпеки (CNSC) розробила освітню гру «Gamma Gear», яка дозволяє учням вивчати основи радіаційної фізики через інтерактивні рівні. Гравці навчаються виявляти джерела радіації, розуміти принципи захисту та процеси радіоактивного розпаду. Гра доступна на освітньому порталі CNSC та була створена у співпраці з компанією Spectral Labs, використовуючи платформу RAILS, спочатку розроблену для навчання служб екстреного реагування в США

Ініціатива Let’s Talk Science з 1993 року пропонує освітні програми для молоді та педагогів у галузі STEM. У співпраці з CNSC було створено навчальні модулі, відео та статті, що охоплюють теми ядерної енергетики, радіації та їх застосування. Програма також організовує щорічний конкурс Let’s Talk Science Challenge для учнів 6-8 класів, який включає вікторини та інженерні завдання, спрямовані на розвиток командної роботи та творчого мислення.

Організація з управління ядерними відходами (NMWO) має низку програм залучення саме підростаючого покоління. Зокрема NMWO проводить двотижневий літній денний табір для дітей віком від 6 до 12 років та підлітків. У таборі діти відвідують практичні заняття у лабораторіях з різних галузей науки, техніки, інженерії, мистецтв та математики.

Разом з партнерами NMWO проводить Дні відкритих дверей з ядерної безпеки в провінції Онтаріо, Канада. Місцеві мешканці під час цих заходів дізнаються про інновації у ядерній промисловості. В окулярах віртуальної реальності підлітки мають можливість пройти 3D-тур сховищем відпрацьованого палива, а наймолодшим відвідувачам дають розфарбувати багатобар’єрну систему відпрацьованого ядерного палива.

Для випускників шкіл і студентів NMWO пропонує за допомогою віртуальної реальності зануритись в один з 20 сценаріїв і відчути себе співробітником сховища відпрацьованого ядерного палива.

Канада демонструє комплексний підхід до популяризації знань з ядерної та радіаційної безпеки серед молодого покоління, інтегруючи освітні інструменти з технологічними інноваціями. Такий підхід сприяє підвищенню інтересу до STEM-дисциплін та розвитку критичного мислення в контексті реальних викликів енергетичної та екологічної безпеки.

США

У багатьох штатах США, особливо в районах поблизу атомних електростанцій, є освітні програми для дітей. На сайті регулятора містяться розмальовки, кросворди, ребуси на тему безпеки. Всі матеріали доступні для завантаження. Американське ядерне товариство спільно з навчальною платформою Discovery Education пропонують віртуальні тури на АЕС, відеоуроки з інтерактивною графікою, симуляції ланцюгової реакції.

NASA (National Aeronautics and Space Administration) активно розробляє освітні програми для дітей, спрямовані на пояснення питань, пов’язаних із радіацією та ядерною безпекою, особливо в контексті космічних досліджень. Агенція пропонує плани занять для шкільних вчителів, і адаптують завдання відповідно до віку дітей. Щоб пояснити, як радіація впливає на організм людини та чому важливе екранування під час космічних польотів, учні 5–8 класів вивчають вплив радіації, порівнюючи її рівні на Землі та в космосі. В рамках практичного завдання вони створюють захист для «астронавта-картоплини», щоб убезпечити його від випромінювання в мікрохвильовій печі. Для розуміння ризиків, пов’язаних з радіацією, та способів їх мінімізації під час космічних місій, старшокласників знайомлять з різними типами радіації, її впливом на ДНК та методами захисту. Спеціальний дослідницький проєкт TimPix створений, щоб залучити молодь до наукових досліджень та підвищити обізнаність про радіаційні ризики в космосі. Учні аналізують реальні дані про радіаційне середовище на Міжнародній космічній станції, зібрані під час місії астронавта Тіма Піка. А для дітей дошкільного віку та учнів початкових класів існує ціла інтерактивна платформа NASA Kids’ Club з іграми та завданнями, які знайомлять дітей з основами науки, включаючи теми, пов’язані з космосом та безпекою, щоб сформувати у дітей базове розуміння наукових концепцій через гру.

У США освітні програми з ядерної та радіаційної безпеки для дітей пропонують інноваційні формати: комікси, віртуальні тури, відео з інтерактивною графікою, креативні завдання, симуляції та онлайн-платформи. Важливо, що матеріали адаптовані до вікових особливостей дітей – від розмальовок і ігор для наймолодших до аналітичних завдань із реальними науковими даними для старшокласників.

Швеція

Проєкт Strålande jord («Сяюча земля»), організований Уппсальським університетом у співпраці зі Шведським управлінням радіаційної безпеки (SSM) та Шведським університетом сільськогосподарських наук (SLU), залучає учнів 6-8 класів до збору грибів, ґрунту та зразків фекалій тварин для аналізу вмісту цезію-137. Цей проєкт не лише навчає дітей основам радіаційної безпеки, але й дозволяє їм безпосередньо долучитися до реального наукового дослідження, сприяючи розвитку наукової грамотності та розуміння екологічних процесів.

 Уппсальський університет розробив комп’ютерну гру, яка допомагає дітям, хворим на рак, підготуватися до променевої терапії. Гра моделює процес лікування, включаючи носіння захисної маски та необхідність лежати нерухомо, що часто викликає тривогу у дітей. У грі діти проходять через віртуальні процедури, вивчають стратегії подолання страху та отримують винагороди за успішне завершення етапів. Цей підхід сприяє зниженню потреби в загальному наркозі під час лікування та покращує психологічний стан пацієнтів.

Шведський підхід до освіти з питань ЯРБ вирізняється практичністю та орієнтацією на дитячі потреби. Завдяки залученню учнів до реальних досліджень і використанню ігрових рішень у складних ситуаціях, таких як лікування, діти не лише отримують нові знання, а й навчаються діяти в умовах стресу та краще розуміють навколишній світ.

 Японія

Після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі, Міністерство освіти Японії розробило додаткові розділи в підручниках фізики про радіацію. Потім вчителям доручили впровадити освіту з питань ЯРБ, але багато хто не зміг цього зробити, тому що самі вчителі не мали достатньої кількості матеріалу. Тоді фахівці Міністерства створили «Quartet Game» – карткову гру, яку можна використовувати як навчальний матеріал для школярів молодшого віку.

«Quartet Game» – це тип навчальної карткової гри для дітей, в яку можуть грати чотири або п’ять гравців одночасно. Гравці ставлять запитання один одному: правда чи вигадка написаний на картці факт. Якщо відповідь правильна, то гравець отримує картку собі. Запитання розділені за темами, наприклад, «Радіація і космос», «Історія досліджень», «Використання в медицині», «Ядерні катастрофи», «Дії під час ядерної аварії» тощо. Мета гравців: скласти набір з чотирьох карт за однією темою у своїй руці, тоді потрібно вигукнути «квартет» і покласти ці чотири карти перед іншими гравцями. Виграє той, хто зібрав найбільше «квартетів».

Щоб перевірити ефективність гри розробники провели дослідження в префектурі Фукусіма, яке включало 89 учнів. Результати показали, що понад 95% учасників опитування добре розуміли правила, насолоджувалися грою та дізналися нове про радіацію.

 Україні є, що сказати і показати

Україна – одна з країн світу, де сталася ядерна катастрофа. Щороку до роковин трагедії 26 квітня у школах проходять уроки пам’яті та виховні години. Теми занять включають обговорення подій 1986 року: героїзм ліквідаторів та екологічні наслідки катастрофи. Старшокласникам пропонують перегляд документальних фільмів про катастрофу на ЧАЕС, а також відвідування музейних експозицій, присвячених трагедії.

Найгучніше про трагедію на ЧАЕС нагадала комп’ютерна гра «S.T.A.L.K.E.R», авторами якої є – українська компанія «GSC Game World». Перша гра серії «Тінь Чорнобиля» вийшла у 2007 році, «Чисте небо» – у 2008, а третя частина «Поклик Прип’яті» у 2009. Продовження «S.T.A.L.K.E.R.2: Серце Чорнобиля» вийшло тільки в листопаді 2024. Це стало справжньою сенсацією для фанатів гри. Сюжет розгортається у 21 столітті в Україні, проте в альтернативному всесвіті. Розробка відбувалася в умовах повномасштабного вторгнення, що стало символом української стійкості та культурного опору.

Кілька фактів, які свідчать про безпрецедентну популярність гри:

• Понад 1 мільйон копій гри було продано за перші 48 годин після релізу. Станом на березень 2025 року гра досягла 6 мільйонів гравців на всіх платформах.
• У перші п’ять днів після виходу «S.T.A.L.K.E.R.2» гравці в середньому проводили 7,6 години у грі, що свідчить про високу залученість .
• Кількість україномовних стрімерів на Twitch зросла на 31%, а в день релізу було зафіксовано 413 українських каналів, що стало рекордом для україномовного сегменту платформи.

У 2021 році під егідою Державного Департаменту США та Окріджської національної лабораторії (США) в Україні проходила інформаційна кампанія з радіаційної обізнаності та контролю «КРОК до безпеки». Метою кампанії є підвищення обізнаності суспільства щодо ризику володіння та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), що також підвищить рівень безпеки життя та здоров’я населення, та зменшить загрозу ядерного тероризму.

У межах кампанії створена гра 3D-ранер ION – це подорож віртуальним світом хлопчика-підлітка на ім’я Іон. На уроках з основ здоров’я він дізнався про ДІВ і те, яку шкоду вони можуть завдавати, якщо опиняться у руках дітей чи дорослих. Тому, озброївшись знаннями про правила поведінки з ДІВ, Іон вирішує допомогти очистити свій світ від радіоактивного сміття.

Також для підлітків у вільному доступі комікс «Загублені» – цікава графічна історія про групу підлітків, які зустрічаються із невідомою енергією. Звільнивши її, герої стають відомими двічі. Вперше – коли лякають місто страхітливими образами на святі. І вдруге, коли їх знаходять бездиханними, а територія довкола виявилась радіаційно забрудненою. Комікс створено за мотивами трагічного випадку в бразильському місті Гоянія. Після цього інциденту у всьому світі запровадили жорстку систему контролю за ДІВ.

На платформі курсів «Зрозуміло» є пізнавальний онлайн-курс «РХБЯ-загрози: від А до Я». Курс містить інформацію про радіаційну, хімічну і біологічну загрози, що робити в разі аварії на ядерному об’єкті або при ядерній атаці, а також містить окрему лекцію про ворожий інфотерор і вплив пропаганди. Курс складається з вступного відео та 5 лекцій, що присвячені 5 різним видам загроз. Лекції від кандидата хімічних наук Гліба Репіча та засновниці ініціативи з інфогігієни «Як не стати овочем» Оксани Мороз тривають від 10 до 20 хвилин. Долучитись до курсу можна безкоштовно.

ДСНС України спільно з Міністерством цифрової трансформації, Дія.Освіта та за підтримки ЮНІСЕФ створили освітній серіал для дітей, батьків і молоді. У шести епізодах герої серіалу проходять через реальні надзвичайні ситуації: від пожеж і небезпек на воді чи в горах до хімічних і радіаційних загроз та небезпек під час війни. У другому епізоді йдеться про збір тривожної валізки з урахуванням радіаційної та хімічної загрози, захист приміщення від радіоактивного пилу або хімікатів, використання засобів індивідуального захисту тощо.

Поради, як відповідати на питання дітей про ядерні катастрофи

Українські діти, навіть ті, хто живе у відносно безпечних регіонах, неодноразово з початку повномасштабного вторгнення могли чути про ймовірність ядерної аварії на АЕС чи про ядерний удар. У своїх мобільних телефонах діти мають доступ як до точних зображень, відео та інформації, так і до купи дезінформації.

Страх перед ядерним руйнуванням може мати вплив на дітей протягом усього життя, каже Натаніель Айверс, професор Університету Уейк-Форест. Загроза ядерного вибуху може викликати у дітей глибоке усвідомлення своєї смертності та вразливості:

«Діти знають, що вони дуже мало можуть зробити, щоб захистити себе, що може викликати відчуття безпорадності та безнадійності. Це також може викликати почуття нігілізму, особливо у старших дітей і підлітків».

З дітьми, яких уже торкнулася війна, перегляд тривожних зображень може бути ще більш травмуючим, і вони можуть «вимагати посиленого заспокоєння та підтримки» наголошує Айверс.

Ось які приклади відповідей надає професор у своєму інтерв’ю.

Дитина: Що таке ядерна зброя?

Дорослий: Це вибухові пристрої, які використовуються у війні, і які здатні вивільняти величезну кількість енергії та завдавати великої шкоди.

Дитина: Чи загрожує нам ядерний удар?

Дорослий: Лідери в усьому світі несуть відповідальність за те, щоб ядерної війни не було. Люди дізналися з минулих випадків, наскільки руйнівними можуть бути наслідки ядерної війни.

Дитина: Ми всі помремо?

Дорослий: Це дуже малоймовірно. Ми будемо поруч, якщо це колись станеться.

Загальні поради від Натаніеля Айверса під час спілкування з дітьми на тему ядерного удару чи ядерної війни:

• керуватися правдою, але розповідати факти у такій формі, щоб дитина могла емоційно впоратися з отриманою інформацією;
• з дітьми молодшого віку говоріть просто й уникайте детального обговорення страшних тем. З підлітками чесність – найкраща політика;
• після відповіді на гострі питання, слід говорити про те, що може допомогти дитині заспокоїтися.
• Якщо в дитини існує страх атомних станцій, мовляв, людині легко помилитися і тоді все вибухне, поясніть, скільки користі приносять АЕС, як атом служить людині, які заходи безпеки в них є (доступно за віком), що одна помилка не призводить до аварій, і ті взагалі виникають рідко. Розкажіть, що дорослі зробили висновки після Чорнобиля, що є чимало професіоналів (пожежники, рятівники, поліція), які захищають спокій людей, що ви дбатимете про безпеку дитини.

Освіта з питань ЯРБ набуває особливої уваги в українському контексті – як з огляду на трагічну спадщину Чорнобильської катастрофи, так і в умовах сучасних загроз, спричинених повномасштабним вторгненням рф в Україну. Викликати цікавість у дітей до сфери ЯРБ завдання сьогоднішніх дорослих, щоб у кризовій ситуації вони не піддалися паніці, вчасно реагували, допомагали іншим. Ці знання буквально можуть врятувати життя, а завчасна обізнаність дає відчуття контролю і зменшує тривожність. Тема радіаційних ризиків для українців – не абстрактна теорія, а реальний виклик, який торкається історичної пам’яті, екологічної безпеки та національної безпеки загалом, тому потрібно поєднувати пам’ять про минуле, розуміння теперішніх загроз і готовність діяти у кризових ситуаціях.

Редакція вебсайту Uatom.org