Чорнобильська зона – заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення радіацією внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Правовий режим даної території визначено відповідно до Закону України №791а-12.

На території зони відчуження розміщено низку радіаційно-ядерних об’єктів:

Основні об’єкти проммайданчику Чорнобильської АЕС:

  • енергоблоки №1, №2 та №3 Чорнобильської атомної станції;
  • об’єкт «Укриття» та новий безпечний конфайнмент (НБК) «Арка»;
  • завод із переробки рідких радіоактивних відходів;
  • промисловий комплекс для поводження з твердими радіоактивними відходами;
  • сховище для відпрацьованого ядерного палива «мокрого» типу (СВЯП-1);
  • сховище для відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу (СВЯП-2).

Основні об’єкти, призначені для поводження з РАВ, на території зони відчуження:

  • комплекс «Вектор» (перша та друга черга);
  • пункти захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ «Буряківка», ПЗРВ «Підлісний», ПЗРВ «III черга ЧАЕС»);
  • пункти тимчасової локалізації РАВ (ПТЛРВ).

Заплановані до будівництва об’єкти:

  • Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)

Об’єкти на проммайданчику ЧАЕС

На сьогодні роботу всіх чотирьох енергоблоків Чорнобильської АЕС зупинено: у 1986 році – четвертий енергоблок у зв’язку з аварією, у 1991 – другий, у 1996 – перший, у 2000 – третій. Наразі енергоблоки №1, №2 та №3 Чорнобильської атомної станції знаходяться на етапі зняття з експлуатації, об’єкт «Укриття» – в процесі перетворення на екологічно безпечну систему.

Створення об’єкту «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком захистило навколишнє середовище від викиду радіоактивних речовин, а людей, у першу чергу тих, хто працював на майданчику ЧАЕС – від іонізуючого опромінення. Все ж надзвичайно стислі терміни будівництва в умовах високих рівнів радіації, використання дистанційних методів, недостатня міцність уцілілих конструкцій четвертого енергоблоку, що стали опорою для будівельних конструкцій об’єкта «Укриття», значна кількість радіоактивних матеріалів і палива всередині визначили наявність численних ризиків та необхідність їх мінімізації.

12 березня 2001 року Міжвідомчою урядовою комісією з комплексного вирішення проблем ЧАЕС була прийнята Стратегія перетворення об’єкта на екологічно безпечну систему, що реалізовуватиметься у три етапи. Перший етап – стабілізація будівельних конструкцій об’єкта «Укриття»; другий етап – будівництво Нового безпечного конфайнменту; третій етап – перетворення на екологічно безпечну систему.

Стабілізація будівельних конструкцій поступово здійснювалась із 1998 по 2008 роки, зведення нового безпечного конфайнменту розпочалося у квітні 2012 року. 29 листопада 2016 року відбулося довгоочікуване насування НБК «Арки» на об’єкт «Укриття» й зруйнований аварією четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Наприкінці листопада 2017 року заплановано введення конфайнмента в експлуатацію. Втім, роботи на цьому не припиняться. Наступним остаточним етапом має стати створення інфраструктури для демонтажу нестабільних конструкцій всередині об’єкту «Укриття», видалення паливовмісних матеріалів та РАВ з метою подальшого поводження з ними, включаючи захоронення.

На Чорнобильській АЕС за роки її експлуатації та в процесі ліквідації наслідків аварії 1986 року було накопичено значну кількість твердих та рідких радіоактивних відходів різного рівня активності. На майданчику ДСП «ЧАЕС» у рамках міжнародних проектів технічної допомоги споруджені та вводяться в експлуатацію Завод із переробки рідких РАВ та Промисловий комплекс для поводження з твердими РАВ. Реалізація цих об’єктів дозволить забезпечити переробку, кондиціонування накопичених і утворюваних РАВ.

На сьогодні на майданчику ЧАЕС відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) зберігається у сховищі ВЯП «мокрого» типу (СВЯП-1), що було введене в експлуатацію у 1986 році. Термін експлуатації СВЯП-1 завершується наприкінці 2025 року. Тому для забезпечення довгострокового безпечного зберігання усього ВЯП на майданчику ЧАЕС створюється нове сховище «сухого» типу (СВЯП-2). Після введення в експлуатацію СВЯП-2, що заплановано на третій квартал 2018 року, розпочнеться процес перевезення ядерного палива із СВЯП-1 до СВЯП-2.

Об’єкти на території зони відчуження

Майданчик комплексу «Вектор» розташований на території зони відчуження.

Комплекс «Вектор» є комплексом виробництва з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення РАВ. Будівництво комплексу розпочалося 1998 року і здійснюється в два етапи:

  • перша черга комплексу «Вектор»
  • друга черга комплексу «Вектор»

Перша черга комплексу «Вектор» призначена для захоронення РАВ, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Пусковий комплекс першої черги включає сховище для захоронення РАВ у залізобетонних контейнерах (ТРВ-1) та модульне сховище для захоронення радіоактивних відходів навалом (ТРВ-2).

Друга черга комплексу «Вектор» передбачає спорудження:

  • централізованих приповерхневих сховищ для захоронення РАВ, утворених під час експлуатації діючих АЕС України та накопичених на майданчиках державних спеціалізованих підприємств з поводження з РАВ ДК «УкрДО «Радон»;
  • установки з переробки РАВ чорнобильського походження та з майданчиків підприємств ДК «УкрДО «Радон»;
  • сховищ для довгострокового зберігання високоактивних і довгоіснуючих РАВ;
  • централізованого сховища для довгострокового зберігання відпрацьованих ДІВ

Протягом 2015 року на майданчику комплексу «Вектор» завершені роботи з будівництва Централізованого сховища для довгострокового зберігання відпрацьованих ДІВ, монтажу систем і обладнання цього сховища.

Під час здійснення першочергових заходів з ліквідації аварії на ЧАЕС, протягом 1986-1987 років на території зони відчуження були створені об’єкти для захоронення та локалізації великих обсягів аварійних РАВ. Це пункти захоронення радіоактивних відходів: ПЗРВ «Буряківка», ПЗРВ «Підлісний», ПЗРВ «III черга ЧАЕС» та пункти тимчасової локалізації РАВ (ПТЛРВ).

ПЗРВ «Буряківка» експлуатується з 1987 року. Пункт захоронення складається із 30-ти приповерхневих сховищ (траншей) для захоронення РАВ.  З початку експлуатації у сховищах ПЗРВ «Буряківка» розміщено близько 687 тис. м³ радіоактивних відходів чорнобильського походження. На сьогодні у зв’язку із вичерпанням проектного ресурсу ПЗРВ, розглядається можливість реконструкції об’єкту.

ПЗРВ «Підлісний» та «III черга ЧАЕС» створені у перші роки ліквідації аварії на ЧАЕС. У цих об’єктах розміщувались найбільш небезпечні високоактивні та довгоіснуючі аварійні РАВ. У подальшому радіоактивні відходи мають бути вилучені із цих об’єктів та перезахоронені у геологічному сховищі.

На території зони відчуження розміщено дев’ять пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ): «Станція Янів», «Нафтобаза», «Піщане плато», «Рудий ліс», «Стара Будбаза», «Нова Будбаза», «Прип’ять», «Копачі», «Чистогалівка», загальною площею біля 10 гектарів. На територіях ПТЛРВ розміщені траншеї і бурти з РАВ. Постійно ведуться роботи з обстеження територій ПТЛРВ, обслуговування та підтримки у безпечному стані траншей та буртів.

Заплановані до будівництва об’єкти

Прийняттям 9 лютого 2012 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» законодавчо закріплене рішення про спорудження цього сховища на території зони відчуження.

12 жовтня 2016 року Колегія Держатомрегулювання схвалила висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Попереднього звіту з аналізу безпеки ЦСВЯП.

На сьогодні триває активна підготовка до спорудження об’єкту. Будуватиметься ЦСВЯП з метою зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації. Нагадаємо, щороку Україна витрачає близько 150-200 млн. доларів на вивезення відпрацьованого ядерного палива на зберігання та переробку до РФ.

Редакція веб-сайту Uatom.org