Небезпечні знахідки: коли і де у світі губилися джерела іонізуючого випромінювання

Джерела іонізуючого випромінювання – це предмети, які містять у своєму складі радіоактивну речовину (радіонуклідні джерела), або, за певних умов, створюють іонізуюче випромінювання (генеруючі джерела).

За джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) ведеться чіткий контроль, вони мають бути зареєстровані, правильно зберігатися тощо. З 1993 року МАГАТЕ веде лік, скільки джерел іонізуючого випромінювання було виявлено поза регулюючим контролем. У звіті за 2020 рік йдеться про 3686 випадків за весь період спостережень. В інтерв’ю BBC Джонатан Кобб зі Всесвітньої ядерної асоціації зазначив, що кількість радіоактивних об’єктів, які успішно перевозять щороку, становить близько 15 мільйонів одиниць. Ця кількість значно перевищує зниклі джерела іонізуючого випромінювання і переміщені належним чином ДІВ не становлять загрози для людей і природи.

Трагічні випадки пов’язані з ДІВ траплялися в історії нечасто, але вони викликали великий резонанс і мали багато спільного: випадковий предмет, який скидався на цікаву залізяку, виявлявся джерелом іонізуючого випромінювання. З часом інформації про ДІВ ставало більше, але досвід поводження з джерелами формувався, зокрема, завдяки таким випадкам, про які буде мова в цій статті.

Смертельна знахідка

У березні 1962 року в Мехіко десятирічний хлопчик приніс додому кульку, яка виявилася промисловим джерелом рентгенографії та містила кобальт-60. Повідомлення про походження джерела різняться: або його знайшли на сміттєзвалищі, або в полі, або воно вже знаходилося на подвір’ї, коли сім’я хлопчика переїхала в цей будинок. Хлопчик кілька днів тримав кульку в кишені штанів. 1 квітня мати поклала «знахідку» сина в кухонну шафу, де вона залишалася до 22 липня. Хлопчик помер за місяць після контакту з джерелом іонізуючого випромінювання – 29 квітня. Згодом, 19 липня, померла його мати, яка була на шостому місяці вагітності. Дворічна сестра померла 18 серпня, а бабуся, яка жила з сім’єю, померла 15 жовтня того ж року. Батько хлопчика також отримав значну дозу опромінення і вижив, ймовірно, тому, що працював поза домом і вплив ДІВ на нього був нижчим.

Наймасовіше отруєння

Найгучніший випадок зі знахідкою ДІВ стався у бразильському місті Гоянія у 1987 році. Тоді двоє чоловіків, які збирали металобрухт, знайшли на території занедбаної лікарні апарат для радіотерапії. Не знаючи нічого про установку і вважаючи, що її можна використовувати як металобрухт, чоловіки витягли блок, який містив цезій-137. Вони принесли цей блок додому і спробували його розібрати, що призвело до руйнування капсули, в якій містилося джерело у вигляді солі (хлорид цезію). Відбулося забруднення навколишнього середовища, одним із результатів якого стало зовнішнє і внутрішнє опромінення багатьох осіб.

Після руйнування капсули залишки блоку, в якому містилося джерело, продали власнику складу металобрухту. Він помітив, що в темряві від речовини виходить блакитне світіння. Це видовище привернуло увагу кількох людей, і протягом низки днів подивитися на незвичайне явище приїжджали друзі та родичі підприємця. Частинки радіоактивної речовини розміром із рисове зерно розійшлися по кількох сім’ях. Дрібні фрагменти брали в руки, натирали ними шкіру, дарували іншим людям, внаслідок чого почалося поширення радіоактивного забруднення. Це тривало протягом п’яти днів; після закінчення цього часу у багатьох людей внаслідок опромінення виникли симптоми шлунково-кишкових захворювань. Спочатку ці симптоми не були розпізнані як наслідок опромінення. Однак один з опромінених пов’язав ці захворювання з радіоактивною капсулою і відвіз її залишки в міське санітарне управління. Тоді і з’ясувалися справжні причини погіршення стану людей. У підсумку померли четверо людей: 6-річна племінниця власника складу металобрухту, його дружина і двоє чоловіків, які розрізали капсулу. Ця аварія, є найбільшою за поширенням та кількістю жертв після Чорнобиля та Фукусіми.

Брати-зловмисники

Мала трагічні наслідки крадіжка радіоактивних матеріалів в Естонії, що сталася в 1994 році. Троє братів з містечка Таммік, які збирали металобрухт, потрапили на огороджену територію в лісі і після невдалої спроби проникнути у велику будівлю, залізли в невеликий сарай зі сходами, що вели під землю. Брати не знали, що це сховище радіоактивних відходів.

Центральне сховище радіоактивних відходів, утворених внаслідок використання радіонуклідів в Естонії, побудовано у 1963 році в Тамміку, за 12 км на південь від Таллінна. У середині 1980-х років розпочалася реконструкція з метою модернізації об’єкта відповідно до нових переглянутих критеріїв безпечного поводження з радіоактивними відходами, але ця робота так і не була завершена через брак ресурсів.

На воротах були попереджувальні таблички, але зловмисники їх не бачили, бо перелізли через паркан в іншому місці. Коли старший брат спустився в першу секцію сховища, він знайшов металевий контейнер з джерелом і передав його іншим братам. Коли він це робив, з відкритої трубки в контейнері випав металевий циліндр. Цей циліндр, приблизно 18 см завдовжки і 1,5 см в діаметрі, середній брат кинув назад у яму. Коротший циліндр аналогічного діаметру, який, як показали подальші дослідження, був радіоактивним джерелом, підібрав молодший брат і поклав у кишеню.

Брати також проникли до сховища рідких відходів, яке не було обладнане сигналізацією, і винесли кілька алюмінієвих бочок, висипавши їхній вміст у сховище. Бочки і металевий контейнер поклали в багажник автомобіля і відвезли в Таллінн, де продали як металобрухт.

Повернувшись додому, молодший брат відчув себе зле, циліндр з кишені він поклав на кухні, а через 12 днів після входу до сховища він помер. 13-річний пасинок чоловіка знайшов циліндр у коробці і на кілька секунд взяв його в руки. Лише після того, як помер собака і у хлопчика діагностували променеві опіки рук, причина смерті чоловіка була встановлена: він отримав дозу опромінення всього тіла в 4000 рад. Затримка інформації була пов’язана з небажанням братів зізнатися у крадіжці.

У 2008 році сховище було виведено з експлуатації, а радіоактивні відходи загальним об’ємом 55 ТБк відсортовано та захоронено.

Небезпечний обігрівач

У грудні 2001 року в селі Лія (Грузія) троє лісорубів виявили серцевини від двох радянських радіоізотопних термоелектричних генераторів, які містили стронцій-90. Генератори були створені у 80-х роках, з активністю 1295 ТБк кожен. Лісоруби шукали деревину, а коли натрапили на два металеві циліндри, то вирішили використати їх замість обігрівачів – вони спали, спираючись на них спинами. Згодом усі лісоруби звернулися за медичною допомогою. Один чоловік мав серйозні опікові травми і потребував множинної пересадки шкіри. Після майже 3 років у лікарні, він помер від сепсису, спричиненого променевою хворобою. Команда з утилізації залишків генераторів складалася з 24 осіб, кожна з яких була обмежена максимум 40 секундами впливу (максимум 20 мЗв) під час транспортування генераторів.

Австралійська вантажівка

У січні 2023 року в західній частині Австралії під час транспортування з вантажівки випала капсула із цезієм-137. Капсула містилась в датчику, який використовувався на шахті Гудай-Даррі для вимірювання щільності подачі залізної руди. Вантажівка перевозила цей датчик, але щось пішло не за планом і в пункті призначення виявили, що вимірювальний прилад розбився і не вистачає кріпильного болта, гвинтів і власне капсули з джерелом іонізуючого випромінювання. Ймовірно, вібрація від руху вантажівки спричинила ослаблення гвинтів і болта, і капсула випала спочатку з датчика, а потім зі щілини у вантажівці.

Тоді влада оголосила радіаційну загрозу по маршруту слідування вантажівки, а це 1 400 км. Розмір капсули, яку шукали, становив 8 мм на 6 мм. Місцевих жителів попередили, щоб у разі виявлення, капсулу не брали до рук, адже вона випромінює як гамма-, так і бета-промені, має період напіврозпаду 30 років. Взаємодія з джерелом могла призвести до опіків, більш тривале опромінення – до гострої променевої хвороби.

На щастя, за 7 днів пошукової операції капсулу вдалося відшукати. На узбіччі поблизу міста Ньюман ДІВ виявила пошукова бригада, яка використовувала спеціалізоване радіаційне обладнання. 

Коли ДІВ губили в Україні

Наприкінці 1970-х у Каранському кар’єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, загубили капсулу з цезієм-137, яку використовували у приладі для вимірювання рівня води. Капсулу так і не знайшли, поставки щебеню з кар’єру довелося припинити.

У 1989 році в родині, яка першою отримала квартиру в будинку в Краматорську, померла мати та двоє дітей. Нова родина, яка оселилася у цій квартирі, через онкологічне захворювання втратила старшого 11-річного сина, важко захворів молодший і сам голова сім’ї. Медики не відразу встановили причину хвороб своїх пацієнтів. Радіаційну аварію було виявлено тільки після звернення мешканця квартири в місцеву СЕС. У стіні квартири знайшли замуроване у бетонну плиту ДІВ з радіонуклідом цезію-137, на поверхні якого потужність експозиційної дози гамма-випромінювання становила 1800 Р/год. Після вилучення частини стіни гамма-фон в квартирах склав 25-30 мкР/год.

Випадок в обсерваторії

У жовтні 2019 року в Києві, в одному із приміщень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, було зафіксовано перевищення допустимого рівня радіаційного фону. Під час обстеження одного з приміщень будівлі фізико-хімічної лабораторії виявили перевищення допустимого рівня потужності еквівалентної дози. Максимальне зафіксоване значення ПЕД у приміщенні становило 620 мкЗв/год, у суміжному – 170 мкЗв/год.

Працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій демонтували частину стіни будівлі лабораторії, що дало змогу виявити та вилучити джерело іонізуючого випромінювання, яке попередньо ідентифікували як цезій-137.

Фахівці Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки з ініціативи Державної інспекції ядерного регулювання України додатково обстежили територію проспекту Науки та прилеглі вулиці. У результаті радіаційної розвідки в землі на глибині близько 0,2 м знайшли ще одне джерело цезію-137 з максимальним значенням ПЕД від поверхні 800 мкЗв/год. Працівники «Об’єднання Радон» забрали виявлені ДІВ та перемістили їх на підприємство для зберігання.

Обстеження території довкола Центральної геофізичної обсерваторії після вилучення джерел показало, що радіаційний фон залишається в допустимих межах (максимальне зафіксоване значення ПЕД – 0,17 мкЗв/год). Техногенних радіонуклідів на обстежуваній території також не знайшли.

ДІВ, втрачені у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну

У 2022 році в Україні використання ДІВ здійснювали 4620 суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, з них 2886 суб’єктів діяльності, які використовують ДІВ, діяльність з якими не звільняється від ліцензування, у т.ч. 2087 закладів охорони здоров’я різної форми власності. Загалом станом на кінець 2022 року у Державному регістрі ДІВ та доз зареєстровано 26 558 ДІВ, з них: 8 420 закритих радіонуклідних джерел; 18 138 нерадіонуклідних установок, що генерують іонізуюче випромінювання (генеруючих пристроїв).

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну підвищився рівень радіаційної небезпеки, пов’язаної з ДІВ. Протягом 36 днів, з лютого по березень 2022 року, російські окупанти перебували у Чорнобильській зоні відчуження. Вони проникнули до сховища джерел іонізуючого випромінювання, де зберігалися зразки радіоактивних розчинів та калібрувальні джерела, викрали та пошкодили 133 джерела сумарною активністю 7 млн бекерелів. Крім того, розграбовано та знищено лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС. Там зберігалися джерела іонізуючого випромінювання та зразки паливовмісних матеріалів з об’єкта «Укриття», які науковці використовували для проведення досліджень.

Спільний проєкт Держатомрегулювання та Норвезького регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки (DSA) «Обстеження – Survey» був спрямований на проведення радіаційного обстеження територій Київської області, які постраждали внаслідок ведення бойових дій та тимчасової окупації російськими військами у період з 24 лютого по 2 квітня 2022 року. У межах реалізації проєкту екіпаж автомобіля радіаційної розвідки RanidSONNI ДНТЦ ЯРБ за запитом місцевих мешканців здійснив радіаційне обстеження приватних садиб, квартир та будинків, а також громадських закладів, серед яких школи, державні медичні заклади, адміністративні будівлі, та частини міжміських доріг на території Київської області.

2 грудня 2022 року фахівці ДНТЦ ЯРБ у складі екіпажу RanidSONNI здійснили радіаційне обстеження на території селища Мирча. Під час обстеження комунального закладу «Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти», було виявлено підвищення рівнів ПЕД в одному з господарських приміщень закладу. В результаті детального обстеження було виявлено – дозиметр ДП-63А (1965 р.в.), що містив радій-226. Потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання на поверхні предмета становила 14,0 мкЗв/год. Предмет запакований в поліетиленовий пакет, скріплений печаткою та перевезений до ПЗРВ Центрального виробничого майданчика ДСП «Об’єднання «Радон».

Є інформація і про втрату джерел іонізуючого випромінювання внаслідок бойових дій. У 2022 році до Державного регістру ДІВ та доз надійшла інформація з Одеської та Кіровоградської областей про втрату 7 одиниць закритих джерел типу БИС-4АН з радіонуклідом 90Sr/90Y активністю 9,3×108 Бк у складі сигналізаторів зледеніння типу РИО-3А.

З деокупованих територій Харківської та Сумської областей до Держатомрегулювання надійшли повідомлення від 2-х суб’єктів діяльності (Національний науковий центр «Інститут метрології», Сумська митниця Держмитслужби) щодо ймовірної втрати регулюючого контролю за радіонуклідними ДІВ, у тому числі 1-3 категорій. У зв’язку з мінімальною відстанню до кордону з російською федерацією, загрозою артилерійських та ракетних обстрілів, мінування території та обмеженим доступом, перебування на зазначених територіях є небезпечним для персоналу і, відповідно, проведення фізичної інвентаризації ДІВ, оцінки заподіяної шкоди та кількісних втрат ДІВ неможливе і буде здійснюватися у міру створення і безпечних умов. Ці та інші питання знаходиться на контролі Держатомрегулювання.

Де зустрічаються ДІВ?

Доволі високий ризик натрапити на джерело іонізуючого випромінювання у шукачів металобрухту. Люди часто не знають, як виглядає ДІВ, і сприймають капсули із небезпечними речовинами як заготовку для металевих виробів, або дріб’язок, який неодмінно «згодиться у господарстві». Часто ДІВ знаходять на дачах, у гаражах та сараях серед мотлоху, вони переходять до нових власників як неприємний «бонус» під час купівлі нерухомості.

Через те, що в медицині радіоактивні матеріали застосовують для лікування хворих на рак та для діагностики, серед запчастин від старих діагностичних апаратів цілком можна знайти джерела іонізуючого випромінювання.

Ізотоп америцій-241, який випромінює альфа- та гамма-промені під час розпаду, є у будинках у всьому світі у… пожежній сигналізації. Коли у 2019 році у провінції Канади Онтаріо загубили 66 детекторів диму, їх внесли до списку зниклих радіоактивних матеріалів.

Сліди джерел іонізуючого випромінювання можуть зустрічатись у старій фототехніці, наприклад об’єктивах і вимірювальних приладах. Характерною ознакою радіоактивності є те, що предмети світяться вночі.

Як визначити, чи є приміщення небезпечним?

Розпочати варто із вимірювання потужності дози випромінювання у приміщенні, де можуть знаходитися підозрілі речі. Звичайний побутовий дозиметр в цьому випадку навряд чи допоможе – потрібні висновки кваліфікованих спеціалістів, які працюють у закладах з акредитацією, відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій». Наприклад, «Випробувальний центр ДНТЦ ЯРБ» пропонує для жителів Києва та області послуги з радіаційного обстеження, за результатами якого замовник отримує протокол випробування та розгорнутий звіт.

Куди звертатися, якщо знайшли невідомий предмет?

Знак радіаційної небезпеки – ядро з трьома пелюстками, які означають альфа- бета- і гамма-випромінювання – наноситься на обладнання або на контейнери, які містять джерела іонізуючого випромінювання.

Вперше символ трилисника з’явився в 1946 році в радіаційній лабораторії Каліфорнійського університету в Берклі. Тоді він був розміщений на синьому тлі, але цей колір зазвичай використовувався на інформаційних знаках і з часом тьмянів. Це призвело до зміни кольорів знаку радіаційної небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знак може розташовуватись на етикетці, табличці або у вигляді гравіювання на металі. Якщо ви знайшли предмет (особливо металевий) з таким маркуванням, будьте обережні: це може бути «покинуте» джерело іонізуючого випромінювання.

У такому разі:

• уникайте контакту з підозрілим предметом;
• попередьте оточення про небезпеку;
• негайно повідомляйте про знахідку службу порятунку МНС – 101, Національну поліцію 102, 0-800-50-02-020, (044) 254-91-02, Державну інспекцію ядерного регулювання України, тел. оперативного чергового (цілодобово) (044) 277-12-12, Органи місцевого самоврядування населеного пункту, у якому ви виявили «покинуте» джерело.

Редакція вебсайту Uatom.org