Ядерний регулятор Швеції: досвід підтримки українських проєктів
Шведський орган з ядерної та радіаційної безпеки (SSM) вже більше 30-ти років співпрацює з Україною. Низку проєктів міжнародної технічної допомоги реалізовано з українськими організаціями, зокрема Державною інспекцією ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки, АТ «НАЕК «Енергоатом» тощо.
На сьогодні підтримка України Швецією продовжується – близько 15 проєктів за напрямом ядерної та радіаційної безпеки успішно впроваджуються. Водночас після повномасштабного вторгнення рф в Україну – технічна допомога росії не надається.
Детальніше про міжнародний вектор діяльності SSM, комунікацію з громадськістю та подачу Швецією заявки на вступ до НАТО читайте в інтерв’ю з керівником проєктів SSM у сфері ядерної безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї в країнах Східної Європи Златаном Делалічем.
– Златане, розкажіть детальніше, які саме проєкти реалізуються під егідою SSM в Україні?
З Україною ми співпрацюємо більше 30 років поспіль. За цей час було впроваджено низку проєктів за напрямом ЯРБ. Станом на сьогодні маємо 15 діючих у сфері убезпечення реакторів, поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ), нерозповсюдження ядерної зброї, боротьби з незаконним обігом ядерних та радіоактивних матеріалів, радіаційного захисту населення та довкілля тощо. Серед них є проєкти, започатковані до війни в Україні, які ми продовжуємо реалізовувати. Хоча, після повномасштабного вторгнення, уряд Швеції виділив додаткові кошти для нагальних потреб за напрямом ЯРБ в Україні.
Поточні проєкти у сфері убезпечення реакторів пов’язані з придбанням розширених ліцензій на програмні засоби PSA (Project Safety Analysis – аналіз проєктної безпеки) RS&RM, створенням нового українського кваліфікаційного органу (UQB) з передачею компетенції та досвіду від Шведського кваліфікаційного центру (SQC), постачанням необхідного обладнання для убезпечення енергоблоків українських АЕС тощо.
У сфері фізичного захисту планується комплексна модернізація систем фізичного захисту на українських АЕС.
Серед поточних проєктів у сфері радіаційної безпеки – створення навчальних матеріалів та посібників з радіаційної безпеки, реалізація ініціативи з удосконалення системи радіаційного моніторингу та фізичного захисту в Чорнобильській зоні відчуження, підтримка розвитку вебсайту Uatom.org, підготовка дорожньої карти поводження з радіоактивними відходами в Україні, а також надання допомоги організації «WIN Ukraine» у створенні електронних навчальних матеріалів з хімічної, біологічної, ядерної та радіаційної безпеки.
Напрямок боротьби з незаконним обігом ядерних та радіоактивних матеріалів представлений проєктами підтримки Державної прикордонної служби України, закупівлею нової мобільної лабораторії, оснащеної детекторами та вимірювальним обладнанням, для ДНТЦ ЯРБ тощо.
– У 2015 році за сприяння SSM було створено Одеський центр з питань нерозповсюдження при Одеському національному університеті. Чи продовжуєте ви співпрацю? Які спільні проєкти реалізовуєте?
Одеський центр з питань нерозповсюдження було створено, щоби посилити роботу з запобігання поширення ядерної зброї в Чорноморському регіоні та на Близькому Сході. Тривалий час він був своєрідним «хабом» нерозповсюдження в Україні.
Основними напрямами діяльності Центру є навчання студентів та молодих фахівців, проведення наукових досліджень, роз’яснювальна робота для ЗМІ та громадськості, створення платформи для реалізації спільних проєктів для фахівців з університетів та науково-дослідних центрів України, Європи та США.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну Центр був змушений залишити країну. Однак фахівці продовжують працювати, організовуючи навчання онлайн. Як щойно з’явиться така можливість – співпрацю буде відновлено. На сьогодні проєкт призупинено. Минулого року ми не проводили жодних заходів у центрі.
– Які проєкти SSM має в інших країнах Східної Європи? Чи продовжуєте надавати технічну допомогу росії?
Усі проєкти SSM в росії зупинені за рішенням Уряду Швеції.
Щодо проєктів технічної допомоги в країнах Східної Європи, то вони продовжуються. Започаткована ця співпраця на початку 90-х у форматі Східного партнерства. Сьогодні ми активно працюємо з трьома країнами: Молдовою, Грузією, Вірменією.
Оскільки SSM курує питання ядерної безпеки, захищеності та гарантій, то і проєкти реалізовуємо за цими трьома напрямками. Молдова і Грузія, скажімо, не мають атомних електростанцій, тож там, спільно з Єврокомісією, впроваджуємо проєкти щодо спорудження нових сховищ РАВ. Також у нас є проєкти з нарощування потенціалу органів радіаційної безпеки та проєкти з нерозповсюдження.
У Вірменії є атомна електростанція, але на сьогодні працює лише один з двох введених в експлуатацію реакторів. Відповідно працюємо більше над розбудовою спроможності регулюючого органу. У нас була досить довга «перерва» у співпраці, але нещодавно ми взяли участь у семінарі Вірменського органу ядерного регулювання, щоб визначити їхні потреби в підтримці. І ми почули різні пропозиції, такі як удосконалення законодавства та нормативно-правових актів у цій сфері, убезпечення реакторів та діяльності з радіаційного захисту. Вірменський регулятор також зацікавився українським досвідом з деяких питань, наприклад, диверсифікації ядерного палива, розбудови кваліфікаційного органу, тож може бути потенціал для тристоронньої співпраці.
Тобто співпраця спрямована у тих напрямах, котрі потребують підсилення та допомоги. Сприяємо вирішенню найбільш проблемних питань у сфері ЯРБ з кожною країною-партнером у Східній Європі, зокрема і з Україною, – де потрібна допомога, ми максимально закриваємо такі потреби.
– Чи маєте ви проєкти з аварійного реагування в країнах Східної Європи?
Маємо і вони дуже важливі. Деякі з проєктів реалізуються у країнах Східної Європи. Тбіліський форум регіональної стабільності є платформою для обговорення цих проєктів та налагодження регіонального співробітництва у сфері готовності до надзвичайних ситуацій та реагування на них.
Свого часу мали подібні проєкти і в Україні. До війни ми провели низку тренінгів спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Держатомрегулювання. Пам’ятаю, на одному з таких тренінгів постало питання щодо інтеграції системи реагування України до європейського рівня. На сьогодні Україна (Український гідрометеорологічний центр) є членом EURDEP, надаючи дані радіаційного моніторингу в режимі онлайн на портал ЄС.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило невизначеність у ядерній сфері. Як наслідок, українці потребують допомоги для розширення можливостей радіаційного моніторингу та підвищення рівня безпеки. У зв’язку з цим, український регулятор надав запит на отримання оновленої мобільної лабораторії. У відповідь на цю потребу Фінляндія взяла на себе ініціативу щодо створення спільного проєкту донорства країн Північної Європи для надання мобільної лабораторії NORDIM (Nordic Radiation Detection and Nuclide Identification Module – Північний модуль виявлення радіації та ідентифікації нуклідів), в якому бере участь Агентство з надзвичайних ситуацій. Цей проєкт є результатом співпраці між Фінляндією, Швецією, Норвегією та Данією, який очолює і реалізує Фінляндія. Частка Національного агентства з надзвичайних ситуацій у проєкті фінансується з Фонду миру та стабілізації.
Очікується, що мобільна лабораторія буде доставлена в Україну у 2025 році. Після цього буде організовано нарощення потенціалу та проведення навчання для українського персоналу.
– Яким чином підвищення ядерної безпеки України впливає на ядерну безпеку Швеції?
Радіація не знає кордонів. Усі ми чудово пам’ятаємо Чорнобильську катастрофу. Безперечно, Швеція постраждала значно менше ніж Україна. Однак, деякі наслідки все ж мали і ми. У разі ядерного інциденту жодна з країн-сусідів не застрахована від його наслідків. Тому ми маємо визначати пріоритети і дбати про безпеку один одного. Власне, таким чином і було започатковане співробітництво SSM з країнами Балтики. Після аварії на ЧАЕС та подальшого розпаду СРСР ми почали тісно співпрацювати, адже після здобуття незалежності країни Балтики потребували створення власних систем ядерного регулювання, зокрема, відповідної інфраструктури, регулюючих органів та нормативно-правової бази у цій сфері. Ядерні об’єкти цих країн не могли безпечно працювати без регуляторного контролю. Допомога була не просто можливістю, а необхідністю. Пізніше за таким же принципом розпочалося партнерство з країнами Східної Європи, які потребували гармонізації національного законодавства з європейським.
– З якими викликами зіштовхнулася Швеція та безпосередньо SSM після повномасштабного вторгнення рф в Україну??
Насамперед у травні 2022-го Швеція офіційно подала заявку на вступ до НАТО. Це свідчить про стурбованість нашої держави через війну в Україні.
SSM пильно стежить за ситуацією. Ми отримуємо оперативну інформацію від МАГАТЕ, з різних відкритих джерел, зокрема й українських. Аналізуючи дані, наші фахівці прогнозують ймовірні сценарії подій не лише для Швеції, а й усього регіону.
– SSM не лише надає технічну та освітню підтримку Україні, але й вже протягом 13 років сприяє розвитку вебсайту Uatom.org. Чому інформаційні проєкти для вас не менш важливі ніж технічні?
Як на мене, важливо розвивати обидва напрями: як технічний, так і інформаційний.
Вебсайт Uatom.org створений для людей. Коли суспільство стурбоване тією чи іншою проблемою у сфері ЯРБ та нерозповсюдження ядерної зброї, їм необхідно дати виважену, актуальну, а головне – достовірну інформацію. «Що трапилося? Якими можуть бути наслідки? Як поводитися та чого слід уникати?» – відповіді на всі ці питання простою та доступною мовою українці можуть знайти на вебсайті Uatom.org.
– У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну досить гостро постало питання боротьби з дезінформацією. Поділіться, будь ласка, досвідом SSM у комунікації з громадськістю на тему ЯРБ?
Почати, певно, слід із того, що SSM має два вебсайти: зовнішній та внутрішній.
На зовнішньому розміщена інформація про те, хто ми (SSM – ред.), чим займаємося, які функції виконуємо. Разом із тим, чітко окреслені напрями, які ми куруємо. Наприклад, аварійна готовність та реагування на ядерні та радіаційні надзвичайні ситуації; проведення наукових досліджень, пов’язаних з ядерною безпекою; нерозповсюдження ядерної зброї; поводження з радіоактивними відходами; радон; діяльність Національної метрологічної лабораторії Швеції та інші.
Маємо також контакти, куди пересічні громадяни можуть телефонувати й дізнаватися інформацію про те, що їх турбує. І залежно від питання – скоординовуємо їх до відповідного експерта за напрямом.
Внутрішній сайт доступний лише для співробітників SSM і слугує платформою для висвітлення найбільш важливих питань компанії. Це спільний простір, де ми колективно шукаємо рішення для вирішення певних викликів.
– Які питання цікавлять громадськість Швеції найбільше? На кшталт, впровадження ММР технологій, поводження з ДІВ, можливо, радіаційна безпека у медицині?
Після аварії на американській АЕС Трі-Майл-Айленд 1979 року в Швеції був проведений референдум, на якому громадяни вирішили продовжити використання атомної енергетики до 2010 року. Пізніше Чорнобильська катастрофа внесла свої корективи – у Швеції з’явилася спільна декларація кількох політичних партій, в якій йшлося про те саме – розвиток атомної енергетики слід припиняти в 2010 році. Як показали реалії, цього не трапилося, але вектор зацікавленості громадськості змінився.
Сьогодні серед тем, що користуються популярністю в Швеції: застосування ядерних технологій у промисловості та медицині, опромінення радоном.
– Для проведення інтерв’ю ми зустрілися під час засідання Ініціативи з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки. Які проєкти Ініціативи вам імпонують найбільше?
Коли ми збираємося у межах Ініціативи, насамперед країни-донори слухають, які пріоритети, потреби і запити є в української сторони. Далі, аналізуючи дані, ухвалюємо рішення, які з проєктів потребують фінансування передусім.
Останнім часом хорошою практикою є реалізація багатосторонніх ініціатив. Скажімо, у певної країни-донора обмежені фінансові ресурси, об’єднавшись, ми можемо братися за більш амбітні цілі й масштабніші проєкти.
Редакція вебсайту Uatom.org