Євгенія Кудряшова: «Комунікація з громадськістю з питань радіаційної безпеки має ґрунтуватися на етичних засадах»

Вперше нові виклики перед системою ядерної та радіаційної безпеки постали у 2014 році, коли розпочата російськими військами війна на сході України призвела до втрати регуляторного контролю Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) над окремими регіонами Луганської та Донецької областей та необхідності запровадження заходів для боротьби із незаконним використанням та незаконним обігом радіоактивних матеріалів на сході України. Тоді у 2019 році у межах Партнерської угоди між Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та Українським науково-технологічним центром (УНТЦ) за підтримки Державного департаменту США стартував проєкт «Inventory», що передбачав проведення позапланової інвентаризації радіоактивних матеріалів. У межах реалізації проєкту не було виявлено джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) поза регулюючим контролем, а перевірені регіони не мали радіаційної загрози для безпеки населення та навколишнього середовища. Основний етап реалізації проєкту відбувався у травні-вересні 2021 року.

Проте вже менш ніж за рік, з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну та окупацією військами рф Чорнобильської АЕС та Зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В), Запорізької АЕС, промислових регіонів України, знову постало питання нерозповсюдження радіоактивних матеріалів. Після деокупації Київської області та ЗВіЗБ(О)В, підвищився рівень напруги та занепокоєння населення деокупованих територій через ймовірність радіаційного забруднення. Це стало початком нового масштабного проєкту «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ», реалізованого у межах співпраці Держатомрегулювання та Норвезького органу ядерного регулювання.

Редакція вебсайту Uatom.org поспілкувалася з заступником начальника відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу ДНТЦ ЯРБ Євгенією Кудряшовою про важливість реалізованих проєктів та радіаційного обстеження на деокупованих територіях, необхідність дотримання порядку дій у разі виявлення ДІВ та підвищення рівня обізнаності населення з питань радіаційної безпеки.

– У 2019 році було розпочато проєкт «Inventory», у межах якого фахівці ДНТЦ ЯРБ проводили інвентаризацію джерел іонізуючого випромінювання у східних регіонах країни. Розкажіть про масштаб цієї роботи та результати проєкту.

Регулюючий контроль над джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) в Україні здійснює Держатомрегулювання. З початком бойових дій на Сході України постало питання здійснення фізичного контролю над ДІВ у так званій «сірій» зоні – зоні проведення антитерористичної операції/ООС, де локалізується низка потужних підприємств, які мають у своєму розпорядженні джерела різної активності.

Для здійснення фізичної перевірки стану зареєстрованих ДІВ у 2019 році розпочався проєкт «Inventory», що реалізовувася у межах Партнерської угоди між Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та Українським науково-технологічним центром за підтримки Державного департаменту та Комісії ядерного регулювання США. Держатомрегулювання виступило бенефіціаром та очільником проєкту, а безпосереднім виконавцем був ДНТЦ ЯРБ.

Спочатку було визначено перелік підприємств, на яких було важливим провести фізичну інвентаризацію ДІВ та які надали письмову згоду на здійснення перевірки через листування з Південно-східною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки.

Під час реалізації проєкту здійснено вісімнадцять незапланованих перевірок на підприємствах та установах у східному регіоні країни. Окрім цього, у межах проєкту проведено навчання для фахівців ДНТЦ ЯРБ та Держатомрегулювання, які брали участь у проєкті, від представників американської компанії «Advanced Systems Technology and Management». Відповідно до інформації (попередньо одержаної з Регістру ДІВ) про радіонуклідний склад джерел іонізуючого випромінювання, їх активності, моделей та підприємств, на яких вони використовуються, розроблено та відпрацьовано на практиці процедуру виконання робіт під час проведення позапланової фізичної перевірки ДІВ. Також спеціально для проєкту створено захищену базу даних «Inventory» з вебінтерфейсом, що містить інформацію про наявні ДІВ за результатами проведених перевірок.

– У лютому 2022 році рф здійснила повномасштабне вторгнення на територію України, постраждали великі промислові підприємства, зокрема й ті, де проходила інвентаризація. Чи плануєте ви проводити радіаційне обстеження територій на Сході та Півдні України після деокупації?

Під час реалізації проєкту «Inventory» не було виявлено ДІВ поза регулюючим контролем, але отримана інформація дала зрозуміти важливість виконання таких інспекційних перевірок для убезпечення населення та навколишнього середовища від потенційної радіаційної загрози.

Наприклад, у східних регіонах України, більшість з яких сьогодні знаходяться під окупацією, кількість джерел іонізуючого випромінювання, які були у розпорядженні підприємств, складає близько двох тисяч. Серед них дев’ять джерел, які належать до першої та другої категорії: шість – у Маріуполі, а три – безпосередньо на Азовсталі.

Створюють загрозу і джерела іонізуючого випромінювання, що використовуються на підприємствах, які знаходяться на неокупованих, проте частково зруйнованих територіях або тих, що постійно перебувають під обстрілами, зокрема у Краматорську, Кураховому, Вугледарі, Покровську.

Враховуючи кількість підприємств, які використовують ДІВ у своїй діяльності та які опинились на окупованих територіях України та тих, що зазнали руйнувань внаслідок активних бойових дій, проведення радіаційного обстеження та інвентаризації ДІВ на деокупованих територіях після закінчення бойових дій будуть вкрай необхідними.

– На вашу думку, які міста перш за все потребуватимуть радіаційного обстеження та з чим це пов’язано? Чи потрібна буде нова інвентаризація ДІВ?

Перш за все, це великі індустріальні міста, де є об’єкти металургійної, гірничовидобувної промисловостей та підприємства, на яких контроль за процесами здійснюється за допомогою ДІВ, лікарні з онкологічними відділеннями. Ті міста, в яких до окупації і бойових дій кількість зареєстрованих джерел була найбільшою. Загалом буде потрібна фізична перевірка всіх зареєстрованих ДІВ, а також додатково проведення радіаційних обстежень.

– Ще одним масштабним проєктом останнього часу був «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ». Минулого року ви проводили радіаційне обстеження деокупованих територій Київської області в рамках спільного з Держатомрегулювання та Норвезьким органом ядерного регулювання проєкту, розкажіть, на якому етапі проєкт сьогодні?

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну ЗВіЗБ(О)В та ще частина промислових регіонів України була окупована військами рф. Після деокупації Київської області, зокрема і ЗВіЗБ(О)В, фахівці ДНТЦ ЯРБ у межах проєкту «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ», виконали радіаційне обстеження деокупованих територій. Метою проєкту було зниження суспільного занепокоєння, пов’язаного з можливим радіаційним забрудненням, що могло бути перенесено окупаційними військами рф. Було обстежено близько 50 населених пунктів, понад 60 квартир, понад 130 приватних будинків та подвір’їв, понад 130 громадських місць та споруд, понад 840 км доріг і загалом перевірено більш як 350 підозрілих об’єктів.

На щастя, під час виконання проєкту на територіях, які було обстежено, не виявлено ДІВ поза регулюючим контролем та радіаційного забруднення, пов’язаного з окупацією цих територій.

Одне із завдань проєкту – налагодження комунікації з громадськістю. Для його реалізації проведено зустрічі з місцевою владою, організовано лекції, вебінари, вуличні акції. Уся інформація оперативно поширювалася на офіційних сторінках у соцмережах та вебсайтах громад та ДНТЦ ЯРБ, у локальних групах та чатах. Результати проєкту представлені на виставці «Зруйновані кордони: радіаційне обстеження Київщини» у Національному музеї «Чорнобиль». Під час відкриття експозиції також відбувся захід «НЕлекція: радіаційна небезпека воєнного часу», на якому присутнім представили інформацію про проєкт та результати радіаційного обстеження деокупованих територій Київської області.

Наразі закінчені дві фази проєкту і поки що його продовження не планується.

– Чи є якісь ознаки у радіоактивного джерела, щоб людина, орієнтуючись на них, могла зрозуміти, що потрібно звернутися до фахівців?

Так, однією з основних ознак того, що об’єкт може мати радіоактивні матеріали, є позначка радіаційної небезпеки, яка наноситься на обладнання або контейнери, в яких знаходяться радіоактивні матеріали. Ця позначка може бути у вигляді етикетки або таблички або ж може бути вигравіювана на металі.

Насправді виявити такі предмети без наявності спеціального обладнання дуже непросто. Зазвичай такі джерела належать до закритого типу – розташовані у захисних блоках – і можуть мати різні форми та розміри. Ці блоки можуть слугувати додатковою приманкою для певних груп населення із різними намірами. Проте потрапляння джерел у такі руки може мати катастрофічні наслідки. Адже, якщо джерело розгерметизовано, наприклад, розсипано чи розлито, то його ідентифікація «на око» взагалі неможлива, і радіонуклід може бути виявлений будь-де, в будь-якій формі і через будь-який час.

– Якщо людина виявила радіоактивне джерело, як необхідно діяти, аби зменшити ризики опромінення внаслідок контакту з ДІВ?

Якщо ви знайшли підозрілий предмет, особливо металевий, на якому, наприклад, нанесено знак радіаційної небезпеки, або побутовим дозиметром виявили суттєву радіаційну аномалію, в жодному разі не торкайтеся предмета та не підходьте до небезпечного місця. Не намагайтеся власноруч його позбавитися чи очистити. Тримайтеся на максимально можливій відстані та убезпечте оточуючих. Наприклад, фізично відгородіть підозрілий предмет чи місце. Обов’язково повідомте про знахідку правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування.

– Одним із напрямків роботи у межах проєкту «SURVEY-ОБСТЕЖЕННЯ» було підвищення обізнаності населення з питань радіаційної безпеки. Тож як потрібно комунікувати про ядерні та радіаційні загрози з населенням сьогодні?

Комунікація з громадськістю з питань радіаційної безпеки має ґрунтуватися на етичних засадах. Це означає, що ми повинні говорити зрозуміло, лаконічно, правдиво і відповідально.

Потрібно надавати лише точну та актуальну інформацію. За необхідності її можна подавати дозовано, а іноді розумно обмежити з міркувань безпеки. Оперувати лише фактично виміряними даними, утриматися від будь-яких припущень і маніпуляцій фактами. Подана інформація має бути підтверджена реальними даними. Інформувати варто лише про конкретні загрози, попередньо визначивши пріоритетність серед інших – наприклад, епідемічних, військових, радіаційних.

Загалом комунікація з питань радіаційної безпеки з мешканцями деокупованих територій передусім має бути спрямована на встановлення довіри та стійкого зв’язку між українськими владними структурами та населенням, яке проживає на цих територіях, подолання ізоляції та інтеграцію людей в єдиний соціальний, гуманітарний, безпечний та інформаційний простір.

– Зважаючи на результати проєктів, які ви реалізовували, чи стали українці сьогодні більш обізнаними в питаннях ЯРБ?

Враховуючи досвід повномасштабного вторгнення, коли за будь-якої нагоди всі масово вживали калію йодид, то я в цьому не впевнена. Хочу наголосити, вживати калію йодид без особливих вказівок від МОЗ, ДСНС чи місцевої влади суворо заборонено. Ми все ще потерпаємо від віддалених психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, бо живемо в страху перед потенційними наслідками як минулої аварії, так і перед можливістю нової. Цей страх багато в чому є наслідком суперечливої поведінки радянської влади того часу, яка спочатку замовчувала небезпеку, а потім активно її применшувала. Тому дуже важливою є прозора комунікаційна політика. Громадськість має право на достовірну інформацію і ДНТЦ ЯРБ, вважаю, має в цьому успіх.

Редакція вебсайту Uatom.org