Одним з пріоритетних завдань державної політики у сфері використання ядерної енергії є підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС з метою забезпечення відповідності її цільових показників міжнародним нормам, правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки.

В Україні забезпечено сталий та безпечний режим роботи АЕС відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та положень Конвенції про ядерну безпеку. На системній основі впроваджуються заходи з підвищення рівня безпеки діючих АЕС України відповідно до вимог національних норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії (далі – МАГАТЕ) та з урахуванням передової міжнародної практики.

В період з 1992 по 1998 роки були проведені міжнародні перевірки рівнів безпеки ядерних установок так званих «радянських проектів» на відповідність міжнародним вимогам. В результаті були розроблені відповідні рекомендації, викладені у так званих «зелених книгах» МАГАТЕ (IAEA Issues Books):

  • «Проблеми безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР-1000/320 та їх категорії IAEA-EBP-WWER-05»;
  • «Проблеми безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР-1000 (мала серія) та їх категорії IAEA-EBP-WWER-14»;
  • «Проблеми безпеки атомних електростанцій з реакторами ВВЕР-440/213 та їх категорії IAEA-EBP-WWER-03».

В період з 2002 по 2005 роки заходи з підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС (розроблені з урахуванням цих рекомендацій) виконувались відповідно до Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (далі – Комплексна програма), що була схвалена Кабінетом Міністрів України розпорядженням №504-р від 29 серпня 2002 року. Наприкінці 2005 року Кабінетом Міністрів України була схвалена (розпорядження № 515-р від 13.12.2005) «Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій» (далі – Концепція), яка враховувала:

  • заходи, виявлені за результатами виконаних аналізів безпеки АЕС;
  • заходи «зелених книг» МАГАТЕ;
  • заходи попередніх програм підвищення безпеки.

Підвищення безпеки «нових» енергоблоків №2 Хмельницької та № 4 Рівненської АЕС (експлуатуються з 2004 року) здійснювалося відповідно до Програми модернізації енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС на виконання Закону України «Про ратифікацію гарантійної угоди між Україною та Європейським співтовариством з атомної енергії» № 2818-IV від 7 вересня 2005 року (далі – Програма модернізації).

Заходи, передбачені Програмою модернізації, мали бути впроваджені експлуатуючою організацією (ДП НАЕК «Енергоатом») впродовж трьох паливних кампаній відповідно до узгоджених з регулюючим органом (Держатомрегулювання України) графіків реалізації заходів.

Протягом 2010 року Держатомрегулюванням із залученням зарубіжних експертів на Рівненській та Хмельницькій АЕС були проведені інспекційні обстеження зазначених енергоблоків на предмет повноти впровадження усіх заходів Програми модернізації.

За підсумками роботи комісій ДП НАЕК «Енергоатом» був підготовлений, а Держатомрегулюванням схвалений документ «Підсумковий звіт. Впровадження «Програми модернізації енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000 (В-320) Частина 2. Енергоблок №2 Хмельницької АЕС «UGK W00001 Yr» і Програми модернізації енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000 (В-320) Частина 3. Енергоблок №4 Рівненської АЕС «UGK W00001 Rr», відповідно до якого Програма модернізації вважається виконаною у повному обсязі.

У зв’язку з закінченням у 2010 році терміну дії Концепції, виконанням у повному обсязі Програми модернізації та з метою подальшого підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій, приведення їх у відповідність до вимог норм і правил з безпеки та виконання зобов’язань перед міжнародними організаціями (ЄБРР, ЄВРАТОМ) щодо реалізації заходів, які входять в «Пакет підвищення безпеки» (upgrade package), ДП НАЕК «Енергоатом» розроблено Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (далі – КзППБ), яка враховує:

  • заходи Концепції, Програми модернізації Х2/Р4, досвід зворотного зв’язку за порушеннями у роботі АЕС;
  • результати роботи місій МАГАТЕ з «проектної безпеки», проведених в рамках імплементації «Меморандуму між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі» за напрямом «ядерна безпека».

КзППБ була введена в дію спільним наказом Мінпаливенерго та Держатомрегулювання №517/172 від 07 грудня 2010 року. До програми включено заходи з підвищення безпеки, які повинні бути впроваджені на кожному енергоблоці діючих АЕС до 2017 року.

Метою КзППрБ є:

  • подальше підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС;
  • зменшення ризиків виникнення аварій на АЕС під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій;
  • підвищення ефективності управління проектними і запроектними
    аваріями на АЕС, мінімізація їх наслідків.

Для отримання кредиту ЄБРР/ЄВРАТОМ під державні гарантії на реалізацію КзППБ був розроблений проект відповідного техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) КзППБ. Складовою частиною ТЕО є екологічна оцінка КзППБ, проект звіту (Проект звіту про екологічну оцінку) про яку підготовлений ДП НАЕК «Енергоатом» за підтримки компанії «PÖYRY» (Фінляндія) відповідно до вимог національного законодавства та Екологічної і соціальної політики ЄБРР.

Після аварії на АЕС «Фукусіма Даїчі» до КзППрБ включені додаткові заходи за результатами позачергової поглибленої переоцінки безпеки українських АЕС («стрес-тестів») і додаткові заходи з протипожежної безпеки. Впровадження заходів з підвищення безпеки є однією з умов подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС. В період з 2014 по 2020 роки закінчуються проектні терміни експлуатації 9 енергоблоків АЕС України.

На початку 2013 Держатомрегулювання спільно із Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Міністерством оборони України, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державним агентством України з управління зоною відчуження розробила «Національний план дій за результатами «стрес-тестів», спрямований на підвищення безпеки українських АЕС.

Зазначений документ було розроблено відповідно до рекомендацій ENSREG щодо структури та змісту національних планів дій («National Action Plan (NAcP) Guidance as directed within the ENSREG Stress test Action Plan» з додатками).

Національний план України був схвально сприйнятий країнами-учасниками «стрес-тестів», визнаний прозорим і таким, що відповідає структурі, запропонованій ENSREG, та охоплює всі аспекти, зазначені в плані дій ENSREG. Національний план було обговорено та погоджено на відкритому засіданні ENSREG за участю зацікавлених сторін, включаючи неурядові організації та засоби масової інформації.

Стрес-тести АЕС України

Згідно з підходами Західноєвропейської асоціації регулюючих органів WENRA «стрес-тести» – це цільова переоцінка запасів безпеки атомних станцій в світлі подій на АЕС «Фукусіма-Даічі», в рамках якої мають бути детально проаналізовані екстремальні природні події та їх комбінації, що впливають на можливість виконання функцій безпеки та можуть призвести до важкої аварії.

Обсяг, методологія та строки виконання стрес-тестів енергоблоків АЕС України були прийняті на основі технічних специфікацій, розроблених ENSREG за підтримки WENRA. Для діючих енергоблоків АЕС цільова переоцінка виконувалась для розміщення ядерного палива в активній зоні реактору, басейні витримки палива (БВ) та вузлі зберігання свіжого палива. Для майданчику ЗАЕС також проведена оцінка по відношенню до сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

Для об’єктів ЧАЕС стрес-тести виконані по відношенню до БВ енергоблоків №1-3 ЧАЕС та сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1).

При проведенні стрес-тестів прийнятий детерміністичний підхід, при якому постулюється послідовна відмова рівнів глибокоешелонованого захисту незалежно від імовірності таких відмов. Проаналізовані всі експлуатаційні стани енергоблоків, детально розглянуті експлуатаційні стани, які є найбільш несприятливими по відношенню до наслідків впливів чи відмов функцій безпеки. Врахована можливість одночасного впливу на всі ядерні установки, що розташовані на майданчику АЕС.

Основні результати стрес-тестів

В результаті стрес-тестів діючих АЕС України встановлено наступне:

  • послідовність подій, що виникли на АЕС «Фукусіма-Даічі» практично неможлива для АЕС України. Реалізовані за останні 10-15 років заходи з підвищення безпеки енергоблоків АЕС в значній мірі знизили імовірність пошкодження активної зони та аварійного викиду радіоактивних речовин в навколишнє середовище;
  • не виявлені нові критичні зовнішні природні впливи або комбінації впливів додатково до розглянутих при проектуванні АЕС та детально проаналізованих в Звітах з аналізу безпеки енергоблоків АЕС.

За результатами аналізу впливу землетрусів встановлено, що діючі АЕС України спроектовані із застосуванням консервативного принципу та стійкі до проектних сейсмічних впливів, а також мають певні запасами безпеки.

За результатами аналізу впливу затоплень, в тому числі імовірного руйнування гідротехнічних споруджень через землетрус, встановлено, що для діючих АЕС України відсутні ризики від такого виду впливу. Рівні розміщення майданчиків АЕС мають запаси по відношенню до можливого підвищення рівня води в районі розміщення АЕС в результаті екстремальних затоплень.

В частині забезпечення надійного електропостачання зроблено висновок, що для кожного енергоблоку АЕС України проектом передбачено три автономних канали систем надійного електропостачання.

За підсумками розгляду результатів виконання цільової позачергової оцінки стану безпеки діючих АЕС Колегія Держатомрегулювання України підтвердила висновки експлуатуючої організації щодо практичної неможливості для АЕС України послідовності подій, що сталися на АЕС «Фукусіма-Даічі», а також те, що в рамках Звітів з аналізу безпеки енергоблоків АЕС проаналізовані всі можливі зовнішні екстремальні природні впливи та їх комбінації.

Для ДСП «Чорнобильська АЕС» за результатами «стрес-тесту» коректно визначені ймовірні небезпечні впливи, напрямки щодо подальшого підвищення безпеки ядерних установок, а також підтверджена працездатність системи аварійної готовності та реагування, яка може ефективно застосовуватись в умовах впливів екстремальних природних подій на її проммайданчику.