У Харкові відбулася II Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна

16–18 квітня у змішаному форматі відбулася II Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Подія об’єднала понад 160 учасників з України та Європи, серед яких були провідні науковці, представники промисловості, студенти та аспіранти.

Учасники представили понад 60 доповідей, присвячених інноваційним технологіям, безпеці АЕС, сталому розвитку та міждисциплінарним аспектам ядерної галузі.

Протягом трьох днів роботу під час конференції було поділено на три секції:

1. Розвиток ядерно-енергетичного комплексу України
2. Матеріали для ядерної енергетики. Підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС
3. Продовження строку експлуатації енергоблоків та керування старінням обладнання АЕС. Проблеми термоядерного синтезу. Ядерна, радіаційна та екологічна безпека при поводженні з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Робота з громадськістю в атомній галузі

Щороку все більше уваги зосереджується на розвитку інноваційних рішень у сфері ядерної енергетики, зокрема в контексті безпеки, стійкості та адаптації до нових викликів. Сучасні цифрові технології – штучний інтелект, великі дані, хмарні обчислення – відкривають нові можливості для точного моделювання й оптимізації роботи атомних електростанцій. Як зазначив провідний науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Василь Горбачук, особливо перспективним напрямом є створення віртуальної АЕС. Вона дозволяє моделювати складні фізичні процеси, прогнозувати розвиток аварій, враховувати соціальні та екологічні фактори, а також забезпечувати підтримку рішень у надзвичайних ситуаціях. Такий підхід є ключовим для підвищення ядерної безпеки в умовах зростання глобальних ризиків і активного впровадження новітніх технологій у ядерну галузь.

Про перший український детерміністичний реакторний код «ImCore» для розрахунку стану ядерного реактора ВВЕР-1000 розповідав представник ПрАТ «СНВО «Імпульс» Сергій Монін. Це програмне забезпечення є важливим компонентом системи внутрішньореакторного контролю (СВРК). У межах наукової доповіді представлено ключові елементи математичної моделі та результати її верифікації, що підтверджують високу точність і перспективність розробки.

Три роки повномасштабного вторгнення рф в Україну підсилили актуальність теми радіаційної безпеки. Втрата контролю над джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) у зонах бойових дій створює серйозні виклики для національної та міжнародної безпеки. Українські науковці та фахівці працюють над сучасними рішеннями для оперативного виявлення та контролю таких загроз. З метою запобігання несанкціонованому поширенню радіоактивних матеріалів за межі зон конфлікту розглядається створення та впровадження системи моніторингу з використанням існуючих модулів блоків сцинтиляційних детекторів та їх інтеграція в майбутні проєкти, про що заявив представник Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Дмитро Стратілат.

Під час виступу представниця ПрАТ «Національна енергетична компанія “Укренерго”» Катерина Батютя окреслила ключову роль атомної енергетики у реалізації плану REPowerEU та енергетичного переходу України до кліматичної нейтральності. У доповіді підкреслювалося, що в межах Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року передбачено активний розвиток водневої генерації як перспективної альтернативи природному газу. Особливу увагу приділено перспективам виробництва рожевого водню на українських АЕС.

Під час конференції значну увагу було приділено темі взаємодії з громадськістю у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Прессекретарка ДНТЦ ЯРБ Тетяна Вербицька виступила з презентацією «Як говорити про ядерну та радіаційну безпеку: етика, відповідальність, довіра», наголосивши, що етика, відповідальність і довіра — не абстрактні поняття, а практичні інструменти для ефективної комунікації у сфері ядерної та радіаційної безпеки. До того ж, вищий рівень довіри громадськості сформується за умови, якщо з нею спілкуватимуться і залучатимуть до обговорень на різних етапах реалізації проєктів. Провідна фахівчиня відділу зв’язків з громадськістю ДНТЦ ЯРБ Анна Скороспєлова зосередилася на побудові ефективного діалогу між науковою спільнотою та ЗМІ, що сприяє формуванню обґрунтованої й зваженої громадської думки. Представник АТ «НАЕК «Енергоатом» Антон Константинов акцентував увагу на ролі комунікації у створенні суспільної підтримки проєктів будівництва АЕС в умовах війни. Усі виступи підкреслили: довіра та правильна комунікація — це ключові інструменти для забезпечення безпеки та розвитку галузі.

Редакторка вебсайту Uatom.org також взяла участь у конференції, представивши презентацію «Достовірність vs дезінформація: роль вебсайту Uatom.org у створенні якісного контенту», наголосивши на місії ресурсу – забезпечення суспільства перевіреною та зрозумілою інформацією з питань ядерної та радіаційної безпеки та зазначивши, що в інформаційній боротьбі з фейками важливу роль відіграє простота подачі, актуальність, відкритість та орієнтація на потреби громадян. Uatom.org не лише інформує, а й сприяє підвищенню культури безпеки та є платформою для фахових дискусій.

Редакція вебсайту Uatom.org