Чорнобильська зона відчуження та відселена частина зони безумовного (обов’язкового) відселення – територія України, яка забруднена радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і з якої було евакуйоване та у перші роки після аварії відселене населення. На території Зони відчуження знаходиться значна кількість радіоактивних відходів (РАВ) та об’єктів поводження з РАВ, Чорнобильська АЕС у стані зняття з експлуатації разом з об’єктом «Укриття» у процесі його перетворення в безпечну систему. У зв’язку з значною кількістю відходів, які накопичені у результаті аварії на ЧАЕС у 1986 році, а також виникають та будуть виникати у процесі зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, в Зоні відчуження створюється комплексна інфраструктура поводження з ВЯП та РАВ, яка передбачає безпечне поводження з ВЯП та РАВ від їх вилучення до довгострокового зберігання та захоронення. Для забезпечення вищезазначених завдань, включаючи створення інфраструктури поводження з РАВ, працюють дві загальнодержавні програми: Загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та Загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з РАВ.

Актуальним завданням для атомної енергетики України є здійснення робіт зі зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС.

Енергоблоки № 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС перебувають на етапі припинення експлуатації. Діяльність на цих енергоблоках регламентується умовами ліцензії Держатомрегулювання Серії ЕО № 000040 від 22 березня 2002 року на право здійснення діяльності зі зняття з експлуатації ядерних установок Чорнобильської АЕС.

З 01 січня 2010 року набув чинності Закон України «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему».

Відповідно до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, заходи на об’єкті «Укриття» спрямовані на його перетворення на екологічно безпечну систему. Завдання щодо перетворення цього об’єкта розв’язуються шляхом послідовного розроблення та виконання окремих планів, проектів та програм. Найбільш всеохоплюючим серед них є проект міжнародної технічної допомоги – План здійснення заходів на об’єкті «Укриття».

Також в рамках цієї Загальнодержавної програми мають бути забезпечені роботи, пов’язані з розробкою проекту остаточного закриття та консервації енергоблоків № 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС, проекту виведення з експлуатації водойми-охолоджувача, а також проектної документації щодо нових установок з поводження з РАВ, які є необхідними в контексті зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

Наразі Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська атомна електростанція» (ДСП ЧАЕС) планує перехід до наступного етапу зняття з експлуатації – остаточне закриття та консервація. У 2014 році Держатомрегулювання здійснила державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки проектної документації «Остаточне закриття та консервація блоків № 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС», як складової частини експертизи проекту. Погоджено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження проекту будівництва «Остаточне закриття та консервація блоків № 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС». Держатомрегулювання розглядає заяву ДСП ЧАЕС та комплект документів на отримання окремого письмового дозволу на здійснення діяльності на етапі остаточного закриття та консервації блоків №№ 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС.

Створення об’єктів інфраструктури для поводження з РАВ Чорнобильської АЕС

Реалізація державної стратегії у сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ) здійснюється згідно з Стратегією поводження з РАВ в Україні, Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з РАВ, Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Стратегія передбачає створення та ефективне функціонування в Україні цілісної системи поводження з РАВ, що дасть змогу досягти безпечного поводження (включаючи захоронення) з РАВ всіх типів і категорій, які були накопичені в попередні періоди, виникають під час поточного використання ядерної енергії і утворюватимуться у подальшому. Стратегія включає організаційні та технічні заходи, спрямовані на вирішення питань, пов’язаних з так званими відходами «чорнобильського походження», локалізованими в зоні відчуження та на майданчику ДСП «Чорнобильська АЕС». У зоні відчуження на майданчику ДСП «Чорнобильська АЕС» та на майданчику комплексу «Вектор» споруджується низка нових об’єктів інфраструктури для безпечного поводження з РАВ: вилучення РАВ з існуючих тимчасових сховищ для зберігання, сортування, переробки та кондиціонування РАВ, нових сховищ для зберігання РАВ, сховищ приповерхневого типу для захоронення кондиціонованих РАВ.

В рамках зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС здійснюється спорудження об’єктів для поводження з РАВ Чорнобильської АЕС – заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та об’єктів промислового комплексу із поводження з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). Ці об’єкти мають забезпечити вивільнення існуючих на Чорнобильській АЕС сховищ від накопичених РАВ, переробку РАВ до стану прийнятного для захоронення, а також здійснити безпечне захоронення упаковок РАВ у приповерхневому сховищі та тимчасове зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ, які підлягають захороненню у геологічному сховищі.

Згідно з «Інтегрованою програмою поводження з радіоактивними відходами на етапі припинення експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему» заплановано ряд додаткових об’єктів, призначених для поводження з РАВ, у тому числі: завод з виготовлення контейнерів та упаковок РАВ, будівництво якого вже завершується; дільниця складування, фрагментації та дезактивації демонтованого обладнання та інших РАВ; установка для попередньої обробки рідких РАВ для вилучення трансуранових та органічних речовин, з метою забезпечення можливості переробки рідких РАВ об’єкта «Укриття» на ЗПРРВ; комплекс з переробки радіоактивно-забрудненого металу тощо.

Завод з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ)

Фінансування реалізації проекту відбувається за рахунок коштів країн-донорів, акумульованих на Рахунку ядерної безпеки ЄБРР.

Роботи щодо завершення проекту ЗПРРВ було відновлено у 2007 році згідно зі «Стратегію завершення заводу з переробки рідких радіоактивних відходів», схваленою Асамблеєю донорів Рахунку ядерної безпеки ЄБРР. Завершення проекту здійснюється Чорнобильською АЕС із залученням вітчизняних підприємств.

Будівля та основне обладнання ЗПРРВ були споруджені ще до 2006 року. Однак, наступний аналіз проекту, який був проведений у 2009 році із залученням ВАТ “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” виявив ряд недоліків проекту для виправлення яких необхідно внесення відповідних змін та модифікацій до проекту. У розробленому Чорнобильською АЕС та погодженому Держатомрегулювання технічному рішенні щодо змін до проекту ЗПРРВ визначено необхідність внесення 22 модифікацій. Зокрема, модифікації, які пов’язані з питаннями радіаційної безпеки, стосуються систем радіаційного контролю, екранування, дезактивації, вентиляції, автоматизованого управління тощо. Було визнано неефективним обладнання вилучення рідких РАВ з існуючих сховищ та подачі їх до ЗПРРВ, та узгоджено застосування існуючої на Чорнобильській АЕС системи транспортування рідких РАВ із використанням стисненого повітря.

Протягом усього періоду, починаючи з 2006 року, поки об’єкт знаходиться у стані незавершеного будівництва, з метою підтримання обладнання та будівлі ЗПРРВ у робочому стані, силами Чорнобильської АЕС здійснюється експлуатаційне обслуговування систем та обладнання.

28 березня 2014 Держатомрегулюванням було видано окремий дозвіл № 000040/5 ОД на введення в експлуатацію ЗПРРВ. По завершенні основних робіт із введення в експлуатацію, 11 грудня 2014 видано окремий дозвіл ОД № 000040/7 на експлуатацію ЗПРРВ. Проведено експертизи ядерної та радіаційної безпеки «Заключного звіту з аналізу безпеки ЗПРРВ», «Технічної специфікації на упаковку радіоактивних відходів заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (200-літрова бочка), ред. 2» та ряду інших експлуатаційних документів .

Промисловий комплекс для поводження з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ) об’єднує в своєму складі:

  • Установку вилучення твердих РАВ, що призначена для вилучення твердих РАВ з існуючого сховища твердих РАВ ЧАЕС;
  • Завод з переробки твердих РАВ, який призначений для сортування та переробки (фрагментації, спалювання, пресування, цементування) твердих РАВ ЧАЕС;
  • Перероблені РАВ будуть розміщуватися та цементуватися у залізобетонних контейнерах 3 м3 для відправлення на захоронення. Виявлені у процесі сортування високоактивні та довгоіснуючі РАВ будуть розміщуватись у спеціальні металеві бочки та направлятися на проміжне зберігання. Проектна потужність заводу –  сортування та переробка 3500 м3 твердих РАВ на рік.

Також до складу Промислового комплексу для поводження з твердими радіоактивними відходами входить – Тимчасове сховище низько- та середньоактивних  довгоіснуючих та високоактивних РАВ, призначене для проміжного (протягом 30 років) зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ. На теперішній час, сховище готове до експлуатації, але приймання РАВ та розміщення їх на зберігання у відсіках буде здійснюватись після завершення введення в експлуатацію ЗПТРВ.

Фінансування проекту здійснюється з боку Європейської Комісії в рамках програми TACIS та внеску з державного бюджету України.

Будівництво усіх об’єктів ПКПТРВ завершене, здійснюються роботи щодо введення їх в експлуатацію.

Модернізація виробничих потужностей з подрібнення довгомірних відходів

В рамках проекту TACIS «Модернізація виробничих потужностей з подрібнення довгомірних відходів на Чорнобильській АЕС» на ДСП ЧАЕС розпочато створення установки, основне призначення якої подрібнення довгомірних відходів, що вилучатимуться з реакторних відділень в ході зняття з експлуатації блоків 1-3 ЧАЕС, відповідно до погодженого робочого проекту. Установку планується змонтувати на блоці № 2, а потім перемістити на блоки № 1 та № 3. Основною функцією установки є фрагментація (подрібнення) спецвиробів та елементів активної зони реакторів – «довгомірів», які відпрацювали свій ресурс. Особливостями «довгомірів» є те, що їх довжина складає від 6 до 22 метрів з діаметром 145 мм, що вимагає спеціального обладнання та технологій для поводження з ними в контексті зняття блоків з експлуатації.

У 2014 році реалізація проекту призупинена через припинення робіт виконавцем проекту – компанією AMEC. «План ліцензування при реалізації проекту «Модернізація виробничих потужностей з подрібнення довгомірних відходів…» не виконується. Подальші перспективи реалізації проекту, так само як і терміни введення в експлуатацію установки залежатимуть від рішення Європейської Комісії стосовно виділення додаткових коштів з метою завершення проекту.

Розпочато проектування та дослідження щодо створення додаткових установок для поводження з РАВ ЧАЕС:

  • установки для очищення рідких РАВ об’єкта “Укриття” від органічних сполук та трансуранових елементів;
  • дільниць складування, фрагментації та дезактивації демонтованих конструкцій та обладнання;
  • установки із звільнення демонтованих матеріалів від регулюючого контролю.

З метою подальшого розвитку системи поводження з РАВ при знятті з експлуатації блоків ЧАЕС, у 2014 році ДСП ЧАЕС розроблене та подане на розгляд регулюючим органам, в рамках державної експертизи, «Техніко-екеномічне обґрунтування створення і розміщення нових додаткових установок з поводження з радіоактивними матеріалами і радіоактивними відходами».

Спорудження нового безпечного конфайнмента об’єкта «Укриття»

Згідно з Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, затвердженою Законом України від 15 січня 2009 року № 886-VI, заходи, що здійснюються на об’єкті «Укриття», кваліфікуються як перетворення його на екологічно безпечну систему. Завдання щодо перетворення цього об’єкта розв’язуються шляхом послідовного розроблення та виконання окремих планів, проектів та програм. Найбільш всеохоплюючим серед них є проект міжнародної технічної допомоги – План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (ПЗЗ). Основним проектом плану ПЗЗ є створення нового безпечного конфайнмента об’єкта «Укриття» (НБК).

Конфайнмент – захисна споруда, що включає в себе комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС матеріалів, які містять ядерне паливо.

Конфайнмент являє собою аркову споруду з терміном експлуатації 100 років. Створення конфайнмента розділено на два пускові комплекси (ПК НБК):

  • ПК-1 НБК – Захисна споруда з технологічними системами життєзабезпечення та необхідною інфраструктурою;
  • ПК-2 НБК – Інфраструктура для виконання демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття».

На даний час завершено реалізацію ПК-1 НБК та розробляються проектні рішення для ПК-2 НБК. Підрядником на проектування, будівництво та введення в експлуатацію ПК-1 НБК є французька компанія (спільне підприємство) СП «Новарка», до складу якого входять компанії VINCI Construction Grands Projets та Bouygues Travaux Publics. В якості субпідрядних організацій до робіт залучаються інші іноземні компанії, а також українські проектні, наукові та будівельні організації.

СП «Новарка» здійснювала реалізацію ПК-1 НБК шляхом виконання окремих проектів, які сформовані у 6 ліцензійних пакетів (ЛП). Підготовчі роботи, проекти яких були розроблені в рамках ліцензійних пакетів ЛП1-ЛП4 – завершені. При цьому роботи за ліцензійним пакетом ЛП4 – демонтаж вентиляційної труби ВТ-2 – було виключено з обсягу робіт СП «Новарка» та виконано корпорацією «Укртрансбуд».

Відповідно до погоджених Держатомрегулюванням документів на ДСП ЧАЕС в період з 31 березня по 2 квітня 2014 року було успішно виконано переміщення східної частини арки НБК в зону «очікування». В кінці листопада 2014 року було виконано зворотне насування східної арки НБК до її західної частини.

15 травня 2014 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про збільшення внеску до Чорнобильського фонду «Укриття» (ЧФУ). Україна підтвердила готовність здійснити додатковий внесок до ЧФУ в сумі 63,4 млн. доларів США.

29 листопада 2016 року відбулося довгоочікуване насування нового безпечного конфайнменту «Арка» на об’єкт «Укриття» й зруйнований аварією четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

Комплекс «Вектор»

Майданчик комплексу «Вектор» розташований на території зони відчуження на відстані 17 км у південно-західному напрямку від Чорнобильської АЕС. Комплекс «Вектор» є комплексом виробництв з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення РАВ. Будівництво комплексу розпочато у березні 1998 року та здійснюється у дві черги.

Перша черга комплексу «Вектор» призначена для захоронення РАВ, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Пусковий комплекс першої черги включає сховище для захоронення РАВ у залізобетонних контейнерах (ТРВ-1) та модульне сховище для захоронення радіоактивних відходів навалом (ТРВ-2) та необхідні об’єкти інфраструктури. Експлуатуюча організація (оператор) на етапах вибору майданчика, проектування та будівництва сховищ для захоронення РАВ комплексу «Вектор» – Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження (ДСП «УКБЗВ»), здійснює діяльність із завершення будівельних робіт на сховищах ТРВ-1, ТРВ-2 та облаштування необхідних об’єктів інфраструктури, у тому числі, мийки автотранспорту, радіологічної лабораторії, санперепускнику.

Також на майданчику комплексу виробництв «Вектор» споруджене та введене в експлуатацію Спеціально обладнане приповерхневе сховище для захоронення твердих РАВ СОПСТРВ, призначене для захоронення кондиційованих РАВ Чорнобильської АЕС, потужністю 55 тис. м3. На період поки на заводах з переробки РАВ Чорнобильської АЕС не виробляються упаковки
кондиційованих РАВ здійснюються заходи щодо підтримки систем та обладнання сховища у працездатному стані.

Відповідно до Техніко-економічного обґрунтування другої черги комплексу «Вектор», схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України, друга черга комплексу «Вектор» передбачає спорудження комплексу об’єктів, призначених для поводження з РАВ:

  • централізованих приповерхневих сховищ для захоронення РАВ, утворених під час експлуатації діючих АЕС України та накопичених на майданчиках державних спеціалізованих підприємств з поводження з РАВ ДК «УкрДО «Радон»;
  • установки з переробки РАВ чорнобильського походження та з майданчиків підприємств ДК «УкрДО «Радон»;
  • сховищ для довгострокового зберігання високоактивних і довгоіснуючих РАВ, у тому числі, сховища для довгострокового зберігання осклованих РАВ, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;
  • централізованого сховища для довгострокового зберігання відпрацьованих високоактивних ДІВ.

На майданчику комплексу виробництв «Вектор» вже експлуатується спеціально обладнане приповерхневе сховище для захоронення РАВ (СОПСТРВ), потужністю 50 210 м3, призначене для захоронення упаковок РАВ від Чорнобильської АЕС. Сховище складається із двох паралельних секцій, кожна з яких має 11 залізобетонних відсіків (модулів). Сховище облаштоване центральною дренажною галереєю, двома пересувними каркасними конструкціями з мостовими кранами для заповнення модулів, системою радіаційного контролю та моніторингу навколишнього середовища. Розміщення упаковок РАВ від заводу з переробки рідких радіоактивних відходів ЧАЕС у СОПСТРВ було розпочато 26.04.2014.

За підтримки Департаменту енергетики та кліматичних змін Великобританії активно реалізується проект будівництва Централізованого сховища для довгострокового зберігання відпрацьованих ДІВ (ЦСВДІВ). Цей об’єкт на сьогодні не має аналогів у світі та є основним елементом щодо вдосконалення усієї системи поводження з відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання в Україні. Він має забезпечити централізоване розміщення більш як 500000 шт. відпрацьованих ДІВ різних типів та конструкцій, які на сьогодні накопичені на майданчиках спеціалізованих підприємств з поводження з РАВ ДК “УкрДО “Радон”, а також після використання у медицині, науці та промисловості.

За матеріалами Держатомрегулювання України