Процес дезактивації автомобілів: усе, що потрібно знати власникам

Ситуації, пов’язані з можливим радіаційним забрудненням особистих автомобілів, потребують детального пояснення та обговорення. У цьому інтерв’ю ми зосередимося на тому, як і чому автомобілі можуть зазнати радіоактивного забруднення, як відбувається процес дезактивації транспорту, чи можливе вилучення транспортних засобів, та які правила діють для повернення авто власникам.

Про це редакції вебсайту Uatom.org розповідали виконуюча обов’язки начальника відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Марія Чала та начальник Цеху дезактивації транспорту, обладнання, матеріалів та експлуатації санпропускників Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (ДСП «ЦППРВ») Дмитро Рябіченко.

– Яким чином особисті автівки можуть отримати радіаційне забруднення, якщо це не спеціалізована техніка?

Дмитро Рябіченко: Особисті автівки можуть отримати незначне радіаційне забруднення на узбіччі доріг Чорнобильської зони відчуження лише у випадку аварійної зупинки. Наголошуємо, що зупинятися (окрім аварійної зупинки) або їздити по узбіччях доріг зони відчуження суворо забороняється.

Марія Чала: Наприклад, персонал зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В) може приїхати на роботу власним авто. Доки певна автівка їде від контрольно-дозиметричного пункту (КДП) до місця проживання працівника, існує можливість забруднення. Так само, коли працівник повертається з роботи додому, він проїжджає дорогами ЗВіЗБ(О)В. На КДП проводять радіаційний контроль автомобіля, де можуть виявити радіоактивне забруднення.

– Де та як відбувається процес дезактивації?

Дмитро Рябіченко: Процес дезактивації проводиться на дільниці дезактивації транспорту, обладнання, матеріалів (ПуСО «Лелів») Цеху дезактивації транспорту, обладнання, матеріалів та експлуатації санпропускників ДСП «ЦППРВ», відповідно до дозвільних документів та карти технологічного процесу. Дезактивація транспортних засобів здійснюється струменевим способом за допомогою установки високого тиску, хімічним способом за допомогою розчинів кислот та лугів, механічним способом за допомогою металообробних інструментів.

Марія Чала: Дезактивацію проводять на спеціальних пунктах дезактивації. У ЗВіЗБ(О)В це стаціонарні споруди, проте у випадку надзвичайної ситуації такі пункти розгортають на межі «чистої» та «брудної» зони, з урахуванням певних аспектів їх розміщення. Наприклад, можуть використовувати наявні автомийки (зазвичай там закрита система стоків, щоб паливно-мастильні матеріали, змиті з авто, не потрапляли в загальну систему очищування стічних вод). Також такі пункти можуть бути мобільними – на кшталт коридору зі спецтехніки (пожежних машин тощо), що здатна виконували змивання радіоактивного пилу. Такі пункти намагаються розташовувати поблизу балок, ярів, щоб змите забруднення стікало в одну точку і забруднювало меншу площу.

Сам процес дезактивації авто нагадує звичайну мийку. Першочергово виявлене забруднення спробують змити звичайною водою, якщо не допоможе – використовують мийні розчини та ганчірки/щітки. Якщо миття мийними засобами не допомагає, використовують спеціальні дезактивуючі розчини, здатні вступати в реакцію з забрудником. Наприклад, можуть використовувати розчини кислот або лугів.

– Дезактивацію проводять для всієї автівки чи лише забрудненої частини?

Дмитро Рябіченко: Після проведення дозиметричного обстеження автомобіля працівниками ДСП «Екоцентр» проводиться дезактивація транспортного засобу, а саме: визначених дозиметристом радіаційно забруднених частин автомобіля.

– Чи відрізняється процес дезактивації спеціалізованої техніки та особистих автомобілів?

Дмитро Рябіченко: Процес дезактивації відбувається, відповідно до карти технологічного процесу і норм витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на проведення робіт по дезактивації транспортних засобів за допомогою установки високого тиску на дільниці дезактивації транспорту, обладнання, матеріалів (ПуСО «Лелів»). Процес дезактивації спеціалізованої техніки і особистих автомобілів практично нічим не відрізняється.

Марія Чала: Єдине можуть бути відмінності, пов’язані з розмірами авто. Тобто звичайна легкова автівка, порівняно з танком, має значно менші розміри.

– Чи вилучають особисті автомобілі, якщо виявлено радіаційне забруднення? Якщо так, то яка процедура вилучення?

Марія Чала: Спочатку намагаються виконати дезактивацію, якщо обмивання та використання дезактивуючих розчинів не допомагає, то можуть вилучити саме забруднену частину. Наприклад, зняти забруднене колесо та замінити його на запаску, або демонтувати підкрилки тощо. Процедура вилучення відбувається на пункті дезактивації – не можна випустити «брудне» авто на «чисту» територію. Складається відповідний протокол радіаційного обстеження, дезактиватори надають документ, в якому зазначається, що, наприклад, килимок з авто не може бути дезактивованим і підлягає вилученню. Власне вилучають забруднену частину, далі вона буде передана до відповідного пункту зберігання.

Дмитро Рябіченко: Таких випадків зафіксовано не було.

– Чи можуть вилучити автомобіль назавжди і чи в такому разі людині буде якась компенсація?

Марія Чала: Так, після Чорнобильської катастрофи були такі випадки. Зазвичай такі авто лишали для експлуатації на території ЗВіЗБ(ОВ). Люди отримували компенсацію, але в якому розмірі і яким саме чином я не можу сказати.

Якщо розглянути ситуацію вилучення авто у разі надзвичайної ситуації, то на сьогодні чіткий алгоритм отримання компенсації відсутній, тобто ніхто не скаже, куди потрібно звернутися. Це вирішують місцеві органи виконавчої влади, які коригуватимуть дії людини у випадку вилучення авто.

Дмитро Рябіченко: Якщо після процесу дезактивації автомобіля не вдається досягти контрольних рівнів радіаційного забруднення, що дозволяють виїзд за межі зони відчуження, складається відповідний акт та автомобіль направляється на спеціалізований майданчик. Зауважуємо, що власники особистих автомобілів під час заїзду в зону відчуження підписують документ, відповідно до якого у випадку радіаційного забруднення автомобіля претензій до Державного агентства України з управління зоною відчуження мати не будуть.

– Чи повертають автомобілі власникам після дезактивації? Якщо так, то протягом якого часу?

Дмитро Рябіченко: Після процесу дезактивації проводиться повторне обстеження транспортного засобу дозиметристом ДСП «Екоцентр». Якщо перевищень не виявлено, складається відповідний акт і автомобіль відразу повертають власнику.

Залежно від ступеня радіаційного забруднення, процес дезактивації займає від однієї години до кількох діб.

– Чи може людина отримати радіаційне опромінення, якщо вона їздила на автомобілі, який має радіаційне забруднення?

Дмитро Рябіченко: Так, може. У випадку забруднення гамма-випромінюючим радіонуклідом при великій потужності еквівалентної дози людина може отримати радіаційне опромінення.

Марія Чала: Доза зовнішнього опромінення залежатиме від того, яким саме радіонуклідом забруднений автомобіль, наскільки він брудний та скільки часу там провела людина.

– Чи відомі вам випадки радіаційного забруднення особистих автомобілей за останні роки?

Дмитро Рябіченко: Таких випадків зафіксовано не було. Процес дезактивації проходила лише спеціалізована техніка, яка працювала в межах 10-кілометрової Чорнобильської зони відчуження.

Редакція вебсайту Uatom.org