«В Європі зараз модно співпрацювати з Україною», – Мартін Грох

28-29 вересня у Києві відбулася V Міжнародна наукова конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику», організована Українським ядерним товариством разом із Радою молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України.

Перший день конференції відбувся у форматі пленарного засідання, а другий був представлений двома секційними панелями – «Інновації для сталого розвитку атомно-промислового комплексу» та «Інновації для сталого розвитку та підвищення безпеки АЕС».

Під час конференції багато уваги було приділено малим модульним реакторам (ММР). Фахівці висвітлювали різні аспекти впровадження цієї технології. Старший інженер науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» Валентин Кир’янчук окреслив інвестиційну привабливість ММР, а Заслужений енергетик України Віктор Шендерович порушив питання проблеми ліцензування нових реакторів в Україні. Прессекретарка Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Тетяна Вербицька зосередила свою увагу на аспекті взаємодії з громадськістю та врахуванні громадської думки під час впровадження ММР в Україні.

У межах конференції також відбулася презентація високомобільних енергетичних установок швидкого реагування, розроблених компанією «Аргус Сервіс», які необхідні для відновлення централізованих систем опалення та відзначаються високою мобільністю, швидкістю подачі тепла на об’єкт, повною автономністю та безпекою експлуатації. Про це розповів майор Збройних Сил України та директор ТОВ «Аргус Сервіс» Максим Сагдієв.

Презентацію чеської технології DAVID SMR представив голова конструкторського бюро CZECHATOM Мартін Грох та повідомив про готовність концептуального проєкту. Також Мартін Грох підкреслив, що  у проєкті взяли участь і українські інституції, серед яких НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Український науково-технологічний центр, зазначивши: «В Європі зараз модно співпрацювати з Україною. Ми почали співпрацю ще задовго до того, адже тут знаходяться передові фахівці та інституції».

Вперше на конференції було піднято тему виробництва водню, зокрема на українських АЕС. Технічний директор Energy Safety Group Олександр Мазурок представив перші результати дослідницького проєкту NPHyCo, який досліджує можливості атомної водневої когенерації. У межах проєкту для можливого впровадження водневих установок було обрано Хмельницьку та Рівненську АЕС та проаналізовано особливості кожної АЕС на предмет забезпечення потреб водневої станції та ліцензування. Попередній аналіз можливостей РАЕС та ХАЕС показав, що впровадження водневих технологій в санітарно-захисній зоні можливо, але є низка технічних аспектів та необхідності підтвердження безпеки розташування водневих станцій поруч з АЕС.

Великомасштабне виробництво низьковуглецевого водню біля існуючих блоків АЕС досліджував також Михайло Уланов, старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України. За результатами дослідження, атомні електростанції можуть забезпечити від 3 до 4 ГВт-год (7000-8500 годин на рік) вільної електроенергії для виробництва екологічно чистого низьковуглецевого водню за допомогою електролізу, а враховуючи те, що вартість електроенергії на атомних електростанціях є найдешевшою, можна очікувати конкурентоспроможну ціну на низьковуглецевий водень в короткостроковій перспективі.

Також у межах конференції учасники мали змогу взяти участь у дискусіях на тему управління старінням сухих сховищ відпрацьованого ядерного палива та функціонування та розвитку атомної енергетики з урахуванням наслідків російської агресії.

Редакція вебсайту Uatom.org