На сьогодні в 30 країнах світу експлуатується 447 ядерних реакторів, безпека яких для світової спільноти має непересічне значення. Вона повинна ретельно контролюватися національними регулюючими органами з метою уникнення ядерних аварій та катастроф.

Під неухильним наглядом регуляторів мають проходити проектування ядерних установок, їх спорудження, введення в експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування, модернізація, дозиметричний контроль персоналу, поводження з радіоактивними відходами, а також зняття з експлуатації.

Міжнародний режим ядерної безпеки базується на чотирьох основних принципах. Перший – долучення до обов’язкових і рекомендаційних міжнародних договірно-правових документів, таких як конвенції з безпеки та кодекси поведінки. Другий – виконання всеохоплюючого комплексу норм та правил з ядерної безпеки. Третій – надання міжнародних послуг за напрямом, заснованих на нормах з безпеки. Четвертий – необхідність становлення потужних національних інфраструктур й глобального товариства експертів.

Національні інфраструктури охоплюють відповідні юридичні та інституційні аспекти, зокрема, ядерний регулюючий орган, науково-дослідні та освітні установи, промисловий потенціал. Для безперервного підвищення безпеки та взаємного навчання мають розвиватися мережі експертних знань, формуватися відповідна база досвіду у сфері ядерної та радіаційної безпеки.

На сьогодні напрям глобальної фізичної безпеки розвивається самостійно. Все ж в подальшому, планується інтеграція глобальної фізичної безпеки ядерних установок у міжнародний режим ядерної безпеки. Адже їх мета ідентична – безпечне функціонування ядерної галузі у світі.

Міжнародний режим ядерної безпеки включає: безпеку експлуатації атомних станцій, дослідних реакторів, установок паливного циклу; радіаційний захист населення та навколишнього середовища; радіаційну безпеку персоналу, радіологічний захист пацієнтів; безпеку радіоактивних джерел; безпеку перевезення радіоактивних матеріалів; безпеку поводження з радіоактивними відходами, їх захоронення, зняття з експлуатації, відновлення забруднених майданчиків й готовність реагування у разі інцидентів та аварійних ситуацій.

Для розвитку міжнародного режиму ядерної безпеки особливо важливе значення мають фундаментальні законодавчі та регулюючі основи. У країнах, де експлуатуються АЕС, останнім часом реалізуються значні вдосконалення національних законодавчих та регулюючих основ безпеки. Країни, що мають дослідницькі ядерні реактори, створюють відповідні закони й незалежні регулюючі органи.

На сьогодні проблемою лишається незалежність окремих регуляторів, а також невідповідність компетенції їх співробітників міжнародним стандартам. Для підвищення професіоналізму фахівців регулюючих органів світовою ядерною спільнотою створено низку міжнародних форумів, де експерти з різних країн мають змогу обмінюватися досвідом, налагоджувати ділові контакти. Найбільш знаними учасниками таких форумів є Міжнародна асоціація ядерних регулюючих органів (МАЯРО), Група з ядерної і фізичної безпеки країн «великої вісімки», Західноєвропейська асоціація ядерних регуляторів (WENRA), Форум регулюючих органів, держави яких експлуатують реактори ВВЕР.

Редакція веб-сайту Uatom.org