«Роль МАГАТЕ під час війни»: міжнародне екологічне об’єднання опублікувало звіт

Міжнародне екологічне об’єднання «Беллона» опублікувало звіт «Роль МАГАТЕ під час війни», в якому здійснило огляд зусиль агентства щодо забезпечення безпеки на ядерних об’єктах України від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Метою цього звіту є узагальнення інформації про те, як сьогодні функціонує міжнародна система безпеки в умовах воєнного часу.

За інформацією, поданою у звіті, станом на кінець вересня 2023 року МАГАТЕ налічувало 178 держав-членів. Структура управління агентства складається з двох основних органів: Генеральної конференції та Ради керуючих, а також Секретаріату на чолі з Генеральним директором Рафаелем Маріано Гроссі. Генеральному директору допомагають шість заступників, які очолюють шість основних департаментів. З лютого 2015 року одним із заступників є міхаіл чудаков – колишній заступник голови «росатому», який очолює Департамент ядерної енергетики. У МАГАТЕ працює 2 555 фахівців, близько 100 з яких є громадянами росії, які обіймають різні керівні та адміністративні посади. Регулярний бюджет агентства становить близько 425 млн євро, а у 2023 році створено додатковий позабюджетний фонд у розмірі 136,6 млн євро.

У своєму звіті «Беллона» розглядає діяльність та рішення, ухвалені під час війни керівними органами та керівництвом МАГАТЕ, зокрема аналіз дій і резолюцій сесій Генеральної конференції та засідань Ради керуючих, а також практичних заходів, реалізованих Генеральним директором МАГАТЕ та його заступниками.

«Беллона» аналізує ключові офіційні документи, видані під час війни, в тому числі підготовлені Генеральною Асамблеєю ООН і Радою Безпеки ООН. Крім того, «Беллона» оцінює необхідність, своєчасність та обсяг технічної допомоги, що здійснюється агентством в Україні.

Зокрема проаналізовано три чергові та одну спеціальну сесії Генеральної конференції МАГАТЕ, проведені за період повномасштабного вторгнення рф в Україну, та присутність російської делегації на чолі з генеральним директором «росатома» алєксєєм ліхачовим. 27 вересня 2022 року на 66-й Генеральній конференції ліхачов звинуватив Україну «у створенні прямої загрози ядерній безпеці» і подякував МАГАТЕ, що організація не виходить за рамки своєї статутної діяльності і зберігає аполітичний підхід. Також він нагадав, що «росатом» фінансує великі проєкти в рамках п’яти програм агентства. Наступного року на 67-й Генеральній конференції МАГАТЕ ліхачов повідомив про успіхи «росатома», розкритикував «безрозсудні дії київських збройних формувань» і нагадав учасникам конференції, що «колектив Запорізької АЕС і жителі міста-супутника Енергодар зробили свій вибір на користь росії на референдумі минулого року». Крім того, він заявив, що рішення в глобальному ядерному секторі повинні бути вільними від політичного впливу. У 2024 році, виступаючи на 68-й сесії Генеральної конференції, ліхачов нагадав керівництву МАГАТЕ та її гостям, що «Радянський Союз стояв біля витоків створення МАГАТЕ, а тому росія як його правонаступниця підтримувала і продовжуватиме підтримувати агентство, в тому числі фінансовими ресурсами». Він також подякував МАГАТЕ за те, що залишається в рамках свого професійного і технічного мандату і утримується від втручання у військово-політичні питання.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну виявило глобальну проблему: відсутність міжнародних механізмів запобігання нападам на цивільні ядерні об’єкти під час збройних міжнародних конфліктів. Це нові виклики для ядерної галузі, оскільки стало зрозуміло, що загрози та захоплення ядерних об’єктів можуть виходити не лише від кримінальних та терористичних угруповань, але й від держав, які визнають Статут ООН та підписали численні міжнародно визнані та юридично зобов’язуючі документи.

Протягом 2022-2024 років «Беллона» намагалася проаналізувати і зрозуміти, які заходи необхідно вжити для зміцнення або реформування існуючої міжнародної системи, щоб вона могла вирішувати питання ядерної та фізичної безпеки на цивільних ядерних об’єктах в умовах воєнних дій і спричиненими ними загроз.

За висновками, опублікованими у звіті, повномасштабне вторгнення рф в Україну свідчить про гостру необхідність переоцінки міжнародної політики безпеки, зокрема, щодо цивільних ядерних об’єктів. Одним із запропонованих рішень у звіті є поділ МАГАТЕ на дві окремі організації: одна зосередилася б на розвитку ядерної науки, цивільних технологій і виробництва, а інша – на моніторингу та забезпеченні ядерної безпеки як цивільних, так і військових об’єктів. Крім того, необхідно створити механізми притягнення до відповідальності за створення загроз для цивільних ядерних об’єктів, таких як руйнування греблі Каховської ГЕС або атаки на енергетичну інфраструктуру. МАГАТЕ має бути наділене повноваженнями оцінювати ці загрози та визначати осіб, відповідальних за їх створення.

«Беллона» є екологічною недержавною некомерційною організацією, що спостерігає за впливом росії на навколишнє середовище. З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, організація досліджує вплив на ядерну та радіаційну безпеку в Україні. Це вже не перший звіт, підготовлений організацією, раніше «Беллона» публікувала звіт про ймовірність перезапуску реакторів Запорізької АЕС росією, роль «росатома» у вторгненні в Україну, а також провели форум, на якому обговорили ядерні та радіаційні ризики війни в Україні.

Редакція вебсайту Uatom.org