Перед впровадженням малих модульних реакторів треба переконатися у їх безпеці — Григорій Плачков

Серед переваг малих модульних реакторів — високоманеврений режим роботи, можливість працювати на опалення міст, а також підвищені безпекові характеристики. Перша ліцензія на використання цієї технології може бути отримана, ймовірно, у 2020 році. А український ядерний регулятор наразі напрацьовує досвід для ліцензування малих модульних реакторів в Україні. 

– У чому головна перевага малих модульних реакторів і чому саме ця технологія вважається перспективною?

Це маневрові блоки: вони досить швидко навантажуються і розвантажуються. Тому американці, наприклад, будують малі модульні реактори для маневрування відновлюваних джерел. Сонце і вітер сьогодні є, завтра їх немає.

Ми як регуляторний орган не обираємо технологію. Ми повинні розуміти, що  можемо зробити в нашому законодавстві і підзаконних актах, щоб ліцензувати її. Сьогодні,  відповідно до законодавства, ліцензувати цю технологію не є можливим, але ми відстежуємо ці тенденції у світі.

Як тільки хтось із наших колег-регуляторів видасть ліцензію на таку технологію, ми за двосторонніми угодами про обмін технічною інформацією обов’язково зробимо запит. На основі чого регулятор видав таке рішення? Яким внутрішнім законодавством вони користувалися? На які норми МАГАТЕ орієнтувалися?

Коли регулятор видає рішення, він повністю впевнений, що помилок і повторення попередніх прецедентів не буде. Чекаємо, поки побудують першу станцію, запустять її, відпрацюють всі режими.

– Хто найшвидше може підійти до отримання ліцензії?

США. За моєю інформацією, першу ліцензію отримають на початку 2020 року.

У них є кілька технологій, які на даний момент проходять процес ліцензування. Ми дуже уважно стежимо за цим процесом, тенденціями і новинками. Подивимося, як у них піде.

– Holtec?

Думаю, що ні, це будуть не вони… Але якщо у наших американських колег все вийде, ми проаналізуємо, що потрібно змінити в законодавстві, і отримаємо перспективну технологію.

– З ким Держатомрегулювання взаємодіє щодо ліцензування?

У нас підписаний договір з Національною комісією з регулювання США, яка на сьогодні веде процес ліцензування ММР. Розглядаються кілька проектів: деякі на стадії виходу, деякі — на стадії розгляду. Також канадський регулятор веде роботу з ліцензування.

– А на національному рівні?

Існує міжнародний консорціум за Угодою про партнерство між ДП «НАЕК “Енергоатом”», ДНТЦ ЯРБ та американською компанією Holtec International. Орган технічної підтримки Держатомрегулювання, увійшов до складу консорціуму з метою зрозуміти, як можемо ліцензувати нову технологію. Дотепер Держатомрегулювання не мала досвіду ліцензування ядерних установок західного зразка і завдяки участі ДНТЦ ЯРБ у консорціумі регулятор матиме можливість завчасно підготуватися до викликів під час ліцензування нових технологій.

– Чи є розуміння, наскільки Україна може впоратися з впровадженням ММР?

Ми як країна, яка пережила Чорнобиль, не можемо використовувати технології, які ще ніде не випробували, стати полігоном. Перш, ніж прийняти якесь рішення, потрібно переконатися, що це безпечно.

Проте, у нас вистачає всього: інженерного розуму, професіоналів, які будуть цим займатися. Маємо один з кращих в Європі науковий центр ядерної та радіаційної безпеки, одні з найбільших у Європі поклади урану. Не можемо тільки збагачувати уран, тому що підписали договір про нерозповсюдження ядерних технологій.

– Однак розмови вже йдуть, в «Енергоатомі» досить впевнено пропонують дану технологію…

Я вважаю, що це перспективно для нашої країни. Нам треба буде заміщувати потужності, які виводяться з експлуатації, — ми не зможемо вічно їх продовжувати.

Але малі модульні реактори — це нова технологія, поки не ліцензована у жодній країні. Тільки на моїй пам’яті, виходячи з інформації МАГАТЕ, існує 15 проектів. Вони різні: за компонуванням, за потужністю, різні за технічними характеристиками. Наприклад, один з проектів передбачає не тільки вироблення електроенергії, але й опалення міст.

У спадок від радянського часу нам дісталася технологія ВВЕР — 15 блоків. І це єдина технологія, яку ми можемо на сьогодні ліцензувати. У нашій Енергетичній стратегії-2035 року є пункт — «вибір нової реакторної технології». Зрозуміло, що з країною-агресором ми будувати нічого не можемо.

– У росіян є такі нові технології?

Вони засекречені.

 

– А якщо стратегію перепишуть, як обіцяє Міненергодовкілля?

Я не думаю, що її перепишуть кардинально. Україна не зможе прожити без атомної енергетики ще дуже довго.

– Які питання в частині ММР залишаються поки невирішеними для нашого регулятора?

ММР — це такий же водний реактор під тиском. Він просто менший за розміром. Активна зона вся під водою. А вода — це і найкращий сповільнювач, і теплоносій. Цей момент викликає занепокоєння: як діставати і замінювати паливо? Вистачає й інших моментів, на які треба звертати увагу. Наприклад, охолодження — де брати воду?

Далі — персонал, який повинен обслуговувати. Яким буде компонування: ставити один маленький блок або набирати їх по 12 штук? Непокоїть момент з періодичністю завантаження палива. Є проекти, відповідно до яких, паливо не треба замінювати два роки. Це безпечно чи ні? Так само, мені не зрозумілі аварійний режим, запроектні аварії. Питань у використанні малих модульних реакторів поки що набагато більше, ніж відповідей.

Але я бачив унікальний проект станції. Поки не можу розголошувати, але те, що я бачив, виглядало мало не фантастично. Занадто все було добре: і параметри, і показники, і безпека, і оперативний персонал, і поводження з РАВ та ВЯП.

В цілому, для мене, як для інженера, ця технологія виглядає більш безпечно, оскільки застосовується більше пасивних технологій безпеки. Крім того, досить прийнятна ціна за нове будівництво одного кіловата встановленої потужності.

– Як буде вирішуватися питання з розміщенням нових станцій в Україні?

Коли виникне питання, де розміщувати, знадобиться окремий закон України. Будь-яке розміщення ядерної установки вимагає окремого закону. Процес цей дуже довгий, нелінійний та непростий. Рішення буде прийматися виходячи з наявної інфраструктури. На мою думку, їх встановлення доцільне там, де існуючі блоки будуть виводитися з експлуатації, або в місцях, де необхідні маневрені потужності.

– Структура генерації в Україні зміниться чи збережеться такою як вона є зараз — з акцентом на атомну енергетику?

Нашій країні потрібно зрозуміти, чого хочемо: розвивати атомну енергетику або відновлювану. І у всьому повинен бути мудрий баланс. Весь світ рухається до декарбонізації. Наприклад, МАГАТЕ каже, що атомна енергетика допоможе скоротити викиди, оскільки атомна енергетика низьковуглецева. Атомну енергетику потрібно не кошмарити, а дати їй розвиватися по-людськи.