NEA випускає друге видання інформаційної панелі малих модульних реакторів

Агентство з ядерної енергії (NEA) опублікувало друге видання Панелі моніторингу SMR Dashboard, яка відстежує прогрес окремих проєктів малих модульних реакторів (ММР) – від фундаментальних досліджень нових концепцій до комерційного розгортання і експлуатації зрілих проєктів.

На відміну від першого видання, кількість досліджуваних технологій збільшилася на 56 проєктів. Хоча технічні особливості різних технологій ММР добре вивчені, NEA зазначає, що залишаються прогалини в розумінні швидкості, з якою вони наближаються до широкої комерціалізації.

Генеральний директор NEA Вільям Д. Магвуд IV розповідає: «Прогрес з моменту публікації першого тому NEA SMR Dashboard був швидким і продовжує прискорюватися: багато проєктів перейшли від стадії концептуального проєктування, ліцензування і вибору майданчика до початку будівництва».

За його словами, це видання пропонує нове розуміння комерційної структури індустрії ММР та окреслює переваги наявності розмаїття проєктів, які перебувають на стадії розробки. Серед них: створення можливостей для консолідації глобальних ланцюгів постачання, стандартизація і вдосконалення економічного обґрунтування розгортання ММР. Також у новому виданні NEA SMR Dashboard зафіксовано невдачі багатьох розробників ММР, нагадуючи особам, які ухвалюють рішення в державному і приватному секторах, про виклики у сфері ліцензування ММР, економічної конкурентоспроможності і поводження з ядерним паливом.

Основні висновки у сферах ліцензування, розміщення, фінансування, ланцюга постачання, залучення та палива для ММР такі:

Ліцензування:

Китай лідирує у розгортанні;
Деякі регуляторні органи роблять кроки до створення нормативно-правової бази, що підтримує широкомасштабне розгортання ММР, шляхом ранньої співпраці і спільних оглядів між регуляторними органами.

Розміщення:

У Північній Америці та Європі спостерігається реальний і швидкий прогрес у напрямку розгортання ММР;
Починають з’являтися майданчики для промислового застосування, що підкреслює здатність ММР розширювати ціннісну пропозицію ядерної енергетики, орієнтуючись на нові промислові застосування.

Фінансування:

Розвиток ММР в першу чергу стимулюється державно-приватним партнерством, особливо на етапах розробки;
Фінансові рамки посилюються угодами про купівлю електроенергії або угодами про відбір електроенергії для зменшення цінової невизначеності.

Ланцюг постачання:

Ланцюги постачання нових ММР характеризуються інтенсивною співпрацею з метою зменшення ризиків розгортання, і багато ММР досягли значного прогресу у створенні ланцюгів постачання;
Багато спільних проєктів передбачають контракти з інженерними, закупівельними та будівельними компаніями, що свідчить про те, що ланцюги постачання готуються до розгортання, причому в найближчій перспективі і з прискоренням термінів.

Залучення:

Багато розробників ММР визнають стратегічну важливість взаємодії з ключовими зацікавленими сторонами для побудови довіри. Зусилля із залучення зосереджені на забезпеченні підтримки на рівні політики і громадськості, підготовці кадрів і перших ринків.

Паливо:

Для низки ММР розробляються нові типи палива. Деякі нові види палива досягли комерційної зрілості, а інші все ще потребують додаткової розробки;
Понад 50% проєктів планують використовувати високозбагачений збіднений уран (HALEU). Хоча HALEU є технічно перевіреним типом палива, станом на 2023 рік в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСD (Organisation for Economic Co-operation and Development) бракувало великомасштабних комерційних поставок, що може затримати розгортання деяких ММР.

За інформацією NEA SMR Dashboard, для 23 конструкцій ММР немає інформації про ліцензування або передліцензійну діяльність. Близько 20 конструкцій перебувають на етапі попереднього ліцензування.

Деякі компанії подали заявку на отримання ліцензії конструкцій реакторів: ММР VOYGR-6 компанії NuScale Power і демонстраційний реактор Hermes компанії Kairos Power в США, BWRX-300 компанії GE Hitachi Nuclear Energy в Канаді, плавучий ACPR50S компанії CGN в Китаї. Один ММР має схвалення проєкту – SMART SMR. Аргентинський ММР Carem та китайський ACP100 мають ліцензію на будівництво, а китайський HTR-PM та японський високотемпературний випробувальний реактор (HTTR) – ліцензію на експлуатацію.

Для розгортання обрано 17 ММР. Серед них мікрореактор eVinci компанії Westinghouse, ММР Kaleidos компанії Radiant Industries і Pylon D1 компанії Ultra Safe Nuclear Corporation (UNSC) були обрані для розгортання в Національній лабораторії штату Айдахо (США). Xe-100 компанії X-energy був обраний компанією Dow Chemical для розгортання на своєму об’єкті Seadrift в Техасі.

Хоча декілька ММР котрі базуються на традиційних технологіях вже функціонують, розгортається потужний конвеєр малих модульних реакторів, що використовуватимуть технології, котрі до цього ніколи не застосовувалися – FOAK (First Of A Kind – Перший У Своєму Роді). Два проєкти FOAK повністю профінансовані в США (Hermes компанії Kairos Power і проєкт Pele компанії BWX Technologies), один в Канаді (BWRX-300 компанії GE Hitachi Nuclear Energy), один в Китаї (ACPR50S компанії CGN).

Деякі з компаній запропонували дещо оптимістичні дати введення в експлуатацію своїх перших блоків. Наприклад, USNC (Ultra Safe Nuclear Corporation) запропонувала 2027 рік для свого ММР, а Kairos (Hermes) – 2026 рік. TerraPower (Natrium), Urenco (U Battery) і X-energy (Xe-100) запропонували 2028 рік, хоча згодом TerraPower повідомила про затримку на два роки через проблеми з розробкою палива HALEU. Компанія Leadcold спочатку запропонувала 2025 рік для свого SEALER-55, але пізніше змінила дату на 2030 рік. Серед інших запланованих на початок-середину 2030-х років – Nuward від EDF, VOYGR від NuScale, Rolls Royce SMR і Westinghouse eVinci.

За інформацією Nuclear Engineering International