Міжнародна конференція з фізичної ядерної безпеки: збільшення глобальних зусиль

Міжнародна конференція з фізичної ядерної безпеки: збільшення глобальних зусиль (далі – Конференція) пройшла з 1 по 5 липня 2013 року в м. Відень (Австрія). Організатором даного заходу було Міжнародне агентство атомної енергії (далі – МАГАТЕ).

conf1208

Міжнародна конференція з фізичної ядерної безпеки: збільшення глобальних зусиль. Наталія Клос

У Конференції прийняли участь більше 1200 осіб, з 123 країн та представники 32 міжнародних організацій. Українську делегацію представляли фахівці: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державної інспекції ядерного регулювання України, Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України, представники Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

У вітальному слові основна увага була приділена наступним питанням:

  1. Активізації зусиль країн-членів МАГАТЕ з ратифікації Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерних матеріалів.
  2. Взаємозв’язку ядерної безпеки та фізичної ядерної безпеки.
  3. Проведення IPPAS-місій, як важливого інструменту у вдосконаленні заходів з фізичної ядерної безпеки.
  4. Збільшенню зусиль щодо протидії незаконному обороту ядерних матеріалів.

Уперше Конференція з питань фізичної ядерної безпеки включала міністерську сесію, де 69 країн-членів МАГАТЕ мали можливість здійснити заяви щодо прихильності принципам фізичної ядерної безпеки у забезпеченні нерозповсюдження ядерної зброї.

В ході Конференції виступаючими були окреслені наступні напрямки зусиль держав для реалізації поставлених завдань:

  • підтримання та удосконалення глобальної архітектури фізичної ядерної безпеки,
  • універсалізація міжнародно-правових та політичних інструментів, зокрема Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та Поправки до неї, а також Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму,
  • широке залучення країн до участі у глобальних ініціативах та програмах щодо боротьби з ядерним тероризмом та розповсюдженням зброї масового знищення,
  • забезпечення та підтримання країнами найвищого рівня ядерної захищеності,
  • удосконалення системи обліку та контролю ядерних та радіоактивних матеріалів, в т.ч. під час їх транспортування та зберігання,
  • посилення координуючої та консультативної ролі МАГАТЕ у сфері фізичного захисту,
  • необхідність розвитку національного потенціалу попередження, виявлення та реагування на незаконний обіг ядерних матеріалів,
  • забезпечення збереженості радіоактивних та покинутих джерел, а також інших джерел іонізуючого випромінювання,
  • розвиток ядерної криміналістики,
  • зміцнення національних засобів попередження кіберзлочинності у контексті фізичного захисту,
  • посилення ролі ядерної промисловості у справі забезпечення сталої фізичної ядерної безпеки.

Практично всі виступаючі відзначили необхідність подальшого розвитку та удосконалення національної нормативної та інституційної бази для більш ефективної протидії викликам у ядерній сфері та посилення міжнародного співробітництва між інституціями. Було відзначено ефективність роботи МАГАТЕ в даній галузі та закликано продовжувати відігравати провідну координаційну роль в глобальних зусиллях з підтримання режиму фізичної ядерної захищеності у світі.

Різні аспекти проблематики фізичного захисту були в центрі уваги виступів провідних ядерних країн та країн з розвинутим ядерно-енергетичним сектором. На противагу цьому країни, які не володіють та активно не використовують ядерні енергетичні технології (Група-77, Рух неприєднання) і, відповідно, не мають значних ядерних матеріалів та об’єктів, основну увагу у виступах на міністерському сегменті приділили взаємозв’язку питань ФЯБ з питаннями ядерного роззброєння, мирного використання ядерної енергії та ядерного нерозповсюдження, наголошуючи на необхідності забезпечення рівного та безперешкодного доступу країн до ядерних технологій та надання можливості створення повного ядерного циклу. Ними неодноразово висловлювалась критика західних країн за накладання обмежень на країни, що розвиваються, щодо володіння ядерними технологіями та доступу до їхніх продуктів. Відзначалося, що заходи посилення фізичного захисту не повинні ставати перешкодою для мирного використання ядерної енергії. Задля досягнення ефективності діяльність міжнародних організацій та ініціатив у зазначеній сфері не повинна дублюватись. Окремі групи країн, зокрема арабська, використала можливості та площадку конференції для привернення уваги до питання створення зони, вільної від ядерної зброї, на Близькому Сході. Проблематика функціонування без’ядерних зон та виконання ядерними країнами відповідних зобов’язань також порушувалась у виступах низки латиноамериканських країн.

Підсумовуючи загальну дискусію на міністерському сегменті можна відзначити, що вона виходила далеко за рамки вузької спеціалізації фізичного захисту і відображала поточні настрої та позицію країн з найбільш актуальних питань забезпечення міжнародного миру та безпеки. Проблематика ФЯБ слугувала лише частиною обговорення та пов’язувалася з багатьма іншими факторами забезпечення миру та світового порядку. Не зважаючи на попередні домовленості завершити у 2014 році на даному етапі серію самітів високого рівня з питань фізичної ядерної безпеки, США виступили з ініціативою продовжити проведення зазначених заходів і запропонували провести наступний саміт в 2016 році в США. Низка делегацій, в т.ч. західних країн, у ході конференції відзначала необхідність уникнення частого проведення відповідних заходів високого рівня, що не дає достатнього часу для належного та ефективного виконання їх рішень.

Основна робота Конференції відбувалась на технічних сесіях, де експерти з фізичної ядерної безпеки та ядерної безпеки презентували свої доповіді за такими напрямами:

  • Інформаційна та комп’ютерна безпека.
  • Взаємозв’язок між ядерною безпекою та фізичною ядерною безпекою.
  • Імплементація та посилення Міжнародної сітки з фізичної ядерної безпеки.
  • Посилення режиму фізичної ядерної безпеки.
  • Оцінка та характеристика загроз.
  • Ядерні установки та ядерні матеріали.
  • Безпека радіоактивних джерел.
  • Освіта та навчання.
  • Радіоактивні джерела та пов’язані з ними установки.
  • Створення структурованих можливостей.
  • Посилення режиму фізичного захисту.
  • Міжнародна співпраця та допомога та роль МАГАТЕ.
  • Архітектура із виявлення та реагування.
  • Фізична ядерна безпека на ядерних установках.
  • Створення та підтримка культури захищеності.
  • Ядерна криміналістика.
  • Загроза незаконного обігу ядерних матеріалів.

Підкреслювались досягнуті результати в навчанні та підготовці персоналу підрозділів з фізичної ядерної безпеки, новостворених навчальних центрів та навчальних курсів.

Починаючи з 2012 року МАГАТЕ приділяється особлива увага проведенню IPPAS-місій, як важливому інструменту з обміну досвідом експертами у сфері фізичної ядерної безпеки та допомоги країнам у створенні, модернізації систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів. Так, наприклад у 2011 році відбулася перша місія до Великої Британії, країни, яка володіє ядерною зброєю, та успішно були проведені місії у Франції. В жовтні 2013 року планується також проведення першої IPPAS-місії в Сполучених Штатах Америки. Так, в Україні було успішно проведено 5 IPPAS-місій.

Одним із важливих завдань, які обговорювались на Конференції – взаємозв’язок та важливість співпраці ядерної безпеки та фізичної ядерної безпеки, їх впливу на безпечну експлуатацію ядерних об’єктів, налагодження співпраці та узгодженості дій щодо забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок та поводження з радіоактивними матеріалами.

У ході Конференції мною було представлено такі доповіді:

Професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту ядерних матеріалів Україн.

Досвід України у сфері підготовки фахівців з фізичної ядерної безпеки викликав велике зацікавлення, серед поставлених запитань цікавились періодичністю підвищення кваліфікації, законодавства України у цій сфері та кваліфікацією викладачів.

Взаємозв’язок між культурою безпеки та культурою захищеності та їх роль в безпечній експлуатації ядерних установок.

Питанню формування культури захищеності міжнародною спільнотою приділяється особлива увага, досвід різних країн свідчить про важливість розвитку культури захищеності, як одного із основних інструментів у зміцненні режиму нерозповсюдження ядерної зброї. У ході доповіді було презентовано практичний досвід України з формування культури захищеності, досягнутого успіху сьогодні та майбутніх перспектив.

Експерти України в рамках технічних сесій конференції брали безпосередню участь в обговоренні питань взаємозв’язку культур фізичної ядерної безпеки та ядерної безпеки та їхньої ролі в безпечному функціонування ядерних об’єктів, питань взаємодії між ядерною та фізичною ядерною безпекою, створення бібліотек даних для ядерної криміналістики, питань професійної підготовки спеціалістів з фізичного захисту та для роботи з системами їх обліку та контролю.

Висновки:

Країнами та міжнародними організаціями за останні роки все більше уваги приділяється питанням боротьби з ядерним тероризмом та посиленню заходів фізичного захисту ядерних матеріалів та установок. Особливо актуальними зазначені проблематики стали після Вашингтонського (2010) та Сеульського (2012) самітів з питань фізичної ядерної безпеки.

Міжнародна конференція МАГАТЕ 2013 року стала першим заходом такого роду у сфері фізичного захисту, який був організований під егідою Агентства. Тематика конференції була співзвучна Вашингтонському та Сеульському самітам. Водночас, на відміну від останніх, конференція МАГАТЕ була більш універсальною та всеохоплюючою як за складом учасників, так і за тематиками обговорення.

Результати конференції сприятимуть змістовному наповненню Секретаріатом Агентства чергового Плану МАГАТЕ з фізичної ядерної безпеки на 2014-2017 роки.

Доповіді представлені представниками України були здійснені на високому професійному рівні та викликали жваве обговорення серед делегатів Конференції.

Дискусія на конференції свідчить про необхідність розширення в державах можливостей структур, які займаються питаннями фізичної ядерної безпеки, зокрема у частині відслідковування стану забезпечення фізичної ядерної безпеки, функціонування системи обліку та контролю ядерних матеріалів та підготовки фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Підготовка кваліфікованих спеціалістів у сфері забезпечення фізичного захисту є одним із основоположних принципів фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України відіграє одну з провідних ролей у створенні та забезпеченні функціонування державної системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Україна визнана, як провідна країна у сфері нормативно-правового забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання та підготовки, підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.

Участь представників України у міжнародних заходах МАГАТЕ є важливим внесок у міжнародну діяльність з фізичної ядерної безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї та засобів масового знищення.

Наталія Клос – головний спеціаліст відділу фізичного захисту, антитерористичної діяльності та охорони об’єктів Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Редакція сайту 12/08/2013