Оптимізація дозового навантаження променевої діагностики COVID-19: світовий досвід

Найбільш надійним методом діагностики коронавірусної інфекції (COVID-19) в людини є ПЛР-тестування (полімеразна ланцюгова реакція). Проте в ряді випадків у світі для діагностики використовують комп’ютерну томографію (КТ) грудної клітки: або через недоступність ПЛР-тестів, або у випадку хибнонегативних результатів, або для спостереження за перебігом хвороби чи з інших причин.

Для обговорення практики застосування КТ й оптимізації дозового навантаження на пацієнтів МАГАТЕ організувало вебінар 2 квітня 2020 року. Представляємо головні висновки дискусії, у якій узяло участь 977 учасників із 84 країн.

Більшість авторитетних міжнародних та національних організацій охорони здоров’я застерігають від надмірного використання КТ у діагностиці коронавірусної хвороби. Під час вибору методу діагностики потрібно, передусім, керуватися принципом виправданості дозового навантаження.

Відповідно, КТ не показана при підозрах на COVID-19 з легкими клінічними симптомами, оскільки на знімках часто важко відрізнити ознаки COVID-19 від ознак інших хвороб, викликаних вірусами H1N1, SARS, MERS та грипу. У такому разі, пацієнт отримає тільки зайву дозу опромінення, яка для КТ є значною. Так само на ранніх і середніх стадіях коронавірусної хвороби неефективним методом діагностики є рентгенограма грудної клітки – вона дає завеликий відсоток хибнонегативних результатів.

Натомість, за наявності симптому ускладненого дихання у пацієнтів або підозри на середній чи важкий ступінь хвороби КТ-дослідження виправдані за умови, що доступу до ПЛР-тестів немає або рівень поширення інфекції настільки високий, що тестів на всіх пацієнтів не вистачає.

Для діагностики більшості пацієнтів з підозрою на COVID-19 достатньо однофазної неконтрастної комп’ютерної томографії грудної клітки з низькою дозою опромінення (об’ємний зважений комп’ютерно-томографічний дозовий індекс (CTDI_vol) < 5 мГр). За клінічного погіршення стану кардіо-респіраторної системи або за підозри на легеневу емболію  (закупорку кровоносних судин) у пацієнтів із коронавірусною пневмонією корисною може бути постконтрастна КТ грудної клітки. Постконстрастне дослідження слід виконувати без неконстрастної або нативної фази і з одною артеріальною фазою контрастування.

Джерело: radiosvoboda.org

За можливості, під час КТ-дослідження пацієнт повинен затримати дихання, про що його слід чітко проінструктувати перед процедурою. Область сканування слід вибирати від верхньої точки грудної клітки до нижньої, не захоплюючи надниркові залози. 

Вибираючи параметри сканування для протоколу КТ грудної клітки у пацієнтів із пневмонією COVID-19, слід пам’ятати, що значна частина пацієнтів задихається або кашляє. Тому для цих пацієнтів слід віддавати перевагу протоколам з більш швидким скануванням із коротшим часом обертання (0,5 с або менше) та більш високих значень нахилу (більше 1: 1).

Для пацієнтів з малою або середньою масою тіла (до 80 кг) більшість КТ-сканерів дозволяють вибирати CTDI_vol < 3 мГр, як у випадках додаткових низькодозових КТ-досліджень при вузлах у легенях або діагностиці раку легень.

Учасники вебінару нагадали також, що окрім обґрунтування потреби КТ-діагностики COVID-19, не менш важливим є дотримання радіологами суворих запобіжних заходів проти передачі інфекції від пацієнтів до персоналу або інших пацієнтів. Такими заходами є: ретельне очищення й дезінфекція устаткування після кожної процедури та носіння засобів індивідуального захисту: масок, лицьових щитків, рукавичок та/або захисних костюмів.

Висновки вебінару МАГАТЕ «COVID-19 і КТ грудної клітки: оптимізація доз і протоколів лікування» (9 квітня 2020 року) подаються за публікацією: Chest CT practice and protocols for COVID-19 from radiation dose management perspective в журналі European Radiology (липень 2020 року).