Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику: про що говорили науковці у 2024 році
Наприкінці вересня у Києві вшосте відбулася Міжнародна наукова конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику». Захід організований Українським ядерним товариством разом із Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України за підтримки АТ «НАЕК «Енергоатом», Energy Safety Group, Фенікс Контакт Україна, НВП «Атомкомплексприлад», СНВО «Імпульс», Witkowitz Atomica та Synergoatom, Українського товариства оптики та фотоніки. Традиційно у перший день конференція минула у форматі пленарного засідання, а протягом другого дня відбулися дві секційні панелі. Також під час конференції відбулася експертна дискусія щодо функціонування та розвитку атомної енергетики в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Під час конференції було приділено багато уваги питанню будівництва нових енергоблоків, впровадження малих модульних реакторів, розгортання атомної і водневої когенерації в Україні. Зокрема інженер ТОВ «Енергобезпека груп» Василь Корольчук розповів про реалізацію проєкту «NPHyСo», присвяченого дослідженню потенціалу застосування великомасштабних потужностей з виробництва водню на атомних електростанціях. За два роки було виконано значний обсяг робіт, у результаті яких можна сказати, що впровадження водневих технологій в санітарно-захисній зоні Рівненської та Хмельницької АЕС можливо, проте існують виклики у ліцензуванні впровадження водневих станцій через потребу в отриманні спеціальних дозволів.
Інші виступи охоплювали проблеми матеріалознавства та впровадження сучасних інформаційних систем для управління експлуатацією і ремонтом енергоблоків.
Інженер-технолог ПрАТ «СНВО «Імпульс» Трофименко Олександр розповів про прогрес у впровадженні систем внутрішньореакторного контролю нового покоління СВРК-М2 на базі НРК «ImCore». Зокрема він зазначив, що проведено всеосяжну верифікацію та апробацію НРК ImCore, який вже введений в експлуатацію у складі ПТК СВРК-М2 на чотирьох українських атомних енергоблоках, а на двох з них функціонує як штатний засіб контролю активної зони РУ ВВЕР-1000.
Водночас генеральний директор НТК «Інституту монокристалів» НАН України Володимир Семиноженко доповідав про проведення матеріалознавчих досліджень функціональних властивостей найбільш ефективних нейтронно-поглинаючих матеріалів як для діючих атомних енергоблоків України, так і для малих модульних реакторів, а саме про синтез титану диспрозію для поглинаючих стрижнів системи управління та захисту реактора ВВЕР-1000. Науковець зауважив, що титан диспрозію має більшу корозійну та радіаційну стійкість порівняно з карбідом бору, що робить його більш надійним, але при цьому володіє меншими поглинальними характеристиками. Пелети з титан диспрозію вироблятимуться в Україні для використання на українських АЕС та для імпорту.
Щороку під час конференції підіймають тему диверсифікації не лише ядерного палива, але й постачання устаткування та матеріалів. Таким чином завідувач відділу ресурсу АЕС НТК Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Антон Макаренко розповів про практичне застосування європейських матеріалів на заміну російським. Наприклад, спільно з Держатомрегулювання погоджено технічні рішення щодо допуску до робіт найбільш критичних 17 основних та 22 зварювальних матеріалів для застосування під час виготовлення та ремонту обладнання і трубопроводів.
Не оминула конференцію і тема впровадження інновацій у Чорнобильській зоні відчуження. Провідний інженер Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Проскурін Олександр поділився досвідом роботизованої радіаційної розвідки в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та зазначив про наявну потребу в розробці автоматизованих і роботизованих технологій для радіаційної розвідки і постійного моніторингу, особливо на територіях, не охоплених стаціонарними системами. Потенційним рішенням є розвиток мережі безпілотних систем, серед яких: важкі, колісні або гусеничні платформи для обстеження доріг і легкої місцевості; чотириногі роботи для важкодоступних районів; багатогвинтові літальні апарати для повітряної розвідки і ретрансляції сигналів.
Не перший рік на конференцію підіймаються злободенні теми воєнного часу – інформування та комунікація з громадськістю під час війни. Фахівчиня із зв’язків з громадськістю та пресою ДНТЦ ЯРБ Анна Скороспєлова поділилася важливістю виявлення та розвінчування дезінформації, знання основ фактчекінгу та використання сучасних підходів до подачі інформації під час реагування на ризик- та кризис-ситуації. Натомість фахівчиня відділу зв’язків з громадськістю ДНТЦ ЯРБ Владислава Бутелько розповідала про залучення громадськості під час впровадження новітніх технологій в ядерній енергетиці, зазначивши про необхідність оновлення підходів залучення громадськості, оскільки в період цифровізації сфера роботи з громадськістю теж повинна розвиватися.
Редакція вебсайту Uatom.org