Ядерні злочини без покарання: чому світові механізми безсилі?

З 4 березня 2022 року Запорізька АЕС окупована російськими військами. Три роки найбільша АЕС в Європі використовується як військовий об’єкт, порушуючи всі норми та угоди з безпеки таких об’єктів. Російська корпорація «росатом» оголосила про привласнення ЗАЕС і проводить роботи, щоб підключити енергоблоки для електропостачання на окуповані території. Український персонал станції піддався викраденням, вбивствам та нелюдському поводженню, що збільшило ризик ядерних інцидентів і аварій. Попри присутність на Запорізькій АЕС співробітників МАГАТЕ з 1 вересня 2022 року, ситуація залишається без змін: атомна електростанція досі окупована, обстріли російськими військовими угрупованнями майданчика ЗАЕС та прилеглих територій продовжуються.

Неодноразово росія вдавалася до ядерного шантажу, зокрема і на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС. Так, попри домовленості проводити ротацію інспекторів МАГАТЕ з боку території, підконтрольної Україні, 1 березня 2025 року ротація була здійснена через окуповані росією території. Навмисно блокуючи безпечний виїзд фахівців МАГАТЕ через підконтрольну Україні територію та тримаючи їх без ротації 80 днів, що значно перевищує запланований термін, росія фактично позбавила міжнародних експертів свободи пересування та використовувала їх як інструмент політичного тиску на міжнародну спільноту. Саме тому дії МАГАТЕ варто розцінювати не як ротацію експертів на ЗАЕС, а як гуманітарну евакуацію в умовах загрози життю та здоровʼю людей, які є співробітниками агентства. Україна направила ноту протесту керівництву МАГАТЕ, в якій засуджує порушення суверенітету та територіальної цілісності та застерігає від повторення будь-яких подібних дій у майбутньому.

Ефективність функціонування МАГАТЕ в умовах захоплення ядерних об’єктів та постійних обстрілів, які становлять загрозу ядерній безпеці та можуть призвести до радіологічних наслідків, – питання, що викликає великий інтерес у політиків, експертів і громадськості. Норвезька міжнародна науково-екологічна некомерційна організація «Bellona» з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну опублікувала 4 звіти про «Роль МАГАТЕ під час війни», «Потенційний перезапуск Запорізької АЕС: аналіз технічних і політичних аспектів», «Роль «росатома» у війні в Україні», «Радіаційні ризики захоплення Запорізької АЕС».

Ця організація була заснована у 1986 році після Чорнобильської катастрофи, щоб вирішувати проблеми, у тому числі, накопичених ядерних відходів та безпеки під час використання ядерних технологій. Перші міжнародні акції «Bellona» були спрямовані проти російського новоземельського ядерного полігону та ліквідацію ядерної спадщини в арктичній зоні. За майже 40 років «Bellona» реалізовувала проєкти, спрямовані на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки по всьому світу та участь громадськості під час ухвалення рішень в атомній галузі.

Редакція вебсайту Uatom.org поспілкувалася з представником організації «Bellona» Олександром Нікітіним про ядерну та радіаційну безпеку під час війни в Україні та роль МАГАТЕ у ситуації з окупацією ЗАЕС.

– Пане Олександре, розкажіть про діяльність «Bellona» за останні три роки. Чи вплинуло повномасштабне вторгнення рф в Україну?

До початку війни у «Bellona» в pосії було два офіси – в мурманську та санкт-петербурзі. На наступний день після повномасштабного вторгнення рф в Україну ухвалено рішення про закриття російських офісів. Усіх співробітників, які виявили бажання, переведено до нового офісу, відкритого у Вільнюсі. Крім цього, вирішено розірвати всі зв’язки та контакти з офіційними російськими структурами та представниками, які відкрито чи мовчки підтримували війну. У квітні 2023 року генпрокуратура pосії визнала «Bellona» «небажаною організацією».

Після виходу з росії одним із напрямків діяльності «Bellona» стала інформаційно-аналітична робота у сферi використання атомної енергії. Особлива увага, як і раніше, приділяється питанням безпеки, а також впливу «pосатомa» на міжнародну атомну галузь та економіку, участь російського атомного відомства у війні та тих злочинах, які чинить pосія проти України. Тобто, наша робота зараз – це аналітика і інформація.

Традиційно ми вивчаємо та аналізуємо всі джерела (в основному відкриті), а потім викладаємо інформацію, ґрунтуючись на своїх знаннях та досвіді. У проєктах «Bellona» за напрямком атомної галузі працює два фізики-ядерники, один інженер з експлуатації транспортних атомних установок та ядерної безпеки. Крім цього, ми використовуємо інформацію від інших експертів і слухаємо «голос з боку» наших колег з «Bellona». Саме ці методи дозволили «Bellona», починаючи з 1994 року і до сьогодні, підготувати та опублікувати понад 50 великих доповідей та робочих документів щодо використання атомної енергії та безпеки.

– Ви говорите про вплив «росатома» на міжнародному рівні, на вашу думку, який зараз має вплив «росатом» на енергетичну політику у світі і чи змінився цей вплив після повномасштабного вторгнення рф в Україну?

Ви знаєте, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ми пiдготували робочий документ «росатом» під час війни: як відбувалася мілітаризація російського атомного гіганта», в якому проаналізовано проєкти «росатома» в росії і поза її межами. І зараз ми закінчуємо другий подібний документ, у якому розглядаємо діяльність «росатому» у 2023, 2024 роках.

Проаналізувавши, ми побачили, що «росатом» практично вийшов з Євросоюзу, залишившись лише в Угорщині і в Словаччині, а останні його проєкти або закриті, або йдуть на спад. Не знаю, що відбуватиметься далі, з огляду на останні події, але він втратив багато зв’язків у США. Натомість «росатом» переключив свою увагу на так звані країни Глобального Півдня, а також намагається розвивати проєкти з країнами Африки, які особливо ніколи не займалися атомною енергетикою.

Тобто, я підсумував би так: «росатом» зараз має в росії державну політичну та економічну підтримку, має гроші. Санкції, накладені на росію, фактично не торкнулися «росатома». А ті, які мають на нього якийсь вплив, – щодо Північного морського шляху та декількох наукових установ – не дуже позначаються на його фінансовому становищі.

– Які основні виклики, пов’язані з війною, ви бачите у сфері ядерної та радіаційної безпеки?

Війна вбиває людей, руйнує навколишнє середовище, енергетику, створює небезпечні зони, уражені та забруднені мінами та іншими небезпечними речовинами, а також створює нові виклики для держав, які володіють цивільною атомною енергетикою та іншими технологіями, що стають небезпечно-непередбачуваними в умовах війни.

– Ви говорите про виклики для країн, що мають цивільну атомну енергетику. Що ви маєте на увазі?

Коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, всі відчули, що означає бути залежними від нафти і газу, які постачає росія, наприклад, чи навіть інші країни. Всі хочуть мати енергію, але не хочуть бути прив’язаними до одного чи двох джерел постачання.

В Україні ми спостерігаємо нові виклики, пов’язані з війною та бойовими діями. Ми бачимо, що відбувається на Запорізькій АЕС, водночас інші атомні електростанції постійно знаходяться під прицілом і те, що сталося зараз на Чорнобильській АЕС (прим. ред.: йдеться про удар російським ударним безпілотником по Новому безпечному конфайменту об’єкта «Укриття» над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС).

Ми говоримо про те, що навіть ООН і така її структура як МАГАТЕ були не готові опинитися в такому становищі, як зараз. Деякі країни, можливо, і прораховували якісь ризики, але то все були теоретичні ризики, а в Україні ми бачимо практичні.

– Чи співпрацює «Bellona» з українськими або міжнародними урядовими структурами для покращення моніторингу? Які головні труднощі ви зустрічаєте у своїй роботі з аналізу ядерної та радіаційної безпеки в Україні?

Розуміючи, що без контактів і взаємодії з державними структурами не можливо досягти поставлених цілей, а саме безпеки використання атомної енергії, «Bellona» прагнула максимально взаємодіяти з офіційними структурами та науковою спільнотою всіх країн, де в неї був інтерес (ЄС, Норвегія, США, Великобританія, Україна, росія – до повномасштабного вторгнення рф в Україну). В Україні «Bellona» працювала з українськими експертами (Георгій Лисиченко, Микола Штейнберг, Дмитро Чумак, Андріан Прокіп, Софія Шутяк та інші) під час підготовки доповіді «Атомна індустрія України», «Придніпровський хімічний завод – уранова спадщина України» (Юрій Ткаченко).

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ми підготували кілька доповідей про Запорізьку АЕС, а також щомісяця випускаємо дайджест, у якому аналізуємо те, що відбувається, зокрема, і в атомній галузі України.

Щодо труднощів, то я давно працюю з інформацією і завжди кажу, що інформації постійно не вистачає. Якщо якась інформація є сьогодні, то завтра цієї ж інформації вже буде не достатньо. Ми впевнені, що коректна та своєчасна інформація потрібна всім, щоб ухвалювати правильні рішення.

– У своєму звіті ви говорите про недостатню ефективність МАГАТЕ щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки в Україні в умовах повномасштабного вторгнення. Чи є можливість в МАГАТЕ діяти більш ефективно?

Складне запитання, але я впевнений, що ефективність роботи завжди можна полiпшити. Це питання бажання, можливостей та методів. Щоразу, коли МАГАТЕ щось робить, то, як правило, є ще ресурс, який дозволив би зробити краще, більше та швидше. До прикладу візьмемо розроблений Агентством документ «Принципи МАГАТЕ, які допоможуть забезпечити ядерну безпеку та захист на Запорізькій АЕС, щоб запобігти ядерній аварії та забезпечити цілісність станції». Не зовсім зрозуміло, чому на підготовку цього невеликого, але дуже важливого документа знадобилося п’ятнадцять місяців?

Водночас ми говоримо про повноваження, адже у МАГАТЕ неодноразово наголошували, що і «стовпи», і «принципи» неодноразово порушувалися, проте Агенство нічого не може зробити, щоб ці документи виконувалися. Саме тому, як ми зазначали у своїй доповіді, для того, щоб МАГАТЕ мало можливість ефективніше працювати, не тільки контролювати, але й ухвалювати рішення, обов’язкові для виконання, необхідно змінити або вдосконалити основні можливості Агентства. Та система та ті принципи, на яких були побудовані ООН і такі її структури як МАГАТЕ, сьогодні практично не працюють, оскільки сильно змінилися геополітичні умови. На сьогодні у МАГАТЕ немає важелів впливу, наприклад, на Запорізькій АЕС. Вони можуть бути коректними і уважними спостерігачами та сумлінними інформаторами. Але цього замало.

Ми говоримо про МАГАТЕ як організацію, яка сьогодні має досить обмежені правові норми і ресурси – це не лише гроші, але й можливості зробити те, що в їх компетентності. Проте якщо у МАГАТЕ нема повноважень, то Агентство не має можливостi змусити виконати його вимоги, наприклад, викладені в «стовпах» і «принципах». Можливо, МАГАТЕ було достатньо для мирного часу, а, можливо, вже і ні. «Bellona»  раніше була не дуже уважна до того, що і як робить МАГАТЕ і які у нього повноваження та можливості. Лише після повномасштабного вторгнення почали ставити питання: «Чому це сталося і які сьогодні є реальні міжнародні способи та організації, які можуть зупинити захоплення цивільних ядерних об’єктів та вжити практичних заходів для забезпечення їх ядерної безпеки?»

– Яка ваша думка про розміщення моніторингових місій МАГАТЕ на об’єктах Укренерго?

«Bellona» вважає, що моніторингові групи МАГАТЕ, присутні на об’єктах Укренерго, – це одне з важливих рішень Агентства, яке вдалося реалізувати на практиці. Звичайно, росія може стріляти і по об’єктах, де перебувають інспектори, але це вже інший рівень міжнародної відповідальності. Навіть росія в цій ситуації не зацікавлена у погіршенні відносин, а тим більше у розриві зв’язків із МАГАТЕ. Тобто місії МАГАТЕ на об’єктах Укренерго виконують своєрідну функцію «парасольки», яка захищає об’єкт від обстрілу, і тому росія була дуже незадоволена цим рішенням агентства.

– У своєму звіті ви аналізуєте виступи алєксєя ліхачова на Генеральних конференціях МАГАТЕ. На вашу думку, чи створює правонаступництво СРСР додаткові преференції, важелі впливу на МАГАТЕ?

На нашу думку, правонаступництво pосії жодним чином не впливає на місце, права, преференції та можливості, які вона повинна мати в МАГАТЕ. У МАГАТЕ є документи, за якими всі члени мають рівні права та голос. І це все. Те, що ліхачов постійно наголошує, що СРСР був одним із засновників МАГАТЕ, і те, що pосія справно фінансує проєкти МАГАТЕ, – це просто спроба шантажу чи незаконна спроба отримати якісь преференції. Крім цього, Україна цілком справедливо звернула увагу на те, що в керівництві МАГАТЕ багато відповідальних і керівних посад (включно з посадою заступника генерального директора – керівника департаменту ядерної енергії) посідають представники росії, які можуть впливати на рішення, які ухвалює Агентство, що в цій ситуації неприпустимо. Тому виникає питання про можливості ухвалення рішень всередині структури МАГАТЕ та швидке реагування, коли виникають критичні ситуації.

Ми проаналізували цифри, хто і скільки робить внески в основний бюджет МАГАТЕ, то станом на 2024 рік росія знаходиться на 13 місці серед країн-членів МАГАТЕ (прим. ред.: найбільші внески у 2024 році зробили країни-члени МАГАТЕ США, Китай, Японія, Німеччина, Велика Британія та Італія). Проте в Агентства є бюджети для різних проєктів, які, як правило, закриті для загального доступу. Тому коли ліхачов говорив, що вони виконують свої обов’язки з фінансування, то швидше за все мав на увазі, що фінансують певні проєкти.

– Як МАГАТЕ могло б посилити свою роль у запобіганні ядерних загроз в умовах війни? Чи всі ресурси задіює МАГАТЕ для деокупації ЗАЕС?

Складно сказати, які наявні ресурси могло б задіяти МАГАТЕ сьогодні. Для цього потрібно бути «всередині» організації. Проте на поверхні знаходиться головне питання, яке постійно на вустах у Гроссі, – МАГАТЕ – технічна організація без політичних, правових, розслідувальних чи інших функцій для вирішення питань, що виникли під час війни або збройного захоплення цивільних ядерних об’єктів. Ймовірно, МАГАТЕ не вистачає повноважень та ресурсів. МАГАТЕ не має практики та досвіду збору додаткових ресурсів у ситуації повномасштабного вторгнення, яке ми спостерігаємо в Україні. МАГАТЕ не має узаконеного механізму збору таких ресурсів.

Ми свідки того, як генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі їздить країнами і збирає гроші на проєкти МАГАТЕ в Україні. Такого не має бути. У випадку військових ситуацій повинен включатися механізм надання МАГАТЕ міжнародних ресурсів та різнобічної допомоги.

Щодо деокупації Запорізької АЕС, на мою думку, це політико-військове питання, яке не у компетенції та відповідальності сьогоднішнього МАГАТЕ. Ми не бачили жодних рішень МАГАТЕ щодо деокупації, за якими були б дії. Ми бачимо лише деякі рекомендації, які не мають жодної політичної чи юридичної сили.

– Чи здатне МАГАТЕ вплинути на те, щоб атаки на цивільні ядерні об’єкти визнавалися міжнародними злочинами? Чи є в МАГАТЕ механізми для ідентифікації та покарання винних у загрозах ядерній та радіаційній безпеці? Якщо не МАГАТЕ, то які структури відповідальні за ідентифікацію та покарання винних у створенні загроз ядерній та радіаційній безпеці?

Ні, і в нинішній ситуації це швидше може бути питання Ради Безпеки ООН. МАГАТЕ сьогодні надто технічна та обмежена структура, яка не може ухвалювати таких рішень. Якщо навіть МАГАТЕ виступить з рекомендаціями (що майже неможливо з багатьох причин), то в Раді Безпеки ООН їх відразу ж заблокують, оскільки там є росія з правом вето. А інших міжнародних структур для ухвалення подібних рішень немає. І яскравий приклад того, як відреагували на деякі рішення міжнародного суду ООН, який визнав путіна та деяких інших діячів міжнародними злочинцями.

Щодо ідентифікації та покарання винних у загрозах ядерній та радіаційній безпеці, то у МАГАТЕ, як я сказав, таких механізмів теж немає. Більше того немає міжнародних структур, відповідальних за покарання винних, особливо, якщо злочини у сфері ядерної та радіаційної безпеки скоєно під час війни державами, які володіють ядерною зброєю і є постійними членами Ради безпеки ООН .

– У своєму звіті ви пропонуєте ідею поділу МАГАТЕ на дві окремі організації: одна зосередилася б на розвитку ядерної науки, цивільних технологій і виробництв, а інша – на моніторингу та забезпеченні ядерної безпеки як цивільних, так і військових об’єктів. Чи може вторгнення рф в Україну змусити міжнародну спільноту реформувати систему контролю над ядерною безпекою? Які міжнародні механізми потрібно створити, щоб запобігти повторенню ситуацій із захопленням атомних станцій у майбутньому?

Потрібно сподіватися, що ця війна навчить міжнародну спільноту переглянути забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Потрібно пам’ятати, що, по-перше, ще нічого не закінчилося і не відомо, чим закінчиться, а по-друге, все може повторитися. Для цього є всі передумови. На нашу думку, треба реформувати всю міжнародну систему ухвалення та контролю політичних рішень, що забезпечують безпеку. ООН та його структури, починаючи з Ради Безпеки, з цим (на прикладі повномасштабного вторгнення рф в Україну) не впоралися.

Потрібен механізм, у якому було б передбачено можливість раннього запобігання загрози захоплення цивільних атомних об’єктів (включаючи збройний міжнародний захист у разі настання загрози), швидкого розслідування та встановлення винних, відповідальності та реального покарання злочинців.

– Які подальші дослідження чи ініціативи плануєте реалізувати у сфері ядерної та радіаційної безпеки України?

Я б окреслив п’ять напрямків:

• сприяти технічній та економічній реалізації проєкту з ліквідації уранової спадщини на Придніпровському хімічному заводі;
• здійснювати інформаційно-аналітичний супровід українських проєктів, націлених на забезпечення безпеки радіоактивних відходів, відпрацьованого ядерного палива українських АЕС (включаючи Запорізьку АЕС) та ядерної спадщини;
• активізувати роботу над проєктами, націленими на розвиток енергетики в Україні, з метою просування та розвитку джерел енергії з низькими викидами CO2 та інших шкідливих газів, та енергозбереження;
• підготувати другу частину доповіді, в якій описати досвід функціонування та збереження атомної енергетики України в умовах війни (включаючи Запорізьку АЕС) і для цієї роботи шукаємо партнерів в Україні;
• проаналізувати та зрозумiти можливості українського громадянського суспільства та їх роботи з державними структурами у галузі забезпечення безпеки під час використання атомної енергії в мирних цілях.

Редакція вебсайту Uatom.org