Засідання NRSWG у Кишиневі: міжнародна спільнота консолідує зусилля на підтримку ядерної та радіаційної безпеки України

29-30 квітня 2025 року у м. Кишинів, Молдова, відбулося засідання робочої підгрупи з ядерної та радіологічної безпеки Глобального партнерства (Global Partnership Nuclear and Radiological Security sub-Working Group) (далі – засідання NRSWG). Захід організовано з метою об’єднання міжнародних донорів, посилення уваги та координації зусиль над реалізацією проєктів в Україні.

У засіданні взяли участь представники США, Великобританії, Італії, Канади, Німеччини, Норвегії, Фінляндії, України, Японії, Швеції та міжнародних організацій: Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Європейська Комісія (ЄК), Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS), Міжрегіональний науково-дослідний інститут ООН з питань злочинності та правосуддя (UNICRI).

Представниця Шведського органу з радіаційної безпеки та співголова засідання NRSWG Марія Енбом наголосила на важливості проведення цього заходу та необхідності всебічної підтримки України. Вона акцентувала на тому, що потреби країни охоплюють не лише постачання сучасного захисного й технічного обладнання, але й надання експертної допомоги у сфері протидії РХБЯ-загрозам, а також у процесах відновлення критичної інфраструктури. Зауважила, що ефективна реалізація таких зусиль вимагає не лише фінансування, а й належної міжінституційної координації, обміну знаннями та формування довгострокового стратегічного підходу.

«Ми зібралися тут не лише як представники держав і інституцій, а як партнери, об’єднані спільною відповідальністю – захищати мир, справедливість і право суверенної держави на свободу… Підтримка України – це не благодійність, це захист міжнародного правопорядку, це інвестиція в глобальну безпеку. І ми маємо підтвердити нашу спільну відданість Україні, один одному та цінностям, які ми відстоюємо»

Марія Енбом

Українська сторона представлена учасниками від Міністерства закордонних справ України, Офісу підтримки відновлення та реформ при Міністерстві енергетики України, Міністерства оборони України, Сил підтримки Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державної прикордонної служби України, Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ), ДСП «ЦППРВ», ДСП «Чорнобильська АЕС», ДСП «Об’єднання «Радон», ДСП «Екоцентр», ДП «СхідГЗК», ДП «Бар’єр», АТ «НАЕК «Енергоатом», Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), ДП «УДВП Ізотоп», Інституту ядерних досліджень НАН України, Харківського фізико-технічного інституту, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Під час засідання проведено шість сесій, присвячених ядерній та радіаційній безпеці, підвищенню рівня фізичного захисту, забезпеченню безпеки на кордонах та протидії незаконному обігу радіоактивних речовин, реагуванню на РХБЯ загрози, захисту джерел іонізуючого випромінювання, поводженню з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, освіті та підготовці кадрів у сфері ядерної та радіаційної безпеки.

Представниця Офісу підтримки відновлення та реформ Міненерго та співголова засідання NRSWG Ганна Горащенкова підкреслила масштабність і серйозність наявних викликів, що становлять не лише загрозу для національної безпеки України, але й створюють вагомі ризики для регіональної та глобальної ядерної та радіаційної безпеки:

«Щодня ми є свідками цілеспрямованих атак з боку росії на енергетичну інфраструктуру України, а також їхніх спроб порушити роботу українських атомних електростанцій. Щодня ми зіштовхуємося з порушенням регуляторного контролю на окупованих або пошкоджених об’єктах, з фізичною незахищеністю джерел іонізуючого випромінювання на територіях, постраждалих від бойових дій, а також з високими ризиками виникнення надзвичайних ситуацій через зруйновану інфраструктуру, обмежене технічне обслуговування та ускладнений доступ».

Представники органів державної влади та профільних організацій презентували актуальну інформацію щодо стану справ у сфері ядерної та радіаційної безпеки, окреслили першочергові потреби та проєктні ініціативи, спрямовані на посилення національної системи безпеки.

У ході засідання приділено значну увагу факту пошкодження Нового безпечного конфайнменту об’єкта «Укриття» над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС, внаслідок атаки безпілотним літальним апаратом, здійсненої російською федерацією у лютому цього року. У своєму виступі представниця ДАЗВ Тетяна Мальцева надала детальний огляд поточного стану Чорнобильської зони, зокрема в контексті подолання наслідків масштабних пожеж 2024 року та пошкоджень, завданих НБК. Вона повідомила, що представники Європейського банку реконструкції та розвитку, а також низки країн-донорів уже здійснили візити до об’єкта з метою попередньої оцінки обсягів руйнування. Наразі триває розробка плану дій щодо відновлення НБК. Водночас, як зазначалося під час обговорення, у міжнародної спільноти зростає занепокоєння щодо того, чи зможе об’єкт після проведення ремонтних робіт забезпечити рівень захисту, передбачений проєктною документацією.

Про участь ДСНС України у подоланні наслідків удару по Новому безпечному конфайнменту доповів представник відомства Олександр Зайцев, який продемонстрував відео з моментом влучання російського безпілотника в НБК та оперативною реакцією українських пожежно-рятувальних підрозділів. У відповідь на надзвичайну ситуацію до робіт було залучено спеціалізовані пожежно-рятувальні формування ДСНС України, включаючи найбільш підготовлених фахівців: рятувальників-верхолазів, хіміків, медиків, а також підрозділи із застосування безпілотних систем. З метою демонтажу пошкоджених елементів конструкції НБК та запобігання тлінню рятувальники здійснювали роботи ззовні захисної конструкції на висоті понад 100 метрів. Для мінімізації радіаційного навантаження здійснювалася ротація особового складу.

Представниця Міністерства закордонних справ України Катерина Шорнікова-Монахос поінформувала, що завдані пошкодження створюють пряму загрозу стабільності об’єкта укриття, а зазначені дії агресора свідчать про нагальну потребу в посиленні заходів фізичного захисту ядерних об’єктів, а також в активізації міжнародної співпраці задля запобігання подібним загрозам у майбутньому.

Фахівчиня зв’язків з громадськістю та пресою ДНТЦ ЯРБ та редакторка вебсайту Uatom.org Альона Ярушевська також взяла участь у засіданні та представила інформацію про проєкт, підкресливши значення вебсайту як ключового інструменту інформування громадськості з питань ядерної та радіаційної безпеки. Вона зауважила, що Uatom.org є найтривалішим безперервним комунікаційним проєктом у сфері ЯРБ, який протягом 15 років слугує надійним джерелом професійної інформації, сприяє прозорості, підвищенню обізнаності населення та розвитку міжнародного співробітництва. Окремо було представлено результати проєкту COMMUNICATION, що реалізується спільно з Норвезьким агентством з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) та Держатомрегулювання. Проєкт спрямований на підвищення обізнаності експертів Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ та представників засобів масової інформації з питань ризик- та кризис-комунікації під час подій, пов’язаних із ядерними та радіаційними загрозами. Було наголошено на важливості посилення співпраці між експертами у сфері ядерної та радіаційної безпеки та медіа, розвитку практичних навичок кризової комунікації, протидії дезінформації та ефективному інформуванню громадськості в умовах повномасштабної війни.

Редакція вебсайту Uatom.org