Візитна картка зони відчуження. У Києві презентували перший путівник Чорнобильською зоною

Цього не почуєш від екскурсовода. Під однією палітуркою вперше зібрали достовірну інформацію про Чорнобильську зону відчуження: її географію, екологію, культурну спадщину, історію аварії на ЧАЕС та головні об’єкти туристичного зацікавлення. Усе це ввійшло в путівник Чорнобильською зоною відчуження, який презентували 20 лютого в київському Національному музеї «Чорнобиль».

Книжка «Чорнобильська зона відчуження: путівник туристичними та маловідомими стежками» вийшла кишенькового формату, але доволі груба. Адже її зміст охоплює велику частину із 2600 км² території зони, яку реально відвідати туристам.

Путівник містить розділи про заснування міста Прип’яті, місто Чорнобиль, перебіг катастрофи на атомній електростанції 26 квітня 1986-го, радіаційне забруднення території, об’єкт Чорнобиль-2 і проект «Дуга», об’єкти лівого берегу річки Прип’яті, а крім того — історії самопоселенців, етнокультурний вимір катастрофи тощо. Половина книжки присвячена багатій географії, флорі та фауні зони відчуження.

«Це вийшла візитна картка зони відчуження, де ми побачимо не тільки історію цієї території і подій, які там відбувалися, а й сучасність — що відбувається в зоні зараз, флору, фауну, технічні об’єкти», — розповів під час презентації видавець Іван Степурін, директор видавництва «Саміт-книга».

Ідея написати такий путівник виникла ще три року тому, коли четверо експертів: Олександр Сирота, Денис Вишневський, Олександр Рибак і Міхаела Бушовська поділили між собою теми й почали працювати над текстами розділів. Своїм завданням вони вбачали прибрати інформаційний хаос навколо Чорнобильської катастрофи й дати зважену картину зони відчуження. Адже в авторів є для цього більше можливостей, оскільки їхня діяльність безпосередньо пов’язана із зоною.

Еколог і зоолог Денис Вишневський працює начальником наукового відділу Чорнобильського радіаційного біосферного екологічного заповідника.  У путівнику він відповідав за розділи про фауну і флору Чорнобильської зони.

«Речі, які відбуваються в зоні, не вкладаються в рамки звичайного мислення. З одного боку, це катастрофа. З іншого, — її наслідки парадоксальні. Як поєднати аварію і найбільший об’єкт біологічного різноманіття в Європі? Як сумістити аварію, руйнування й те, що зона відчуження перетворюється в технопарк, де випробовують новітні технології поводження з радіоактивними відходами й робототехніки для всього світу? Спроби адаптувати ці парадокси для масового читача й породили цю книгу», — розповідає Денис.

Про історію й сучасний стан Прип’яті писав Олександр Сирота, колишній мешканець Прип’яті, а нині керівник інфоцентру «Чорнобиль. Територія змін» та президент Міжнародної ГО «Центр Прип’ять. Ком». За його словами, путівник автори намагалися зробити таким, щоб він рівномірно показував зону відчуження з різних боків:

«Хтось може їхати винятково в Прип’ять, бо хоче побачити місто, яке він сприймає як заповідник «постсовка» чи модель цивілізації, або в «STALKER’і» він бігав по цих вулицях. А хтось — подивитися старі села. Йому урбан-туризм не цікавий абсолютно, не потрібна атомна станція. Він хоче потрапити в покинуту церкву в селі Красно й поїздити по закинутих селах лівого берега».

Розділ про історію загоризонтної радіолокаційної станції Чорнобиль-2, складової комплексу «Дуга», написав Олександр Рибак. Він уже понад 10 років досліджує технічне забезпечення цієї велетенської «стіни» з антен, яку Радянський Союз збудував на північний захід від Чорнобиля для можливості раннього виявлення запусків балістичних ракет США.

«Ми покривали основні туристичні маршрути, плюс ті об’єкти, які мають у першу чергу якесь значення для загального розуміння, що таке зона, — говорить Рибак. — На додачу, в путівнику є загальні історичні відомості про аварію і технічні подробиці про станцію. Щоб читачі могли отримати комплексне уявлення».

Утім, зауважує співавтор Олександр Сирота, люди, які цікавляться Чорнобилем, уже підготовлені якимись уривками інформації. А презентований путівник «Чорнобильська зона відчуження» — це спроба цю інформацію систематизувати.

Відповідно, автори описували переважно місця, відкриті для відвідування туристів. Хоча для створення цілісної картини текст зачіпає й нетуристичні локації, у які через десятиліття буяння природи вже інакше, як бульдозером, не дістанешся.    

224-сторінкове видання вийшло у кінці минулого року на замовлення тоді ще Міністерства інформаційної політики за підтримки Державного агентства України з управління зоною відчуження.  Відповідно, цей наклад у 3000 примірників не потрапить у продаж, а розповсюджуватиметься безкоштовно серед організацій та установ, які пов’язані з чорнобильською тематикою.

Але видавництво анонсувало появу невдовзі електронної версії путівника, а також його англійського варіанту.

Більше фото дивіться в галереї.

Редакція веб-сайту Uatom.org.