«Від вугілля до атомної енергетики»: у США видали інформаційний посібник

Міністерство енергетики США видало інформаційний посібник для громад, які розглядають можливість заміни старих вугільних електростанцій на атомні електростанції. Посібник ґрунтується на технічному дослідженні, яке показало, що перехід збільшить можливості працевлаштування на місцевому рівні, створить додаткові високооплачувані робочі місця, а також сприятиме економічному зростанню в громаді, де повторно використовуватиметься майданчик.

Цей документ описує вже отриманий досвід та ілюструє аналітичні прогнози, котрі можуть бути застосовні і в Україні, так як наша держава є учасником проєкту «Фенікс» і планує замінювати старі теплові потужності атомними.

Економічна складова

Дослідження проведено на основі п’яти різних за розміром і потужністю ТЕС, замінених на п’ять різних за потужністю і розміром вдосконалених реакторів у п’яти громадах, різних за кількістю населення.

Документ враховує максимальний вплив, спричинений поєднанням результатів діяльності установи, ланцюга поставок та будь-якого додаткового впливу на громаду від витрат та прибутків проєкту.

Розвиток робочої сили

Важливим аспектом є забезпечення роботою спеціалістів, котрі раніше працювали на ТЕС.

Враховуючи, що досить широкий спектр спеціальностей є спільним для обох галузей, деяким з працівників навіть не потрібно змінювати профіль роботи. До прикладу: промислові механіки, електрики, слюсарі та гідравліки. Для інших фахівців передбачена можливість змінити кваліфікацію для роботи на атомній станції. Навчання відбуватиметься на місці, а для перевірки знань проводитимуться екзамени й тести.

Також в інформаційному посібнику окреслено, що кількість робітників та середній дохід з переходом на ядерну галузь збільшаться майже в два рази.

Співвіднесеність освітніх рівнів

І на вугільних, і на атомних електростанціях потрібні фахівці з різним рівнем освіти. Розуміючи відмінність між кількістю робочих місць, зумовлену освітою працівників, в обох галузях, можна зробити висновки про необхідність додаткової освіти. Наприклад, для атомної станції потрібно на 40% більше бакалаврів, на 55% більше магістрів та докторів, а потреба у фахівцях з іншими рівнями майже не відрізняється, або є навіть меншою.

Проте не для всіх працівників можливість отримати вищий ступінь освіти є реальною, оскільки це передбачає необхідність виїжджати та тимчасово проживати в інших містах, де проходитиме навчання, – це становить деякі фінансові складнощі та незручності для сімей. Саме тому експлуатуюча організація, котра проводитиме перехід, лідери громад, профспілки спільними зусиллями повинні визначити, як вони можуть підтримати наявну робочу силу, надаючи їй доступ до освітніх курсів.

Шляхи навчання та перекваліфікації робочої сили

Підприємства атомної галузі часто мають стратегії навчання і тактику залучення робочої сили. Щоб мінімізувати негативний вплив, громадам слід розглянути можливість завчасного та постійного спілкування з експлуатуючими організаціями, потрібно забезпечити раннє впровадження програм навчання і перекваліфікації.

У місцях, де розташовані заклади освіти, часто після проходження навчальних програм пропонують працевлаштуватися на вугільну електростанцію. Для перекваліфікації працівників потрібно адаптувати навчання для роботи за атомним фахом. Окрім офлайн-формату, працівники також можуть використовувати онлайн-освітні програми для проходження додаткових курсів або здобуття нового ступеня.

Профспілки також можуть відігравати певну роль у навчанні або перекваліфікації робочої сили на перехідному етапі, оскільки мають досвід організації працівників, забезпечення їх ресурсами та взаємодії з роботодавцями, політиками та місцевими органами влади від їх імені.

Реальні фактори переходу

Оскільки підприємства прагнуть задовольнити попит на енергію, створити диверсифікований енергетичний профіль і скоротити викиди вуглецю, вони можуть розглянути можливість заміни вугільних електростанцій, що закриваються або виводяться з експлуатації, атомними електростанціями.

Перехід з вугілля на атомну енергетику є складним процесом. Підприємствам потрібно зважити конкуруючі пріоритети і ухвалити рішення щодо термінів, обсягу проєкту, технічних вимог, повторного використання інфраструктури та витрат.

Насамперед компанія може розглянути наступні чотири питання, які допоможуть визначити перехід з вугілля на атомну енергетику на основі сумісної концепції атомної електростанції та існуючої інфраструктури вугільної електростанції:

• Яку потужність має забезпечувати нова атомна станція?
• Чи буде атомна станція побудована на місці колишньої вугільної електростанції або поблизу?
• Яку існуючу інфраструктуру вугільної електростанції можна повторно використати для атомної електростанції?
• Чи може проєкт компенсувати різницю в експлуатаціїміж двома станціями?

За інформацією Міністерства енергетики США