Загроза ядерного тероризму: українські реалії

Не минає й місяця, аби у світі не було вчинено бодай одного теракту. Щоразу вони все більш цинічні, криваві та підступні. Найгірше, що методи, які використовують терористи, забирають сотні життів ні в чому невинних людей.

Ні для кого не секрет, що на сьогодні однією з гарячих точок є Україна. Частина території держави – окупована, за іншу – четвертий рік поспіль ведеться війна. Зважаючи на це, Україна опинилась в умовах, у яких питанням захисту критичної інфраструктури має приділятися більш пильна увага. В першу чергу це стосується таких ядерних об’єктів, як атомні станції, а також місць зберігання радіоактивних матеріалів. Вчинення будь-яких терористичних актів на цих об’єктах може призвести до катастрофи, що торкнеться не лише України, але й усього світу.

Наскільки Україна готова протистояти ядерному тероризму? Чи можливе використання «брудної» бомби в сучасних українських реаліях? Чи на належному рівні фізичний захист ядерних об’єктів? Всі ці питання нам пощастило поставити міжнародному експерту у сфері ядерної та радіаційної безпеки, представнику Комісії ядерного регулювання США пану Джеку Ремзі.  

Джек Ремзі, представник Комісії ядерного регулювання США

Пане Ремзі, що Ви можете розповісти про фізичний захист ядерних об’єктів?

– В Україні є компетентний незалежний орган ядерного регулювання (Держатомрегулювання), який регулює фізичний захист ядерних установок. Наглядова та ліцензійна діяльність регулятора допомагає забезпечити найвищий рівень безпеки на ядерних об’єктах України.  

Звичайно, всі ядерні регулятори, у тому числі Держатомрегулювання й Комісія ядерного регулювання США (КЯР США) захищають будь-яку інформацію, що стосується фізичного захисту ядерних об’єктів, як конфіденційну.

Тим не менш, я би хотів відзначити, що як Держатомрегулювання, так і КЯР США мають можливість ділитися й вже діляться інформацією про найкращі практики безпеки, які можуть бути застосовані на ядерних об’єктах. Протягом останніх років ми провели декілька спільних семінарів для обміну досвідом за напрямом.    

Як Ви вважаєте, наскільки висока ймовірність застосування «брудної» бомби в Україні?

– Як на мене, Україна має переваги у запобіганні застосування «брудної» бомби. Перш за все, в Україні – компетентний орган ядерного регулювання, котрий регулює використання ядерних матеріалів. Окрім того, під координацією фахівців Держатомрегулювання функціонує Державний регістр джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), який дозволяє ідентифікувати власників ДІВ та їх територіальне розташування. Звісно, ця інформація – конфіденційна. Разом із тим, експерти Держатомрегулювання проводять ліцензування й постійно інспектують радіоактивні матеріали, включаючи оцінку заходів з фізичного захисту. Всі ці заходи допомагають мінімізувати ризики, пов’язані з застосуванням «брудної» бомби в Україні.

Протягом останніх десяти років спільно з Держатомрегулювання та іншими профільними організаціями в Україні, ми працюємо над виявленням «покинутих» радіоактивних джерел. Щойно таке джерело виявлене – українські органи влади можуть швидко подбати про нього, відтранспортувавши до безпечного місця зберігання.       

Кілька років тому трапився, пам’ятаю, випадок, коли чоловік із Чорнобильської зони відчуження захопив з собою невеликий шматок радіоактивного матеріалу. Спрацювала система сигналізації – матеріал був виявлений й невідкладно відправлений до безпечного місця зберігання.  

Наостанок скажу, що КЯР США зусилля Держатомрегулювання щодо відновлення регулюючого контролю за радіоактивними матеріалами на Сході країни підтримує у повному обсязі.  

Редакція веб-сайту Uatom.org