Ініціатива з обміну інформацією: виклики РХБЯ безпеки

З 13 по 17 травня 2024 року у м. Прага, Чехія, проходило засідання Ініціативи з обміну інформацією, мета якого – надання допомоги Україні у вирішенні найбільш нагальних потреб у сфері радіаційної та ядерної безпеки, а також фізичного захисту. Зокрема, було наголошено, що зараз Україна працює на трьох фронтах – військовому, енергетичної безпеки та боротьби з дезінформацією.

Проведення таких засідань для налагодження співпраці між країнами-донорами й українською стороною було засновано Норвезьким агентством з радіаційної та ядерної безпеки у 2016 році.

Проте цього року розширено сферу діяльності засідання, щоб задовольнити потреби України у сфері радіаційної, хімічної, біологічної та ядерної (РХБЯ) безпеки. Це відбулося у відповідь на незаконне застосування росією хімічних боєприпасів на полі бою, зокрема задушливої речовини хлорпікрину проти Збройних Сил України, та зростання як частоти хімічних атак росії проти України, так і різноманітності хімічних боєприпасів, які російські війська використовують на полі бою.

Сфера ядерної та радіаційної безпеки була представлена п’ятьма сесіями:

Досягнення та виклики у сфері ядерної безпеки та радіаційного управління
Посилення прикордонного контролю, національної безпеки та оборони
Посилення рівня безпеки та фізичного захисту
Потреби навчальних закладів у фізичному захисті та підготовці кадрів
Підвищення рівня фізичного захисту та управління кризовими ситуаціями.

У сесіях, присвячених проблемам ядерної та радіаційної безпеки, від України взяли участь представники Міністерства енергетики України, Верховної Ради України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України, Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, Державного агентства з управління зоною відчуження, ДСП «ЦППРВ», ДСП «Чорнобильська АЕС», ДСП «Об’єднання «Радон», ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП «СхідГЗК», ДП «Бар’єр», Інституту ядерних досліджень НАН України, Харківського фізико-технічного інституту, НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ДП «УДВП Ізотоп».

Міжнародна спільнота була представлена учасниками з США, Австрії, Бельгії, Великобританії, Данії, Італії, Канади, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Франції та Швеції.

Перша сесія була присвячена не лише проблемам ядерної та радіаційної безпеки, але й питанням необхідності покращення протоколів безпеки та інформування громадськості.

Заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Максим Шевчук представив результати реалізації поточних проєктів та пріоритетні в майбутньому проєкти відновлення та розвитку зони відчуження. Про поточний стан ядерних об’єктів України, зокрема наслідків мілітаризації Запорізької АЕС, проблеми, пов’язані з атаками дронів на енергетичні системи та атомні електростанції, підконтрольні Україні, було повідомлено представником ДП «НАЕК «Енергоатом».

Прессекретар Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки та керівник проєкту Uatom.org Тетяна Вербицька представила інформацію про вебсайт Uatom.org, зокрема наголосила на ролі вебсайту як важливого інструменту для інформування громадськості та поширення інформації про ядерну та радіаційну безпеку під час повномасштабного вторгнення рф в Україну. Також повідомила про результати роботи редакції, кількісні показники вебсайту та плани на майбутнє.

Крім того, як керівник проєкту COMMUNICATION Тетяна Вербицька розповіла про новостворений проєкт, який реалізується спільно з Норвезьким агентством з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) та Держатомрегулювання. Проєкт спрямований на посилення та розвиток комунікаційних навичок експертів Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ та фахівців ЗМІ до процесу ведення кризової комунікації та запобігання ризикам, які можуть виникати у процесі виконання професійних обов’язків, пов’язаних з ядерними та радіаційними загрозами. Організаційно-фінансову підтримку здійснює Норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки у рамках норвезько-українського співробітництва у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Під час презентації поінформовано про сам проєкт та результати двох його етапів, що включали розробку та проведення двох тренінгів для фахівців Держатомрегулювання.

Представник Державної прикордонної служби України наголосив, що безпека розпочинається на кордонах. Саме тому необхідно посилювати прикордонний контроль для боротьби із незаконним обігом радіоактивних матеріалів. Це можна забезпечити завдяки покращенню технічної спроможності та підвищенню кваліфікації спеціалістів підрозділів РХБЯ.

Вперше у засіданні взяло участь ДП «УДВП ІЗОТОП» з презентацією про виклики для ядерної медицини України. Зокрема він повідомив про високі показники захворюваності на онкологію в Україні та зазначив, що майже всі радіофармпрепарати (за винятком незначної частини діагностичних) та 100% відповідного обладнання постачаються з-за кордону. Натомість шляхи постачання й збільшення часу очікування пацієнтами на ліки й препарати для діагностики ускладнені через закриття авіапростору, що спричинило повномасштабне вторгнення рф в Україну.

Під час сесії «Потреби навчальних закладів у фізичному захисті та підготовці кадрів» представник НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» наголосив на необхідності підвищити рівень навчання на факультетах ядерної фізики через впровадження нових технологій, зазначивши, що сучасне покоління – «електронне» і з ним простіше комунікувати через інновації.

Про важливість впровадження інновацій у сфері РХБЯ захисту підкреслював і представник Служби безпеки України, заявивши: «Наше майбутнє – в нових технологіях, які ми повинні використовувати і які допоможуть захищати наших дітей і наше завтра».

Представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) акцентував на потребах у розвитку підрозділів РХБЯ захисту та підвищенні рівня їх спроможності, проте зазначив: «ДСНС завжди готові на 100% реагувати на РХБЯ інциденти, бо наскільки б не була застаріла техніка, обладнання, наш пріоритет – порятунок людей». Ці слова підтримав і виконавчий директор Всесвітнього інституту ядерної безпеки Ларс ван Дассен, наголосивши, що люди, які працюють в цій сфері повинні мати найкращі засоби для власного захисту та для людей, яких вони захищають.

Наприкінці засідання Ларс ван Дассен підкреслив: «Ключова місія усіх присутніх подумати, що особисто я можу зробити, щоб захистити Україну і подолати росію. Це і буде наш внесок у перемогу».

Редакція вебсайту Uatom.org