Окупація Запорізької АЕС – акт міжнародного ядерного тероризму рф

Запорізька АЕС (ЗАЕС) – найбільша в Україні та Європі атомна електростанція, яка має 6 енергоблоків типу ВВЕР-1000  загальною потужністю 6000 МВт. Будівництво ЗАЕС розпочалося у 1981 році, перший блок введено в експлуатацію у 1984 році, шостий – у 1996 році.

Крім того, у 1996 році було розпочато будівництво навчально-тренувального центру (НТЦ) для підготовки персоналу, проте під час економічної кризи у 1998-2002 роках будівельні роботи були заморожені. І у 2007 році Україна та ЄС уклали Угоду про спільне завершення будівництва і введення центру в експлуатацію. Проєкт було профінансовано спільно Європейською Комісією та Урядом України. На базі НТЦ відкрито тренажерний комплекс спеціальної підготовки ремонтного персоналу, перевезений з недобудованої Кримської АЕС у Щолкіно, який є повномасштабним тренажером реакторної установки енергоблоку ВВЕР-1000. У центрі навчалися не лише українські спеціалісти, але й іноземні фахівці, хто експлуатує або збирається експлуатувати ВВЕР-1000. За сприяння Єврокомісії для комплексу поставлено чотири тренажери, промислові та офісні меблі, комп’ютерна та проєкційна техніка та інше обладнання для 22 навчальних лабораторій, передано кращі світові методології навчання ремонтного персоналу компанії-оператора АЕС.

На Запорізькій АЕС вперше в Україні було споруджено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), промислову експлуатацію якого розпочато у 2004 році і з того часу відпрацьоване паливо ЗАЕС не відправлялось на зберігання та переробку до рф. Технологія ССВЯП базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірок у вентильованих бетонних контейнерах.

Військовим вторгненням в Україну із захопленням ядерних установок росія порушує всі усталені закони та правила цивілізованого демократичного світу, цілеспрямовано створює гуманітарну катастрофу та політику геноциду та етноциду українського народу. Силове захоплення військовими об’єкту мирного використання ядерної енергії є неприхованим актом міжнародного ядерного тероризму, що становить загрозу життю та добробуту країнам Європи і світу. Такі дії ядерної держави суперечать міжнародним принципам, проголошеним у Протоколах до Женевської конвенції, відповідно до яких забороняється ведення військових дій на АЕС та ГЕС. За рішенням від 2009 року Генеральної конференції МАГАТЕ, будь-який збройний напад і загроза ядерним об’єктам, призначеним для мирних цілей, є порушенням принципів Статуту ООН, міжнародного права та Статуту Агентства.

Як все починалося?

27 лютого МЗС України повідомило МАГАТЕ про наближення російських військ до Запорізької атомної електростанції. У заяві Генерального директора Рафаеля Маріано Гроссі від 2 березня йшлося про те, що росія повідомила МАГАТЕ про взяття під контроль території навколо ЗАЕС російськими силовиками. За інформацією НАЕК «Енергоатом», увечері 3 березня російські окупанти важкою технікою у складі близько 100 одиниць прорвали блокпост на в’їзді до Енергодара та Запорізької АЕС, увірвалися в місто.

Вночі, о 01:40 4 березня, внаслідок обстрілів майданчика ЗАЕС, виникли окремі осередки загорання. Зокрема окупанти впритул обстрілювали територію станції, прилеглу інфраструктуру та тренувальний центр, який зрештою загорівся.

Під час захоплення військовими рф Запорізької АЕС було пошкоджено будівлю реакторного відділення енергоблока № 1, а на майданчик Сухого сховища відпрацьовано ядерного палива потрапило 2 артилерійські снаряди. Крім того, внаслідок обстрілів російськими військовими майданчика ЗАЕС, було виведено з ладу маслосистему блочного трансформатора енергоблока №6. Внаслідок пожежі, яка виникла через обстріли промислового майданчика ЗАЕС, пошкоджено будівлю учбово-тренувального центру.

Українські вогнеборці через постійні обстріли та недопущення їх на територію атомної електростанції не могли вчасно розпочати ліквідацію пожеж. Адміністративний корпус Запорізької АЕС та прохідна станції перебували під обстрілами до 4:30, доки не опинилися під контролем загарбників. Лише станом на 5:20 на Запорізьку АЕС підрозділи ДСНС України були допущені окупантами для гасіння пожеж. Оперативний персонал ЗАЕС залишився на своїх робочих місцях з метою контролю стану енергоблоків та забезпечення їх експлуатації, відповідно до вимог технологічних регламентів безпечної експлуатації.

Не всі боєприпаси розірвалися під час обстрілів проммайданчика ЗАЕС, тому російські окупаційні війська вирішили їх підірвати поблизу енергоблоків, нехтуючи правилами ядерної і фізичної ядерної безпеки.

Пошкодження та відключення високовольтних ліній стали причинами знеструмлення ЗАЕС. Так, 6 березня о 16:06, внаслідок бойових дій в районі населеного пункту Василівка Запорізької області було знеструмлено дві високовольтні лінії 750 кВ – Запорізьку та Південно-Донбаську, а 16 березня о 14:29 – Каховську лінію.

У коментарях для українських та закордонних ЗМІ експерт Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Дмитро Гуменюк наголошував, що повне знеструмлення Запорізької АЕС загрожує аварією на атомній електростанції, адже за умови неспрацювання або ж не включення дизельних генераторів всього через три години почне перегріватися та врешті розплавиться активна зона, що спричинить більший викид радіації, ніж на АЕС Фукусіма.

Реактори АЕС Фукусіма автоматично вимкнулися після землетрусу, який перервав електропостачання, разом із тим вийшло з ладу й резервне електропостачання, коли цунамі призвело до затоплення будівель. У результаті реакції між перегрітою водою та металевими компонентами реактора утворилася величезна кількість водню, внаслідок чого сталося три вибухи та викид радіоактивних речовин в повітря.

Про ймовірність повторення сценарію Фукусімської АЕС наголошували і в Державній інспекції ядерного регулювання. Зокрема фахівці пояснили, що атомна електростанція повинна мати постійне електроживлення для безперебійного забезпечення власних потреб – охолодження ядерного палива в активних зонах реакторних установок та охолодження відпрацьованого палива у басейнах витримки, підтримки систем контролю та управління. Ці потреби забезпечуються шляхом працюючих енергоблоків або зовнішнього енергоживлення. Після втрати усіх джерел забезпечення електроенергією, розпочнеться процес плавлення ядерного палива, що знову ж таки призведе до викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Безпека ціною життя

11 березня стало відомо, що на Запорізьку АЕС прибуло 11 представників державної корпорації з атомної енергії рф «росатом». Спочатку вони не втручалися в процес експлуатації ядерних установок, лише вимагали погодження персоналом ЗАЕС всіх технічних рішень, проте вже згодом почали здійснювати моніторинг технологічних та управлінських процесів на Запорізькій АЕС. Варто зазначити, що НАЕК «Енергоатом» та ВП «Запорізька АЕС» не робили жодних запитів щодо отримання консультативної, технічної чи іншої допомоги зі сторони рф. Перебування представників «росатому» на території ЗАЕС є незаконним та жодним чином не пов’язано із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки.

29 квітня на Запорізьку атомну електростанцію прибуло ще 8 ядерників «росенергоатому», які вимагали від керівництва ЗАЕС конфіденційної інформації про функціонування АЕС, а саме: адміністрування та управління, технічне обслуговування та ремонт, безпека та поводження з ядерним паливом Westinghouse, відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.

Вже наприкінці квітня з’явилися перші повідомлення про перехід Запорізької АЕС до структури «росатому», а вже 16 травня, за інформацією Запорізької обласної військової адміністрації, окупанти отримали вказівку готувати місто-супутник Енергодар до так званого «референдуму» з метою остаточного приєднання міста-супутника до складу рф, а Запорізької АЕС – до «росатому».

Саме після прибуття на Запорізьку АЕС представників «росатому» в офіційних повідомленнях НАЕК «Енергоатом» та новинах українських ЗМІ почала з’являтися інформація про випадки затримання оперативного персоналу з метою проведення допитів, не кажучи вже про те, що працівники атомної електростанції та їх сім’ї перебували під постійним психологічним тиском. Проте вже за деякий час окупанти не обмежувалися лише допитами працівників Запорізької АЕС та намаганнями деморалізувати людей, а й почали вдаватися до проявів фізичного насилля. Так, 23 травня на телеграм-каналі НАЕК «Енергоатом» було опубліковано офіційну заяву, що російські військові увірвалися до помешкання співробітника енергоремонтного підрозділу Запорізької АЕС Сергія Швеця та розстріляли його з автоматичної зброї.

Продовжують фіксуватися випадки викрадання людей, зокрема 8 червня НАЕК «Енергоатом» у своєму телеграм-каналі повідомив, що окупанти затримали та вивезли в невідомому напрямку 11 працівників Запорізької АЕС.

У липні з повідомлень телеграм-каналу НАЕК «Енергоатом» стало відомо про викрадення начальника служби охорони навколишнього середовища ЗАЕС Ігоря Квашніна, заступника начальника цеху дезактивації з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами Сергія Пихтіна та майстра цеху дезактивації Олену Рябцеву. Крім того, окупанти силоміць відібрали перепустки та зайшли до радіаційної зони другого енергоблока ЗАЕС, тим самим порушивши встановлені норми перебування у цій зоні та контрольованість  розповсюдження радіаційного забруднення за її межі.

Внаслідок обстрілів Енергодару 14 серпня загинув один із працівників Запорізької АЕС, а 28 серпня – чотири працівники атомної електростанції отримали поранення різного ступеню тяжкості. Про що повідомив на своєму телеграм-каналі НАЕК «Енергоатом»

У вересні посилився тиск на персонал Запорізької АЕС, збільшилася кількість викрадень та проведення допитів з використанням тортур. Так, 30 вересня близько 16:00 російською патрульною поліцією було викрадено генерального директора Запорізької АЕС Ігоря Мурашова. Його із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. У полоні генеральний директор Запорізької АЕС Ігор Мурашов пробув чотири дні та був звільнений 4 жовтня, а вже 5 жовтня росіяни оголосили про створення «росатомом» акціонерного товариства «експлуатуюча організація Запорізької АЕС» із реєстрацією в москві, спрямованого на управління окупованою ЗАЕС.

У матеріалі ««Яма»: жахливі факти російської окупації української АЕС» видання The Wall Street Journal Ігор Мурашов та інші працівники Запорізької АЕС поділилися інформацією про затримання та катування, починаючи з технічного та обслуговуючого персоналу та закінчуючи вищим керівництвом української АЕС. Вони розповіли про створені підрозділом фсб росії підземні в’язниці поблизу атомної електростанції, де затриманих працівників били прикладами та кийками, стріляли їм у ноги та лікті, позбавляли їжі та прикріплювали електроди до вух і пальців.

Декого утримували та катували в підвалі, розташованому на колишній базі української національної гвардії, який росіяни називали «Яма». Саме там до коми забили підводного ремонтника Андрія Гончарука, який згодом помер. Один з технічних спеціалістів з обслуговування, який провів у в’язницях понад 70 днів, описав «Яму» як підземну кімнату з дерев’яними ящиками і дошками для спання, без вікон та єдиним входом під охороною, де смерділо фекаліями та хлорним антисептиком. Йому прострелили ногу і в рану потрапила інфекція. Спочатку охоронці погрожували зґвалтувати його дружину, а потім роздягнули і його самого. Синці на обличчі були потрібні для пропагандистського відео. Інший спеціаліст реакторного відділення другого енергоблоку розповів про побиття кабелем та тортури електричним струмом. 

Впродовж жовтня російськими терористами було викрадено для проведення допитів та застосування тортур заступника генерального директора Запорізької АЕС із персоналу Валерія Мартинюка, начальника служби інформаційних технологій Запорізької АЕС Олега Костюкова, помічника генерального директора станції Олега Ошеку.

Станом на 18 листопада (дата публікації матеріалу ««Яма»: жахливі факти російської окупації української АЕС» видання The Wall Street Journal), за інформацією НАЕК «Енергоатом», було викрадено понад 200 працівників Запорізької АЕС, десятки з яких вважаються зниклими безвісти.

Атомна електростанція – це не військова база

Захоплюючи Запорізьку АЕС, окупанти відразу мали на меті використовувати її як військову базу. Станом на 28 травня на майданчику ЗАЕС перебувало близько 500 російських силовиків, а також велика кількість військової техніки та вибухівки.

24 червня стало відомо, що окупанти побудували фортифікаційні споруди біля майданчика Запорізької АЕС з метою зміцнення своїх позицій. Також було помічено реактивні системи залпового вогню (РСЗО) біля селища Мічурина, що свідчить про підготовку до бойових дій поруч з атомною електростанцією.

У липні російські військові розмістили щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброєю та вибухівкою у машинній залі першого енергоблока ЗАЕС. Саме там знаходиться обладнання, яке забезпечує роботу турбогенератора, – маслобак, що містить легкозаймисте масло, яке охолоджує парову турбіну. Там також знаходиться вибухонебезпечний водень, який використовується для охолодження генератора. Розміщуючи військову техніку у машинній залі енергоблоку №1, окупанти унеможливили доступ пожежних машин, що підвищує ризики виникнення пожежі.

Створення ядерної та радіаційної загрози для України та всього світу проявляється і у випадках прольотів над майданчиком Запорізької АЕС та інших атомних електростанцій України крилатих ракет, що зафіксовано камерами відеоспостереження. Вперше дві ворожі крилаті ракети пролетіли на низькій висоті над майданчиком Запорізької АЕС 26 квітня о 06:41 та 06:46 у напрямку Запоріжжя, де згодом пролунали вибухи. 13 липня у забороненій для прольотів зоні в місті Енергодар о 10 годині ранку був зафіксований проліт гелікоптера вогневої підтримки Ка-52 вкс рф, який скинув невідомий предмет циліндричної форми на один з корпусів учбово-тренувального центру, розташованого перед промисловим майданчиком ЗАЕС.

Дата – 5 серпня – стала початком прицільних обстрілів Запорізької АЕС та міста Енергодар російськими окупантами. О 14:30 було зафіксовано три влучання біля промислового майданчика ЗАЕС, зокрема у високовольтну лінію зв’язку 330 кВ ВРП автотрансформатора ЗАЕС – Запорізька ТЕС, яку в результаті було пошкоджено. На одному з енергоблоків спрацював аварійний захист, увімкнулись дизель-генератори. Блок було розвантажено та відключено від енергомереж. Ввечері повторився обстріл майданчика ЗАЕС з установок РСЗВ, внаслідок чого було зафіксовано три влучання біля будівлі одного з енергоблоків, де знаходиться ядерний реактор. Крім того, російськими терористами було пошкоджено азотно-кисневу станцію та об‘єднаний допоміжний корпус, що підвищило ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин.

Наступного дня, 6 серпня, окупанти вкотре обстріляли майданчик ЗАЕС та влучили поруч сухого сховища відпрацьованого ядерного палива. Внаслідок ворожих ракетних обстрілів було пошкоджено три датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика ССВЯП ЗАЕС, близько 800 кв. м віконних поверхонь в різних будівлях станції. 

11 серпня було зафіксовано 5 влучань біля комендатури ЗАЕС, поруч із дільницею зварювання та сховищем джерел випромінювання. Крім того, обстріли припали і на пожежну частину, розташовану за територією ЗАЕС і призначену для її захисту від пожеж та їх гасіння у разі надзвичайних ситуацій на станції. 19-20 серпня вели обстріл у напрямку навчально-тренувального центру (НТЦ) ЗАЕС та пошкодили одну з перехідних галерей, якою персонал пересувається зі спецкорпусів до енергоблоків.

За даними НАЕК «Енергоатом», станом на кінець серпня на території станції нараховували понад 40 одиниць військової техніки, зокрема біля першого енергоблоку – 16 військових машин, біля другого – 7. Ще 12 одиниць техніки знаходилися під естакадою. До ремонтної зони Запорізької АЕС російські окупанти додатково завезли два БТР та шiсть спецвантажiвок.

За інформацією Інституту дослідження війни в США, на відео з дрона було зафіксовано російську військову техніку, що рухається навколо та всередині атомної електростанції, де знаходиться перший з шести ядерних реакторів. Викопавши траншеї навколо атомної електростанції, окупанти розмістили в них свої вогневі позиці, щоб обстрілювати найближчі підконтрольні Україні міста на правому березі Дніпра.

24 жовтня стало відомо, що окупанти проводили несанкціоновані будівельні роботи на території сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС, що є незаконним втручанням у проєкт ядерної установки та грубим порушенням як умов ліцензії на експлуатацію станції, так і міжнародних вимог у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Варто зазначити, що на ССВЯП зберігається 173 контейнери ВЯП, пошкодження яких може спричинити радіаційну аварію та радіаційне забруднення прилеглих територій.

За інформацією Державної інспекції ядерного регулювання України, такі дії є порушенням ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки «Запорізька АЕС» та порушенням пункту 1.9 Вимог до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 10 січня 2005 року № 4. Держатомрегулюванням було опубліковано розпорядження від 28 жовтня 2022 року, відповідно до якого забороняється виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт в обсязі реконструкції та модернізації. ДП «НАЕК «Енергоатом» доручено вжити заходів для збереження умов, необхідних для забезпечення безпеки праці, здоров’я персоналу, охорони навколишнього природного середовища.

1 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомило про розміщення російськими окупантами систем радіоелектронної боротьби на даху п’ятого енергоблока.

Щонайменше 12 влучань було зафіксовано внаслідок обстрілів російськими військовими промислового майданчика Запорізької АЕС 20 листопада. У результаті пошкоджено естакади зв‘язку зі спецкорпусами, баки запасу хімічно знесоленої води, систему продувки парогенераторів, допоміжні системи одного з двох загальностанційних дизелів та інше обладнання інфраструктури станції. Також зафіксовано три влучання в районі підстанції «Райдуга». Відомості про пошкодження та руйнування там ще з’ясовуються. За інформацією експертів МАГАТЕ, які перебувають на майданчику ЗАЕС на постійній основі, «деякі будівлі, системи та обладнання на майданчику ЗАЕС були пошкоджені, але поки що жодне з них не є критичним для ядерної безпеки».

Як бачимо, весь час на території Запорізької АЕС знаходиться важка військова техніка, озброєні окупанти, ядерні об’єкти неодноразово піддаються обстрілам, а росіяни продовжують перетворювати українську атомну електростанцію на військову базу. Експерт ДНТЦ ЯРБ Дмитро Гуменюк неодноразово наголошував, що хоч енергоблоки Запорізької АЕС проєктувалися ще у 70-х роках минулого століття, та є досить безпечними, оскільки Україна впровадила низку заходів з підвищення безпеки, зокрема за результатами виконаних стрес-тестів. Проте жодним проєктом не передбачалося, що атомна електростанція може бути окупована чи вимушена працювати в умовах війни та ведення повномасштабних бойових дій, на які не розраховані існуючі системи безпеки і відсутні будь-які захисні механізми від обстрілів важкими озброєннями.

Важливо зазначити, що, відповідно до чинного законодавства, експлуатуюча організація НАЕК «Енергоатом» здійснює спостереження за радіаційним станом на майданчиках АЕС, у санітарно-захисних зонах та 30-км зонах спостереження навколо АЕС у безперервному режимі за допомогою Автоматизованих систем радіаційного контролю (АСКРО). АСКРО виконують функцію раннього попередження при аварії з викидом радіоактивних речовин і мають конкретними вимірюваннями підтвердити результати математичного прогнозу. Прогнозні оцінки для Запорізької АЕС виконуються щоденно, враховуючи реальні погодні умови, для оцінки напрямів та відстаней поширення радіоактивних речовин у разі їх викиду. Ці прогнозні оцінки потрібні для своєчасного надання рекомендацій органам влади щодо заходів радіаційного захисту населення України, а також інформування сусідніх країн у разі ризику транскордонного переносу.

У зв’язку із подіями на ЗАЕС та зростанням ризиків аварійних ситуацій, з 04.04.2022 активізовано роботу Інформаційно-кризового центру (ІКЦ) Держатомрегулювання у постійному режимі. Персонал ІКЦ відслідковує впливи зовнішніх і внутрішніх подій на стан безпеки ядерних установок, надає прогноз траєкторій руху повітряних мас у районі промислового майданчику ЗАЕС у випадку виникнення надзвичайної події і забезпечує міжнародний обмін. Зі збільшенням активних обстрілів Запорізької АЕС Держатомрегулювання посилює взаємодію та обмін інформацією з центрами оцінки та прогнозування наслідків радіаційних аварій як в Україні, так і за її межами, публікує на своїх ресурсах приклади результатів моделювання різних наукових та експертних організацій після порівняння та верифікації їх прогнозних оцінок. У рамках міжнародного інформаційного обміну Держатомрегулювання наводить умовні приклади моделей атмосферного переносу та оцінки доз від Cs-137 та сумарно від усіх інших радіонуклідів, виконані Технологічним інститутом Карлсруе – розробником європейської системи підтримки прийняття рішень в режимі реального часу RODOS для майданчику Запорізької АЕС на поточну добу.

«Холодний зупин»: що це означає та чи працюватиме Запорізька АЕС у майбутньому

18 серпня виконуючий обов’язки Голови Держатомрегулювання – Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков підписав наказ щодо внесення змін до ліцензій на експлуатацію першого та другого енергоблоку Запорізької АЕС. Відповідно до наказу, експлуатація першого енергоблоку здійснюється експлуатуючою організацією у станах «перевантаження палива» – «холодний зупин», а другого – у стані «холодний зупин». Підставою для внесення змін стали заява НАЕК «Енергоатом» та передбачені регламентом документи, а також – Постанова Колегії Держатомрегулювання від 4 серпня 2022 року «Про поточний стан безпеки енергоблоків Запорізької АЕС в умовах окупації військовими російської федерації».

У статті «Небезпечні ігри навколо української АЕС» видання «The Economist» зазначається, що чотири реактори станції перебувають у стані «холодного» зупину, а два – «гарячого». Це означає, що вони все ще працюють, але за набагато нижчої температури, ніж зазвичай, і здатні виробляти пару для опалення багатьох будівель станції і навіть для частини прилеглого міста, але недостатньо високого тиску, аби привести в дію турбіни, які зазвичай виробляють електроенергію.

Отже, холодний зупин – це безпечний стан ядерного реактора, коли він заглушений при низькому тиску і низькій температурі охолоджуючої води. Це проміжний стан ядерного реактора між роботою і перевантаженням палива. Під час холодного зупину реактор не генерує електроенергію та може перебувати у такому стані досить довго за умови під’єднання до енергомережі. Якщо ж енергоблок працює на потужності, то у разі його знеструмлення процес плавлення палива може розпочатися вже за три години. Якщо ж реактор перебуває у стані холодного зупину, то персонал матиме на відновлення електроживлення 57 годин. Тому холодний зупин – це безпечніше, аніж робота реактора на повну потужність.

Від відключення ліній електропередач до знеструмлення та повного блекауту

Внаслідок бойових дій в районі розміщення Запорізької АЕС та пожеж на золовідвалах Запорізької ТЕС, 25 серпня двічі відбулося відключення повітряної лінії ПЛ-750 кВ «Дніпровська». Три інші лінії зв’язку були пошкоджені раніше від російських обстрілів. Це спричинило відключення п’ятого енергоблоку ЗАЕС з послідуючим спрацюванням аварійного захисту, шостий енергоблок було переведено на живлення власних потреб. У цей же день працездатність повітряної лінії ПЛ-750 кВ «Дніпровська» було відновлено та підключено до мережі шостий енергоблок, проте вже о 14:14, відбулося повторне відключення повітряної лінії ПЛ-750 кВ «Дніпровська», внаслідок чого шостий енергоблок знову відключився від мережі з послідуючим спрацюванням аварійного захисту. Таким чином, вперше дії російських окупантів спричинили цілковите знеструмлення Запорізької атомної електростанції. Власні потреби АЕС в електроживленні наразі забезпечувалися з енергосистеми України через лінію зв‘язку ЗАЕС – Запорізька ТЕС. Проводилися пускові операції з підключення одного з енергоблоків до мережі і наступного дня було під’єднано до мережі два з зупинених енергоблоків ЗАЕС.

Якщо в серпні російські окупанти цілилися по об’єктах Запорізької АЕС, то у вересні вони спрямували всю свою зброю на пошкодження ліній електропередач та знеструмлення атомної електростанції. Вже 1 вересня, коли було заплановано місію МАГАТЕ на Запорізьку атомну електростанцію, було знеструмлено станцію вдруге. Це сталося після мінометного обстрілу міста-супутника Енергодар та майданчика Запорізької АЕС та спричинило відключення п’ятого енергоблоку з послідуючим спрацюванням аварійного захисту. Крім того, було пошкоджено лінію резервного живлення власних потреб ЗАЕС-330 кВ. У перехідному режимі сталося знеструмлення непрацюючого другого енергоблока та запуск дизель-генераторів. Під’єднано до енергомережі енергоблок було наступного дня. Станом на 2 вересня на ЗАЕС працювали два енергоблоки, які виробляли електроенергію для потреб України.

У перші дні вересня російські військові інтенсивно обстрілювали територію навколо Запорізької АЕС, намагаючись її знеструмити. Зокрема було пошкоджено та відключено лінії електропередачі 750 кВ ЗАЕС – Дніпровська, 330 кВ ЗаТЕС – Каховська, ЛЕП 330 кВ ЗаТЕС – Мелітополь, ЛЕП 330 кВ ЗаТЕС – Феросплавна, а також АТ 750/330 кВ ЗАЕС. Тому в роботі залишився лише шостий енергоблок, який забезпечував власні потреби Запорізької АЕС на критично низькому рівні потужності (від 114 до 140 МВт). 11 вересня останній шостий енергоблок відключили від енергомережі з метою підготовки до його розхолодження та переведення у холодний стан.

21 вересня окупанти вкотре обстріляли Запорізьку АЕС та пошкодили обладнання зв’язку шостого енергоблоку з відкритим розподільчим пристроєм ЗАЕС, внаслідок чого відключилися блоковий трансформатор і трансформатори власних потреб енергоблоку. Через втрату живлення відбувся аварійний запуск двох дизель-генераторів систем безпеки для забезпечення роботи насосів охолодження палива. Проте оперативний персонал налагодив живлення власних потреб шостого енергоблоку від системи шин інших енергоблоків станції.

У жовтні продовжувалися обстріли ліній електропередач. 8 жовтня окупанти вкотре пошкодили лінію зв‘язку 750 кВ ЗАЕС – Дніпровська, внаслідок чого відбулося знеструмлення Запорізької АЕС та було підключено дизель-генератори. За інформацією НАЕК «Енергоатом», запасів дизельного пального могло б вистачити лише на десять діб, проте українські енергетики відремонтували високовольтну лінію вже наступного дня.

Нові знеструмлення ЗАЕС відбулися 12 та 17 жовтня, так само внаслідок ворожих ракетних обстрілів. 12 жовтня російськими військами пошкоджено підстанцію «Дніпровська» у Дніпропетровській області, через що в аварійному режимі відімкнулася лінія зв’язку 750 кВ ЗАЕС – Дніпровська. І хоч українські фахівці відновили її роботу, проте 17 жовтня підстанції критичної інфраструктури вкотре піддалися обстрілам, що знову спричинило знеструмлення ЗАЕС.

Якщо раніше пошкодження високовольтних ліній електропередач було пов’язано з ворожими ракетними обстрілами, то 25 жовтня відключення зовнішньої лінії електропередачі 750 кВ сталося внаслідок вибуху наземної міни за межами огорожі ЗАЕС.

2 листопада російськими військовими пошкоджено дві останні високовольтні лінії зв‘язку Запорізької АЕС з українською енергосистемою. О 23:04 станція перейшла в режим цілковитого знеструмлення. Було підключено всі 20 дизель-генераторів, проте лише 9 залишилися в роботі. П’ятий та шостий енергоблоки було переведено в холодний стан. За інформацією НАЕК «Енергоатом, пального для роботи дизель-генераторів може вистачити лише на 15 діб. У режимі цілковитого знеструмлення Запорізька атомна електростанція була протягом двох днів. 4 листопада близько 22:00 українські енергетики відновили електропостачання 750 кВ на всіх шести енергоблоках ЗАЕС, а вісім працюючих аварійних дизель-генераторів було відключено та переведено в режим очікування.

23 листопада відбулися російські ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі України. Вперше за 40-річну історію української атомної енергетики всі енергоблоки АЕС були відключені. Спочатку, внаслідок зниження частоти в енергосистемі України на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист та всі енергоблоки були автоматично відключені, а Запорізька АЕС перейшла в режим повного блекауту із запуском всіх дизель-генераторів. Живлення власних потреб від енергосистеми України Запорізька АЕС отримала вже наступного дня, а всі дизель-генератори були відключені та переведені в режим чергування.

МАГАТЕ та місія агентства на ЗАЕС

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України український регулятор продовжує виконання основних функцій і щоденно інформує МАГАТЕ про стан безпеки ядерних установок.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявляє про стурбованість ситуацією на українських ядерних об’єктах і наголошує на необхідності уникати будь-яких заходів або дій, що можуть поставити під загрозу безпечну експлуатацію ядерних установок. Через ситуацію на Запорізькій АЕС МАГАТЕ переводить Центр інцидентів і надзвичайних ситуацій у режим аварійного реагування.

На засіданні Ради керуючих МАГАТЕ, що відбулося 2 березня, Генеральним Директором Агентства було окреслено сім невід’ємних компонентів ядерної і фізичної безпеки, які необхідно підтримувати під час російського вторгнення в Україну та окупації Чорнобильської і Запорізької АЕС.

З 29 по 31 березня відбулася перша місія МАГАТЕ на чолі з Генеральним Директором Рафаелем Маріано Гроссі, під час якої відвідали Південноукраїнську АЕС, а з 25 по 28 квітня – друга місія МАГАТЕ на Чорнобильську АЕС. За результатами місій було сформовано та опубліковано звіт, що містить інформацію про безпеку та фізичний захист ядерних установок в Україні, а також про діяльність, пов’язану з використанням джерел іонізуючого випромінювання. У звіті зазначено інформацію про ситуацію на Запорізькій АЕС, зокрема про недотримання невід’ємних компонентів ядерної і фізичної безпеки щодо підтримки фізичної цілісності об’єктів, надійного функціонування каналів зв’язку з регулюючим органом та іншими сторонами, напружені та складні умови праці для оперативного персоналу, а також забезпечення усіх ядерних об’єктів надійним зовнішнім електропостачанням від електромережі.

Генеральний Директор МАГАТЕ почав планувати та докладати максимально зусиль, щоб очолити ще одну експертну місію в Україну, а саме на Запорізьку атомну електростанцію. Для цього він зустрівся з високопосадовцями України та рф. Третя місія МАГАТЕ під його головуванням відбулася вже 1 вересня. До складу увійшли представники з Польщі, Литви, Сербії, Китаю, Франції та інших країн, представників Британії, США та росії у ній не було. Російські окупанти всіма силами намагалися не допустити експертів на територію Запорізької атомної електростанції, тому заздалегідь погоджений маршрут місії МАГАТЕ піддався артилерійським обстрілам, та не зважаючи на їх інтенсивність, експерти прибули на Запорізьку АЕС. Під час перебування на станції місія підтвердила наявність російських військовослужбовців, транспортних засобів і техніки у різних місцях Запорізької атомної електростанції, зокрема на першому поверсі турбінних залів першого та другого енергоблоків, а також під естакадою, що з’єднує реакторні блоки. Більшість членів місії на чолі з Генеральним Директором МАГАТЕ залишили атомну електростанцію в той же день, проте інспектори МАГАТЕ продовжили роботу на АЕС. За підсумками візиту на Запорізьку АЕС опубліковано другий звіт, у якому описано ситуацію в Україні з 28 квітня до 5 вересня. За результатами місії МАГАТЕ рекомендувало негайно припинити обстріли атомної електростанції та поблизу неї для безпеки обслуговуючого персоналу та забезпечення фізичної цілісності та надійної експлуатації ЗАЕС.

Після другої місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС Рада керуючих, яка складається з представників 35-ти держав – членів ООН, ухвалила резолюцію з вимогою до росії припинити всі дії проти Запорізької атомної електростанції та будь-якого іншого ядерного об’єкта в Україні та на них. Документ був запропонований Канадою та Польщею від імені України, яка наразі не входить до правління вищого директивного органу МАГАТЕ. Схвально проголосували 26 держав, дві – Китай та росія – висловилися «проти», а ще сім (Єгипет, Південна Африка, Сенегал, Бурунді, В’єтнам, Індія та Пакистан) утрималися.

Заяви щодо деокупації Запорізької АЕС, виведення російських військових та представників «росатому», створення безпечної, демілітаризованої зони навколо атомної електростанції прозвучали не лише зі сторони МАГАТЕ, але й інших міжнародних організацій. Так, 13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій рф визнається терористичним режимом. Продовжуючи незаконну окупацію та мілітаризацію Запорізької АЕС, керівництво рф посилило загрози ядерної війни, які є безрозсудними, порушують міжнародне право та несумісні з обов’язками ядерної держави, яка має постійне місце в Раді Безпеки ООН. G7 також закликали росію повернути повний контроль над Запорізькою атомною електростанцією її законному суверенному власнику – Україні, вивести з об’єкта весь російський персонал і припинити будь-які спроби безрозсудно та небезпечно поставити ЗАЕС під російське керування, що може ще більше посилити загрозу її безпеці.

Четвертий місяць триває діяльність постійної місії МАГАТЕ на Запорізькій АЕС на засадах ротації. Постійна присутність МАГАТЕ сприяє моніторингу реальної ситуації на ЗАЕС і фіксації змін, проведенню регулярних польових спостережень на головних об’єктах станції, збереженню каналу зв’язку з майданчиком ЗАЕС через Агентство та регулярним обговоренням технічних питань з представниками регулятора та оператора, партнерами Запорізької АЕС, визначенню першочергових потреб для запобігання аварії та наданню відповідних технічних консультацій. Важливо зазначити, що експерти МАГАТЕ не замінюють українських фахівців, а також оператора та регулятора України у питаннях безпечної та надійної експлуатації ЗАЕС, водночас, в умовах війни вони забезпечують комунікацію  в цілях безпеки і діють відповідно до погодженого МЗС України технічного завдання.

10 листопада було опубліковано третій звіт Генерального директора для Ради Керуючих МАГАТЕ, у якому описано ситуацію на Запорізькій АЕС з 6 вересня до 9 листопада. Протягом звітного періоду МАГАТЕ було поінформовано про часті обстріли Запорізької АЕС та поблизу атомної електростанції, а також про детонування мін поблизу майданчика ЗАЕС. Внаслідок обстрілів українська АЕС чотири рази втрачала зовнішнє електропостачання, в результаті чого було запущено дизель-генератори для забезпечення електроживлення. Хоча вибухи наземних мін безпосередньо не впливали на ядерну безпеку та фізичний захист атомної електростанції, проте їх наявність вже створює небезпеку для персоналу та затримки у проведенні робіт з технічного обслуговування для ремонту пошкоджених ліній електропередач. У зв’язку з цим, Генеральний Директор вкотре висловив своє глибоке занепокоєння тим, що ситуація стає все більш небезпечною, загрозливою та складною, з потенційним впливом на ядерну безпеку та фізичний захист, що підтверджує необхідність термінового встановлення захисної зони ядерної безпеки навколо ЗАЕС. Генеральний директор неодноразово висловлював занепокоєння тим, що персонал ЗАЕС піддається неприйнятному тиску, змушений приймати надзвичайно складні рішення для себе та своїх сімей і працювати у дедалі складніших умовах з потенційно серйозними наслідками для ядерної безпеки. У зв’язку з цим, Генеральний Директор закликав припинити колосальний тиск на український оперативний персонал.

17 листопада Рада керуючих МАГАТЕ за поданням Канади та Фінляндії ухвалила третю резолюцію з моменту початку війни в Україні, закликаючи росію припинити всі дії на українських ядерних об’єктах. У документі зазначається: «(Рада) висловлює серйозну стурбованість тим, що російська федерація не прислухалася до закликів Ради негайно припинити всі дії проти та на ядерних об’єктах в Україні, і просить, щоб російська федерація негайно це зробила». Також «(Правління) висловлює глибоку стурбованість у зв’язку з неприйнятним тиском і затриманнями українського оперативного персоналу на Запорізькій АЕС, а також неодноразовими порушеннями зовнішнього електропостачання внаслідок обстрілів прилеглої території». За резолюцію проголосували 24 країни Ради керуючих МАГАТЕ. Дві держави – Китай і росія – проголосували проти, сім – Кенія, Намібія, Індія, Пакистан, Саудівська Аравія, Південна Африка і В’єтнам – утрималися, ще дві – були відсутні під час голосування.

Наразі весь світ продовжує спостерігати за ситуацією на Запорізькій АЕС. Захоплення атомної електростанції, перетворення її на військову базу, відбулося вперше в історії атомної галузі. Шантажуючи світ створенням нової ядерної катастрофи, внаслідок якої радіаційне забруднення пошириться не лише територією України, але й інших країн, рф прагне посилити свої оборонні і переговорні позиції, не маючи спроможності досягнути військових цілей, що постійно змінюються. Саме тому, щоб не допустити ядерної аварії, зупинити ядерний тероризм росіян та катування персоналу Запорізької АЕС, необхідно звільнити територію станції та міста Енергодар від російських військових угрупувань та повернути Запорізьку атомну електростанцію під контроль України.

Редакція вебсайту Uatom.org